Східний тандем Європи

Володимир Зеленський та Анджей Дуда заявили, що посварити Україну та Польщу нікому не вдасться. На порядку денному зустрічі — політичні, економічні та... історичні питання

В Україні з триденним офіційним візитом перебуває Президент Польщі Анджей Дуда. Останній раз переобраний в липні цього року глава польської держави був в Україні (у Харкові) у 2017 році. Прибувши в Київ ввечері 11 жовтня, Анджей Дуда одразу відправився на територію Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили», де вшанував пам’ять розстріляних радянською владою польських офіцерів.

«Правда і пам’ять мусять тривати. Сьогодні на Польському воєнному цвинтарі в Биківні вшановую пам’ять замордованих 80 років тому НКВС 3435 польських в’язнів з українського Катинського списку, які загинули за вільну та суверенну Польщу», — йдеться у дописі у Твіттері, який польський лідер зробив українською мовою.

Під час виступу у Биківні Дуда наголосив, що цей рік є знаковим з огляду на кілька річниць, які є важливими для поляків, а також для польсько-українських відносин, повідомляє pap.pl.

«Нинішній рік через це 80-річчя є винятковим, але він є винятковим також завдяки 100-річчю великої перемоги у Варшавській битві в 1920 році спільно з нашими українськими братами, союзниками проти більшовиків. 100 років тому польські й українські солдати (військо УНР) пліч-о-пліч боролися, аби відбити радянську навалу — і їм це вдалося», — заявив Дуда.

За словами Дуди, польські історики переконані у тому, що Катинський злочин — розстріл кількох десятків тисяч польських офіцерів — був помстою Йосипа Сталіна за поразку більшовиків під Варшавою в 1920 році. Польський лідер звернув увагу, що у Биківні також поховані тисячі українців, яких убив радянський режим, аби «знищити український народ, а тих, хто залишиться, підкорити до статусу рабів».

В понеділок зранку Анджей Дуда встановив символічний кошик з колосками пшениці біля пам’ятника жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років, передає ukrinform.ua, а далі розпочалася політична частина візиту польського президента. Урочиста церемонія зустрічі — на площі біля Маріїнського палацу, після чого Президент України Володимир Зеленський та Анджей Дуда пішли на перемовини у закритому від ЗМІ форматі.

Переговори стосувалися двосторонніх відносин, євроатлантичних прагнень України, а також безпекових питань в регіоні, зокрема ситуації на Сході України та Білорусі. Темою переговорів стали також історичні питання. Зокрема, у Києві проведуть зустріч очільники інститутів національної пам’яті двох країн Антон Дробович і Ярослав Шарек.

«Ми обговорили «Ініціативу трьох морів», а головне — предметну зацікавленість України долучитися до цієї важливої для нас ініціативи. Я сподіваюся на підтримку пана Дуди як одного з ініціаторів такої важливої платформи діалогу», — повідомив Зе0ленський під час спільного брифінгу з Дудою.

Останній серед іншого заявив, що «Польща підтримує Україну у питанні українських кордонів, і що кордони має бути відновлено у міжнародно визнаних рамках. Це означає відновлення контролю України над територіями Луганської та Донецької областей. Це також означає відновлення контролю над Кримом».

Польський президент наголосив, що санкції, запроваджені у зв’язку з російською агресією, є «чимось природнім і Польща переконана: поки окупація не завершиться політика санкцій має однозначно продовжуватися». «І ми завжди закликатимемо до цього ЄС і різні міжнародні спільноти»,— констатував Дуда.

Третій день візиту Дуди буде присвячений економічним питанням. У присутності президентів планується підписати дві угоди. Перша угода стосуватиметься доступу польської державної нафтогазової компанії PGNiG до приватизації в енергетичному та газовому секторах України. Водночас в Одесі буде підписано угоду про співпрацю між портами Одеси та Гданська.

Візит польського президента в Україну важливий не тільки тому, що ми сусіди і є великий потенціал для розбудови політичних, економічних і соціальних відносин, а й тому що існує загроза від Москви, через яку настраждалися як поляки, так і (тим більше) українці. Власне, наша країна потерпає від російської агресії і сьогодні — вже сьомий рік доводиться воювати з Кремлем, який захопив частину українських територій. А отже дуже важливою є безпекова компонента між Україною і Польщею, розвиток воєнно-технічного співробітництва.  

І все було б нічого, якби відносини між самими поляками і українцями не мали проблеми через трагічні сторінки в історії. Саме на цьому тлі політика між двома країнами ускладнилася ще за попереднього президента Петра Порошенка, коли до влади у Польщі прийшла чинна правляча партія «Право і справедливість». Не дивлячись на формулу «прощаємо і просимо прощення», яка неодноразово звучала в наших відносинах раніше, Варшава все одно почала реанімувати і порушувати певні історичні питання. Йдеться зокрема про події на Волині під час Другої світової війни: різні представники польської влади робили досить різки заяви на адресу України. Наприклад, чинний прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравєцький у перший же день затвердження на посаді заявив, що «стосунки з Україною необхідно будувати на історичній правді, а такі події, як «геноцид на Волині» забувати не можна» (polradio.pl). Нагадаємо, що влітку 2016-го польський Сейм прийняв постанову, в якій визнав Волинську трагедію 1943—1945 років «геноцидом, вчиненим українськими націоналістами проти мешканців ІІ Речі Посполитої».

В останні роки «пристрасті» в Польщі трохи вщухли, проте напруга все одна залишається. Власне, тому, окрім низки інших питань, переговори у Києві провели і очільники інститутів національної пам’яті двох країн. В цій ситуації нагнітання ми давно рекомендуємо — українцям, а особливо полякам — читати правильні книжки. І вчасно. Своє слово щодо проблематики газета «День» сказала ще 2004 року: в її Бібліотеці вийшла книжка «Війни і Мир, або «Українці — поляки: брати/вороги, сусіди...». Зауважимо, що це відбулося ще до помаранчевих подій і подальших потрясінь в Україні. У книжці розглянуті українсько-польські відносини в історичній ретроспективі, не оминаючи гострих проблем і неприємних запитань. В передмові до польськомовного видання відомий польський дисидент і журналіст Адам Міхник наголосив: «Розмова про історію складна, але необхідна. Питання в тому, щоб спрямувати свою думку в майбутнє, щоб усвідомити, як багато в нас спільних цінностей та інтересів, а також, як багато ми разом можемо досягти». Тож, окремим польським політикам варто б було насамперед дослухатися до слів свого земляка-інтелектуала.

Тим часом, Президенти України та Польщі під час зустрічі у Києві засудили акти наруги над українськими пам’ятками культури й місцями пам’яті в Польщі і польськими пам’ятками культури й місцями пам’яті в Україні, а також закликали відповідні органи влади здійснювати належну опіку над ними.

Володимир Зеленський наголосив: «Ми з паном Дудою переконані, що Україна та Польща не можуть співіснувати інакше, як у мирі, злагоді, дружбі та найголовніше — взаємоповазі. Маємо завжди пам’ятати, що посварити Україну та Польщу мріють чимало наших недругів і всім їм ми можемо сказати сьогодні тільки одне — не дочекаєтеся».