МЕНЮ

Російський «підкоп»?

Аліса ПОЛІЩУК, «День»
4 травня, 2020 - 19:51
Українські експерти виступили з критикою доповіді «Мир в Україні I: Європейська війна» Міжнародної кризової групи

Війна на Донбасі, навіть не зважаючи на загрозу пандемії, досі залишається однією з найважливіших тем української політики. Відбуваються обговорення, зустрічі, реакція на ті чи інші події у вітчизняних ЗМІ. Нещодавно було проведено онлайн-конференцію з представниками голів МЗС країн Нормандської четвірки, яку з українського боку очолив Дмитро Кулеба. Сам Міністр закордонних справ неодноразово наголошував на важливості продовження переговорного процесу, проведення повноцінної Нормандської зустрічі після карантину, і, звісно, донесення своїх позицій як до учасників процесу, так і світового співтовариства. А які шляхи встановлення миру на Донбасі бачать європейці, і не лише очільники країн, а й представники громадянського суспільства та експертного середовища? 

Так, наприклад, нещодавно українське експертне співтовариство виступило з гострою критикою доповіді «Мир в Україні I: Європейська війна», автором якої стали представники Міжнародної кризової групи (ICG, Брюссель, Бельгія) (cutt.ly/vyjAzQo). На думку таких діячів, як Ганна Гопко, Євген Магда, Олександр Данилюк та інших, IGG пропонує вирішити проблему російської агресії на Донбасі шляхом залучення держави-агресора Росії, зокрема, повернення країни до обговорення питань європейської безпеки та регіонального контролю над озброєннями.

Міжнародна кризова група (IGG) позиціонує себе як незалежна організація, що працює над запобіганням воєн і формування політики, яка дозволить побудувати більш мирний світ. За інформацією на офіційному сайті, організація прагне бути провідною інституцією, що надає незалежний аналіз і рекомендації щодо запобігання, вирішення або більш ефективного управління смертоносними конфліктами. У своїй діяльності вони «намагаються спілкуватися з усіма сторонами і при цьому спиратися на нашу роль надійного джерела інформації на місцях, свіжих поглядів і рад для сторін в конфлікті і зовнішніх суб’єктів», — зазначено там же.

В свою чергу, українські експерти стверджують, що замість того, щоб карати Росію за порушення системи безпеки і міжнародного права, ICG пропонує заспокоїти агресора, а також те, що у доповіді повністю ігнорується той факт, що в результаті російської агресії на Донбасі загинули 14 тисяч українців, а 1,5 мільйона чоловік стали вимушеними переселенцями. З метою продемонструвати неправдиві наративи, оприлюднені в доповіді, а також викрити його приховані та явні мотиви на сайті Європейської експертної асоціації було опубліковано матеріал-спростування доповіді (cutt.ly/ayjAxHD).

Українські експерти пишуть, що в доповіді йдеться про недопустимі для країни кроки, зокрема пропонують таке трактування:

•  Укладення договору про звичайні збройні сили з акцентом на контроль над озброєннями, що означає суттєве роззброєння, неприйнятне для України;

•  Забезпечення нейтралітету України, без перспективи інтеграції в ЄС і НАТО — тобто припинення інтеграційних устремлінь України в ЄС і НАТО, її повернення в сферу впливу Російської Федерації, відмова від державного суверенітету і гарантій безпеки;

•  Досягнення стійкої реінтеграції сепаратистського Донбасу, можливо, в рамках нової угоди — надання Донбасу права вето на майбутню зовнішню і національну політику України, що забезпечить інтереси Росії;

•  Зменшення санкцій, введених ЄС щодо Росії відповідно до прогресу у виконанні Мінських угоди, тобто, ефективне призупинення санкцій, пов’язаних з Донбасом, в обмін на випадкові зміни процесу з боку Росії;

•  Встановлення миру в Україні шляхом запрошення Москви до обговорення питань європейської безпеки — по суті, зміна статусу Російської Федерації від держави-агресора до партнера. Таким чином, виплата репарацій і компенсацій за позовами в міжнародних судах (в тому числі в Міжнародному кримінальному суді), на думку вітчизняних експертів, буде неможлива. Вимога встановлення істини і справедливості залишиться незадоволеним, що може привести до конфліктів всередині України. Сценарій, запропонований центром, — це не сценарій довгострокового миру в Україні, а сценарій трансформації міжнародного збройного конфлікту в справді цивільний;

•  Вирішення питання про введених ЄС санкції за анексію Криму, що означає терпимість до окупації із застосуванням сили і анексії Криму.

На противагу, зазначають експерти, досягнення миру має відбутися на засадах територіальної цілісності, економічного розвитку, соціальної і військової стійкості і зміцнення демократичного режиму в Україні і Європі, та пропонують власні кроки виходу з конфлікту:

•  Зміцнення євроатлантичного співробітництва і перспектив НАТО, а також посилення здатності України протистояти традиційному і гібридному втручанню Росії;

•  Покращення стійкості демократичних інститутів України для забезпечення більшої інтеграції в європейські економічні та політичні інститути;

•  Посилення центральноєвропейської інтеграції України шляхом співпраці в енергетичній, військовій і інфраструктурної областях з метою підвищення стійкості до дестабілізуючих дій Росії;

•  Поліпшення економічного розвитку та зміцнення демократичного режиму в видимому контрасті з невдоволенням населення Криму і Донбасу, збільшення вартості окупації і ослаблення де-факто суб’єктів господарювання, в кінцевому рахунку, для того, щоб люди, що знаходяться під окупацією, звернулися до України;

•  Впровадження міжнародних та національних механізмів, що діють проти окупації і систематичних порушень прав людини і гуманітарного права, з метою ефективного впливу на російські кола, які приймають рішення, і ослаблення агресивного потенціалу Росії, що робить саме мир більш імовірним, ніж просто врегулювання конфлікту.

Виходячи з доповіді відповідного змісту, виникає питання — чи не стало оприлюднення цього дослідження банальним політичним замовленням «незалежному центру», чи, навпаки, воно є певним результатом та сумою тих поглядів, до яких все частіше звертаються європейські політики? Зокрема, повернення Російської Федерації до вільних економічних умов, безпекового обговорення та звичайного партнерства.
 

Адже не варто забувати, що економіки трьох найбільших країн ЄС досить пов’язані з Росією, так, наприклад:

• Франція – за оцінками деяких західних і українських аналітиків, країна зацікавлена у якнайшвидшому «заморожуванні» конфлікту в Україні, зниженні у такий спосіб рівня воєнної загрози на кордонах Європи та пожвавленні економіки ЄС завдяки відновленню повноцінної торгівлі з Росією;

• Німеччина – ФРН і Росія 7 червня 2019-го вперше за багато років підписали спільний документ про посилення економічної співпраці;

• Італія – уряд цієї країни на чолі з популістським «Рухом 5 зірок» відкрито симпатизує Росії, також нагадаємо, що РФ просить Італію розрахуватися за «гуманітарну допомогу», яку вона відправила до країни, зняттям економічних обмежень.

Отже, зменшення напруги також може бути вигідно цим та іншим країнам.

Зовнішньополітична діяльність України має містити чітку та сплановану стратегію, адже з початку російської агресії минуло вже шість років і сподіватися, що світові політики, просто так завжди супроводжуватимуть нас на цьому шляху не лише морально, а й діями, було б марно. Сподіваємося, що наша держава в майбутньому зможе зарекомендувати себе як надійного та сильного партнера, допомога якому є не лише важливою з точки справедливості та забезпечення умов функціонування міжнародного права, але й звичайної вигоди та взаємних перспектив.