Тепер кров і в Криму

Саме прихід «русского мира» в Крим і схід України зробив можливим масове пролиття безвинної крові. На цей раз у середу трагедія сталась у керчинському політехнічному коледжі. І одразу в перші ж години після попереднього оприлюднення кількості жертв (до 20 вбитих і понад 50 постраждалих) російський сектор соціальних мереж наповнився обвинуваченнями на адресу України. Мовляв, це саме українським ДРГ потрібна кров школярів і вчителів. Безумовно, при цьому ніхто з російських пропагандистів не згадав про вибухи в російських містах, коли зруйновані гексогеном будинки стали прологом для розкручування помсти чеченцям. І тим паче, не згадав про «рязанський цукор», коли мешканці одного з будинків у Рязані спіймали працівників ФСБ з мішками гексогену.

Після теракту в Керчі, в той же день було встановлено особа підозрюваного. Ним виявився хлопець Владислав Росляков (2000 р.н), який був зарахований до коледжу 2015-го року. Після скоєння теракту він покінчив з життям. Але не стільки важливо до чого остаточно прийде російське слідство в своїх висновках, скільки важлива інформаційна хвиля, яка здійнялася після цього теракту.

Розкручена до навіженості левова частина російського плебсу вже закликає до ескалації. Бажання помститись вдало вкладається в канву успішних кроків України на шляху до Томосу. Та і взагалі, як то кажуть, «руки чешутся». Принаймні злий пульс російських акаунтів говорить про готовність до дій у відповідь «за Одесу», «детей Донбасса» і навіть... «збитий Боїнг». І це, знову наголосимо, в перші години після трагедії.

На Заході регулярно трапляються випадки, коли божевільні або зомбовані персонажі вчиняють стрілянину в цивільних громадян. Не виключено, що в нафаршированому російськими військами та спецслужбами Криму і Донбасі будуть з’являтися подібні елементи, яким можуть дозволити вчинити теракт з відповідним інформаційним супроводом. Але це вже версії. Важливо інше — розуміння того, що РФ ніколи не зупиниться в своєму прагненні у будь-який спосіб продовжувати ескалацію. Був би привід. І, якщо на те воля Путіна, навіть через вбивство дітей та інших цивільних, він знайде відповідний Casus belli. Так було в російських містах перед Другою чеченською війною, так було в Чечні, так є на Донбасі, так тепер і в Криму. А отже, там куди дотягнулась рука Кремля відчувати себе в безпеці не може ніхто.

РЕАКЦІЯ СОЦМЕРЕЖ

Віталій ПОРТНИКОВ, журналіст:

— «Настоящий теракт, как положено, как в Беслане», — каже в слухавку директор технікуму в Керчі, і ці її слова ще раз нагадують мені, як були далекі жителі України від російських реалій часів чеченських воєн.

Тому що в Беслані був не вибух, не розстріл людей, а захоплення заручників. При цьому загарбники висували абсолютно конкретні політичні вимоги до керівництва Росії. Загибель дітей у Беслані сталася під час операції російських спецслужб проти загарбників.

А в Керчі ніхто нікого не захоплював, ніхто жодних вимог не висував, ніхто відповідальності на себе не взяв. Такого роду злочин міг бути скоєний якимись божевільними (божевільним) з неполітичних причин, які ще належить встановити, або — як це вже траплялося в нещодавній російської історії — самими спецслужбами цієї країни для виправдання запланованої ескалації ситуації або в самому Криму, або в російсько-українському конфлікті.

Iгор ЕЙДМАН, соціолог (Німеччина):

— Російські офіційні особи вже підтвердили, що причиною вибуху в коледжі в Керчі став теракт. Репутація путінського режиму така, що на нього падає перша підозра.

Дмитро ТИМЧУК, народний депутат:

— Путінська «говоряща голова» Д. Пєсков з ходу заявив, що розглядається версія теракту.

Загалом, вибух не встиг прогриміти, а в РФ вустами структури, яку очолює директор ФСБ, а потім і ЗМІ вже де-факто створили «інформаційну базу» для появи чергових міфічних «укроДРГ», втамовує невгамовну спрагу київської кровожерливої хунти по життю мирних кримчан.

Як подібні події використовують спецслужби Росії, які їх самі ж організовують — ми знаємо з часів 2-ї Чеченської війни. В тому, що Москва обов’язково використає цю НП — жодних сумнівів немає.

Iрина ГЕРАЩЕНКО, перший заступник Голови Верховної Ради:

— Керч — це Україна.... Окупаційний режим, який не може забезпечити безпеку кримчан, має забезпечити постраждалих необхідним лікуванням. Й, звичайно, є великий ризик, що окупаційний режим може використати цю страшну історію, яку, вірогідно, сам і спровокував, для розгортання справжнього терору на окупованому півострові.

Згадаймо вибухи і теракти в Москві, Чечні, Беслані інших містах і регіонах РФ, організовані самою російською владою для залякування людей і терору. Серце болить від того, в що перетворюється колись туристичний Крим. Отруєння дітей в Армянську, вибухи в Керчі. Горе, безвідповідальність, безгосподарність, біда, руйнування, смерть.