МЕНЮ

Під завісу

Іван КАПСАМУН, фото Руслана КАНЮКИ, «День»
11 липня, 2019 - 19:20
Народні депутати наостанок таки проголосували Виборчий кодекс, але традиційно показали... як не треба працювати

Позитивна новина — Виборчий кодекс нарешті ухвалено. 230 народних депутатів — «за». Негативна новина — те, як це відбувалося. Це була драма, комедія і трилер в одному флаконі.

«Парубій герой... Я стежила, як він чи не годину ніжно вмовляв депутатів зробити свою роботу: «Оленко, поверніться на своє місце... Марія не виходьте... Поверніть... депутат Унгурян вийшов із залу...» І так разів 20. Заради 4-х голосів. Зрештою — Виборчий кодекс прийнято. Але... чи це парламентаризм?!. І як вдумливо треба проголосувати 21-го, щоб не було ще гірше...» — написала на своїй сторінці у ФБ головний редактор газети «День» Лариса Івшина.

Дійсно, парламент восьмого скликання ухвалив чимало корисних законодавчих рішень, але кнопкодавство, прогули, порушення регламенту та інші негативні речі українського парламентаризму нікуди не поділися. Все це мало місце раніше в попередні роки і мало місце в четвер під час голосування за Виборчий кодекс. Зрештою, чинна Верховна Рада дуже скоро піде в минуле і здавалося б ухвалені нею нові виборчі правила мають допомогти очистити парламент і надати йому нову якість. Але...

По-перше, наступної Верховної Ради це точно не стосується, тому що вибори 21 липня відбуватимуться за старим законодавством             — змішаною пропорційно-мажоритарною системою. Більш того, представник профільного комітету ВР Олександр Черненко повідомив, що в документі передбачено набуття ним чинності 1 грудня 2023 року. Тобто вразі нових дострокових виборів до зазначеної дати, вони все одно проходитимуть за старою схемою.

По-друге, в кодексі збережено прохідний бар’єр до парламенту на рівні 5%. Такий високий відсоток вважається олігархічним, тому що подолати його партіям, які не бігають за грошима чи медійною підтримкою до олігархів, дуже складно.

По-третє, частина експертів і депутатів вважають, що запровадження пропорційної системи парламентських виборів за відкритими списками — це все одно мажоритарка, просто в більш ускладненому варіанті.

Отже, що передбачає новий Виборчий кодекс?

Документ складається з трьох книг — загальна частина, загальнонаціональні вибори і місцеві вибори. У першій книзі визначено органи адміністрування виборчих процесів, порядок реєстрації виборців і ведення списків виборців, питання фінансового та матеріально-технічного забезпечення виборів, інформаційного забезпечення та передвиборчої агітації, а також підготовки та проведення голосування і підрахунку голосів. Друга книга складається з двох розділів — «Вибори президента України» та «Вибори народних депутатів України». Третя книга — про місцеві вибори.

Найбільші зміни стосуються саме виборів до Верховної Ради. Ще напередодні голосування у другому читанні Черненко зазначив, що в Україні буде 27 виборчих округів, які переважно збігаються з областями України, кримський округ приєднають до херсонського, Київ буде розділено на два округи й окремий буде в місті Дніпрі (interfax.kiev.ua). Нова система виборів передбачає, що з’їзд партії затверджує загальнонаціональний список. І цей список ділитиметься на 27 або менше (але не менше ніж 2/3 регіонів) регіональних списків. І в кожному такому регіональному списку має бути не менше ніж п’ять кандидатів. У партії буде єдиний список і регіональні. Черговість кандидатів визначає з’їзд.

Виборцю доведеться пам’ятати номер партії, визначений жеребкуванням, за яку хоче проголосувати. У відповідні віконця він вписує номер партії. Нижче в бюлетені виборець (за бажанням, не обов’язково) зазначає номер кандидата, але виключно від тієї партії, за яку голосує. Якщо виборець нікого з кандидатів не зазначить, це означатиме, що виборець погоджується з тим порядком кандидатів у його регіоні, який склала партія. Під час підведення підсумків голосування Центральна виборча комісія підраховуватиме насамперед скільки кожна партія набрала голосів у всій Україні і встановлюватиме, хто долає прохідний бар’єр. Ці партії візьмуть участь у розподілі мандатів.

Як бачимо, досить складна система голосування — це ще один виклик для реалізації Виборчого кодексу. А тому казати сьогодні про підвищення якості парламентаризму в Україні, яке має відбутися в майбутньому, поки зарано. До того ж, не факт, що новий склад Верховної Ради не повернеться до цього питання і знову не перегляне виборчі правила.