Отруйники та стрілки

Ситуація навколо Олексія Навального обростає новими подробицями

У тому, що це саме отруєння, вже не сумнівається ніхто, за винятком ангажованих кремлівських пропагандистів, як у Росії, так і за її межами. Розслідувальська група The Insider, Der Spiegel і Bellingcat з’ясувала, що, згідно з думкою фахівців, Навальний піддався впливу речовини з того ж сімейства органофосфатів, що й болгарський збройовий бізнесмен Ємельян Гебрев. 24 квітня 2015 року Гебрев був госпіталізований, після того як знепритомнів на прийомі, який він влаштовував у Софії. Приблизно в той же час стало зле його синові й одному з топ-менеджерів його компанії. Усіх трьох госпіталізували з симптомами тяжкого отруєння. Лабораторія Гельсінського університету, що спеціалізується на хімічній зброї, змогла встановити сліди двох органофосфатів, що свідчили про те, що підприємця намагалися вбити нервово-паралітичною речовиною, що належать до сімейства «Новачка». Через місяць Гебрев вийшов з коми й почав одужувати, але в травні його стан різко погіршився, і він знову потрапив до шпиталю. Як встановили Bellingcat і The Insider, удруге, як і вперше, Гебрева намагався отруїти один з отруйників команди ГРУ. Бізнесмен вважає, що причиною, чому на нього вчинили замах, могло стати те, що його компанія постачала зброю до України, а також та обставина, що його компанія контролювала збройовий завод, який хотіла придбати Росія.

Якщо Навального дійсно отруїли тією ж отрутою, що й болгарського бізнесмена, то з коми він зможе вийти приблизно через місяць і без будь-яких істотних наслідків. Принаймні, Гебрев зараз начебто цілком здоровий. Повторна спроба отруєння Навального, доти, доки він перебуває в Німеччині як гість федерального канцлера і під охороною, навряд чи матиме місце. І, швидше за все, Навального отруїли не ті структури, які намагалися отруїти Скрипалів, Гебрева і деяких інших осіб, які мешкають за межами Росії. Отруйники зазначених осіб, як уже достовірно встановили розслідувачі з The Insider, Der Spiegel і Bellingcat, належали до ГРУ й були кадровими офіцерами в чималих чинах, аж до полковницьких і генеральських. ФСБ теж доклала руку до ліквідації противників Путіна за кордоном, але діяла більш традиційними методами — за допомогою вогнепальної зброї. У ролі ж кілерів-стрільців, на відміну від кілерів-отруювачів, виступають не кадрові офіцери ФСБ, а відставні бійці спецпідрозділу ФСБ «Вимпел».

Ось днями The Insider ідентифікував одного зі співучасників вбивства Зелімхана Хангошвілі в Берліні, відомого під ім’ям «Роман Давидов», як колишнього «вимпелівця» Романа Юрійовича Демьянченка. Чому ФСБ, на відміну від ГРУ, в ролі кілерів використовує не діючих офіцерів, а відставників, теж зрозуміло. Отруйники одразу після отруєння залишають країну, де вони скоїли злочин, і шансів зловити їх на гарячому або за гарячими слідами після замаху практично немає. З другого боку, тут потрібен досвід роботи з конкретними отрутами й участь фахівців різних професій. Замах за допомогою отрути, та ще й так, щоб отруту потім не ідентифікували, загалом здійснити складніше, ніж за допомогою пістолета або снайперської гвинтівки. Тому тут краще використовувати кадрових офіцерів, тим паче що до недавнього часу вважалося, що поліцейські органи й спецслужби інших країн не в змозі знайти слід отруйників. Інша річ, коли використовується вогнепальна зброя. Тут є ризик, що кілера можуть затримати при підготовці замаху, одразу після нього або за гарячими слідами, як це й сталося з безпосереднім вбивцею Хангошвілі Вадимом Красиковим-Соколовим. Тому в разі провалу завжди можна запустити версію, що кілер був представником якоїсь таємної організації колишніх співробітників правоохоронних органів, які з власної волі займаються ліквідацією «зрадників». Або, на худий кінець, можна говорити, що вбитий став жертвою кримінальної розбірки, в якій якісь мафіозні структури використовували досвідченого кілера, колишнього спецназівця. Природно, в усіх випадках і ГРУ, і ФСБ діють за наказом Кремля.

