МЕНЮ

Шанс для «нових». I країни

Іван КАПСАМУН, фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
27 серпня, 2019 - 18:41
Ганна ГОПКО звернулася до Президента України та міжнародних організацій із закликом сприяти виконанню Україною своїх зобов’язань у «справах Гонгадзе — Подольського — Єльяшкевича»

4 вересня в Касаційному кримінальному суді у складі Верховного Суду України відбудеться засідання у «справі Гонгадзе-Подольського». Це перше засідання за нової влади після впевненої перемоги на президентських та парламентських виборах. Власне, однією з причин — чому з великим розривом переміг Володимир Зеленський і «Слуга народу», стала відсутність юридичної крапки у резонансній справі, яка протягом вже 19 років є символом безкарності. Люди втомилися від старої системи.

Сьогодні перед новою (молодою) командою стоїть нелегка задача — нарешті наважитися розірвати Гордіїв вузол з минулим, коли б сформований за часів другого президента клан Кучми-Пінчука перестав впливати на політичні процеси і розвиток країни в цілому. Адже зверніть увагу, всі наступні президенти після Кучми були гарантами лише по одному терміну і фактично пішли в політичне небуття (можливо, за винятком Петра Порошенка, якому поки вдалося провести «горстку» своїх депутатів до парламенту). Натомість згадана сім’я завжди «на плаву» і продовжує впливати.

На моє запитання Володимиру Зеленському під час брифінгу з приводу замовників у «справі Гонгадзе — Подольського» («День», №130 за 23 липня 2019 р.), президент вперше відреагував на цю тему: «У нас дуже багато справ, вбивство людей — громадських діячів, журналістів, зникнення людей. І всіма справами ми повинні займатися. При всій повазі до пам’яті Ґонґадзе, ви ж розумієте, що нам потрібен новий генпрокурор. Я нічого не можу сказати — мені немає що вам сказати. Я навіть сьогодні хотів його (Юрія Луценка. — Ред.) тут зустріти. Відпустка так відпустка — немає питань. Але всі ці питання наша команда буде (вирішувати). Ми не маємо права впливати на правоохоронні органи, але ми хочемо це зробити. І все, що я можу за законодавством, я буду робити».

Після цієї заяви відбулися певні події, які викликають занепокоєння. По-перше (це відбулося трохи раніше), Володимир Зеленський повернув Леоніда Кучму в мінський процес, де наразі другий президент представляє Україну на важливих переговорах з Росією, яка веде проти нашої країни війну. Далі я хочу навести слова, хоч вони й різкі, народного депутата Ігоря Луценка (facebook.com): «Для тих, хто не розуміє, що відбулося зі звільненням Безсмертного з контактної групи у Мінську. Пояснюю. Керує зараз «замиренням» з Росією не Зеленський, а Кучма з Пінчуком. Зеленський лише виконує їх побажання, отож пояснити ані чому призначили Безсмертного, ані чому його звільнили, в Офісі Президента не могли навіть самому Безсмертному, бо такі були вказівки Кучми. А хто такі Кучма з зятем — раджу почитати статтю Пінчука у WSJ, де він запропонував Трампу план: Україна в обмін на припинення атак Путіним і «мир» відмовляється від курсу на НАТО і ЄС, і забуває про Крим».

27 серпня 2019 р. Редактор відділу політики газети «День» Іван Капсамун взяв участь у прямій трансляції (у «Фейсбуці»), під час якої голова комітету Верховної Ради в закордонних справах Ганна Гопко виступила зі зверненням до Президента України Володимира Зеленського, ПАРЄ, Уповноваженого представника Гельсинської комісії Конгресу США Стіва Коена у зв’язку зі «справою Гонгадзе — Подольського». Журналіст повідомив важливі деталі у справі, чергове засідання в межах якої (Верховний Суд) відбудеться 4 вересня / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

 

По-друге, 7 серпня Володимир Зеленський видав указ, яким створив Комісію з питань правової реформи, куди включив (за згодою) голову Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслава Кравченка. Нагадаємо, що саме цей суддя, був причетний до звільнення з-під варти 2003 року головного виконавця злочинів проти Гонгадзе і Подольського — Олексія Пукача, якого вдалося схопили потім лише 2009 року. «Враховуючи нинішню посаду судді Кравченка, є велика небезпека використання владних повноважень особою, дії якої раніше призвели до серйозних перешкод у здійсненні правосуддя у цій справі», — вважає адвокат Олексія Подольського Тетяна Костіна. 