А от усуненням противників нинішнього російського президента всередині Росії займаються зовсім інші структури. Одна з цих структур досить добре відома й засвічена. Це  чеченські силовики, що підпорядковуються Рамзану Кадирову. Можна не сумніватися в їхній причетності до організації щонайменше двох вбивств на території Росії за межами Північного Кавказу — журналістки Анни Політковської та опозиційного політика Бориса Нємцова. В обох випадках, як відомо, використовувалася вогнепальна зброя. Кадировські структури також ліквідують за кордоном противників Кадирова і Путіна з-поміж чеченців і представників інших північнокавказьких народів, пов’язаних з ісламістським підпіллям, використовуючи вогнепальну зброю. Як ми тепер знаємо, на них також полюють «вимпелівці» з ФСБ. Думаю, тут існує таке собі поділ праці. Якщо Кадиров вирішує ліквідувати кого-небудь зі своїх супротивників за кордоном, він отримує добро на це від кремлівської адміністрації й потім діє більш-менш самостійно, посилаючи чеченських кілерів-стрільців, але за сприяння ФСБ в плані отримання закордонних паспортів і віз. А от якщо рішення про ліквідацію того чи іншого чеченця за кордоном приймається в Кремлі, тоді використовується команда кіллерів— «вимпелівців» з ФСБ. Судячи з усього, ця команда використовується для ліквідацій і всередині Росії, але тільки за допомогою вогнепальної зброї. Як свідчить минулий досвід Красикова-Соколова, тут замовлення може йти зі значно нижчого рівня, ніж Кремль, і стосуватися навіть бізнесменів середньої руки, до політики начебто не причетних.

Але крім ФСБ усередині Росії опонентів режиму і небезпечних свідків усуває також якась потужніша структура, яка використовує новітні отрути й підпорядковується, швидше за все, безпосередньо адміністрації президента Росії. Крім отруєння Навального цю структуру можна запідозрити в низці дивних смертей спортивних чиновників, причетних до допінгового скандалу, і генералів спецслужб, про які мені вже доводилося писати. Ймовірно, використовуються там найдосвідченіші відморозки, ймовірно, з кримінальним минулим, а ліквідації здійснюються виключно за допомогою отрут. Цих кілерів-отруювачів не лише не випускають за кордон, вони навіть не думають про втечу за кордон, позаяк у них на плечима чимала кількість кримінальних злочинів, за які їх видадуть Росії з будь-якої країни. А отрути, зокрема й у випадку з Навальний, застосовуються аж ніяк не для демонстрації, як вважають деякі аналітики, а лише для того, щоб приховати злочин. Адже і у випадку з Навальним розрахунок був на те, що він помре в літаку дорогою до Москви. Вивозити опозиціонера до Німеччини ніхто не збирався. А в цьому випадку російські лікарі, як і зараз, зрозуміло, ніякого отрути б не знайшли. Адже ми дізнаємося переважно про невдалі отруєння, коли жертва залишилася жива або не вмерла одразу, й отрута була виявлена. У вдалих же випадках ми можемо говорити лише про підозрілу смерть тієї чи іншої молодої й здорової людини, але не більше того.

Що ж стосується Навального, то медики з клініки «Шаріте» зв’язалися не тільки з болгарськими лікарями, щоб отримати дані, пов’язані з отруєнням Гебрева, а й передали аналізи до Інституту фармакології та токсикології бундесверу, розташованого в Мюнхені. Цей інститут має унікальні можливості щодо тестування отрут, зокрема за залишковими слідами. Зразки відіслані також до британської лабораторії в Портон-Дауні, де визначили отруту, якою отруїли Скрипалів. Тому є ймовірність, що через певний час вдасться точно назвати речовину, якою був отруєний Навальний. А тоді реакція Заходу проти путінської Росії за отруєння Навального стане набагато жорсткішою.