По-третє, 9 серпня суддя Степан Гладій отримав посаду заступника голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Це саме той суддя, який головував в процес в Апеляційному суді міста Києва, коли розглядалася «справа Гонгадзе — Подольського». І це саме той суддя, який видалив потерпілого Подольського з процесу і всіма силами не допускав появи в суді хоча б як свідків Леоніда Кучми та Володимира Литвина. Про це свідчить відеозвернення на той час колишнього голови Апеляційного суду м. Києва Антона Чернушенко: «...у травні 2015 року мене викликав заступник глави Адміністрації Президента пан Філатов і довів до мого відома позицію Президента про те, що вирок суду першої інстанції бажано залишити, як він висловився, «таким, як він є». Більше того, він зазначив про те, що по цій справі ні в якому разі не потрібно викликати до Апеляційного суду міста Києва в якості свідків колишнього президента України Леоніда Даниловича Кучму, а також інших осіб».

Не дивлячись на ці негативні сигнали, не хотілося б навалюватися з критикою на адресу нового президента. Хочеться все-таки дати йому шанс краще розібратися в ситуації. Це важливо не тільки для країни, а для самого Володимира Зеленського – від цього залежить успішність його президентства. Саме з метою проінформувати і допомогти у вівторок голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко звернулася (у заході взяв участь і автор – відео додається) до Президента України Володимира Зеленського (текст звернення українською мовою нижче), ПАРЄ, Уповноваженого представника Гельсинської комісії Конгресу США Стіву Коену  (текст звернення англійською мовою нижче). 

 

Деякі тези зі звернення:

«— Не зважаючи на те, що протягом багатьох років ПАРЄ багаторазово приймала рішення по резонансним справам Гонгадзе, Подольського, Єльяшкевича, Україна до цього часу частково або повністю (як по справі О.Єльяшкевича), не виконує своїх зобов’язань, які передбачені відповідними рішеннями міжнародних інституцій.

— Саме Л.Кучму та В.Литвина О.Пукач у своїх багаточисленних показах на слідстві та в суді називає замовниками вбивства Гонгадзе та тортур над Подольським. 

— Під час розгляду касаційним судом справи Гонгадзе — Подольського мали та мають місце жахливі речі, зокрема зникнення та фальсифікація частини надважливих документів справи; незаконне усунення судді Марчук Н.О., яка відповідно до закону зобов’язана бути в складі колегії, від справи внаслідок протиправного втручання особисто Генерального прокурора України Ю.Луценка; цинічне та грубе порушення прав потерпілого О.Подольського та його представників; незаконне усунення потерпілого О.Подольського від цього судового процесу.

— Сама колегія новоствореного Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду на цей час є незаконно сформованою та грубо та цинічно ігнорує багаточисленні норми як Конституції, так і Законів України та міжнародні зобов’язання України.

— Саме С.Кравченко від імені Верховного Суду (хоча він не є головою Верховного Суду), надсилає недостовірну, неповну чи викривлену інформацію щодо касаційного перегляду справи Гонгадзе — Подольського за касаційними скаргами Подольського, Єльяшкевича, Шишкіна та захисників О.Пукача. В тому числі, надає цю недостовірну, неповну чи викривлену інформацію до Міністерства юстиції України, яке у свою чергу передає її міжнародним інституціям.

— Також саме Генеральна прокуратура України, грубо порушуючи норми законів та моралі, до цього часу не визнає О.Подольського потерпілим по справі, яку досі розслідує Генеральна прокуратура по замовникам злочинів проти Гонгадзе та Подольського.

— Закликаю особисто Президента України, інших вищих посадових осіб держави, відповідні міжнародні  організації, невідкладно сприяти забезпеченню виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань у «справах Гонгадзе — Подольського — Єльяшкевича».

***

Наразі на сайті суду немає жодних офіційних повідомлень з приводу засідання 4 вересня. Як показує практика, установа уникає публічності в «справі Гонгадзе — Подольського», а це означає, що журналісти і громадськість мають докладати ще більше зусиль, аби привернути увагу до цієї справи. Інакше безкарність ще більше розв’яже руки замовникам злочину, а чинна влада ризикує повторити долю своїх попередників. Цього сценарію потрібно уникнути.