МЕНЮ

Навіювання...

Іван КАПСАМУН, Валентин ТОРБА, «День»
1 лютого, 2019 - 11:56
В Україні активно обговорюють останні соціологічні дані президентського рейтингу

У четвер були оприлюднені одразу два соціологічні опитування електоральних симпатій щодо майбутнього президента. В обох рейтингах в трійку лідерів входять: діючий Президент Петро Порошенко, лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко та шоумен Володимир Зеленський. Однак вперше за тривалий час згідно оприлюднених опитувань змінився лідер. Якщо раніше першу сходинку постійну займала Юлія Тимошенко, то наразі в лідери вирвався Володимир Зеленський. А от щодо другого місця дані різняться.

Отже за результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» з 16 по 24 січня 2019 року, Зеленського підтримують 19,0% тих, хто визначився та має намір голосувати, за Тимошенко готові віддати голоси — 18,2%, у Порошенка — 15,1%. Далі рейтинг виглядає так: Юрій Бойко — 10,0%, Анатолій Гриценко — 8,5%, Олег Ляшко — 7,0%, Євген Мураєв — 3,6%, Олександр Шевченко — 2,9%, Андрій Садовий — 2,7%, Олександр Вілкул — 2,6%.  Згідно з даними, оприлюдненими трьома іншими соціологічними компаніями (Центр соціальних і маркетингових досліджень «Социс», Київський міжнародний інститут соціології та Центр Разумкова) розклад наступний (дослідження тривало з 16 до 29 січня 2019 року). Серед тих, хто візьме участь у голосуванні і визначився зі своїм вибором, Зеленський отримав би 23%, Порошенко — 16,4%, Тимошенко — 15,7% голосів респондентів. За Юрія Бойка мають намір віддати свій голос 9,3% опитаних, Анатолія Гриценка — 8,1%, Олега Ляшка — 6,7%, Олександра Шевченка — 3,5%, Андрія Садового — 3,4%, Євгена Мураєва — 2,7%, Олександра Вілкула — 2,4% респондентів, Ігоря Смешка — 2,2%, Руслана Кошулинського — 1,3%.

Перше. З цих даних видно, що відсотки щодо конкретних кандидатів в двох опитуваннях різняться. Тому будь-які соціологічні дані кандидатів — це не привід для сприйняття їх як даність, а необхідність задуматися над правильною оцінкою виборчого і політичного процесу. Адже часто оприлюднення соціологічних рейтингів тих чи інших кандидатів у президенти чи парламентських партій використовується виборчими штабами як політичні технології.

«На жаль, за останній рік довіра до соціологів, яка була більш-менш стабільна протягом 10 років, статистично значуще знизилася, — пише у себе в ФБ директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто. — Скоріш за все, це пов’язано з виборами, з все більш широким вживанням у виборчій кампанії брудних технологій, з використанням фейкових даних і псевдосоціологічних компаній».

Друге. Оцінюючи все-таки трійку лідерів, згідно з наявними даними, високий рейтинг Володимира Зеленського можна пояснити тим, що він позиціонує себе окремо від діючого політикуму. Та і його самого оцінювати як політика ще зарано, адже він ніколи ним не був. Однак даний вибір частини суспільства — це результат десятиріччя попсового ТВ і постійного розчарування виборців. З іншого боку, в суспільстві завжди був низьким запит на професіоналів. Все це породило те, що ми маємо сьогодні — відкладену помсту виборців, коли голосування «по приколу» може призвести до небезпечних наслідків. Колись — під час президентських виборів 1999 року — був плакат із зображенням Леоніда Кучми з ірокезом і підписом «Всьо буде чотко». Кучму переобрали, чим закінчилося — відомо...

«ЕФЕКТІВ ВПЛИВУ НА ГРОМАДСЬКУ ДУМКУ БАГАТО»

Євген ГОЛОВАХА, заступник директора Iнституту соціології НАН України:

— Соціологія — це велика наука і коли говорять про результати соціологічного опитування та їхній вплив на думку і рішення громадян, то тут треба звертатись до широкого об’єму наукових знань і методології. Є виборці, які вже чітко визначились зі своїм кандидатом і будуть голосувати за нього та захищати свою позицію. Досліджень щодо поведінки виборця дуже багато і зрештою вибір все одно відбиває стан суспільства. Ефектів впливу на громадську думку також багато. Конформісти будуть голосувати за так званих прохідних кандидатів. Хтось, навпаки, здатен знаходити альтернативу у менш розкручених кандидатів і голосує за них, адже не може уявити собі іншу поведінку та розуміє, що якщо не голосувати, то цей кандидат точно програє. Щодо того, що згідно соціологічних опитувань лідерство займають конкретні три кандидати, то тут немає нічого дивного. Порошенко при владі, а влада завжди мала вплив на вибори та електорат. У Порошенка є багато прихильників, які вважають, що він утримав країну за ці п’ять років. Існують просто залежні від нього люди. А є ще й ті, хто просто боїться будь-яких змін. У Тимошенко ж є стійке ядро тих людей, для яких вона приваблива. Завжди була певна кількість виборців, які хоч би що голосували за неї. У неї є своя харизма.

Щодо підтримки кандидатури Зеленського, то тут теж все зрозуміло. Завжди знаходяться ті, хто скаже — нехай гірше, аби інше. Те, що у нього немає політичного досвіду, серед згаданого електорату виглядає лише як позитивний момент. У наших реаліях політичний досвід часто викликає негативне ставлення, адже бачать на що перетворює людей політика. Ще один фактор — це те, що у електорату півдня і сходу України немає єдиного кандидата, який би був з одного боку російськомовним, а з іншого — не мав би відповідного шлейфу. При цьому цей електорат не хоче до Росії. З Бойком, Вілкулом вони себе не ототожнюють і тому орієнтуються на Зеленського. На заході України Зеленського підтримують саме ті, хто хоче нових облич. Для них був дуже важливим сам факт висування Зеленського. Бачимо, що той же Вакарчук не пішов на вибори, а отже не зробив необхідного кроку, за яким його потенційний електорат міг би теж приймати рішення про свій голос на виборах. Зеленський навпаки заявив і зробив, тому має свій відсоток прихильників.

«ЩОДО ЗЕЛЕНСЬКОГО ІСНУЄ ЕФЕКТ НОВИЗНИ ТА ЕФЕКТ ПРОТЕСТНОГО ГОЛОСУВАННЯ»

Петро ОЛЕЩУК, політолог:

— Безумовно, оприлюднення рейтингів кандидатів на пост глави держави впливають на загал. Перш за все вони впливають на тих, хто ще не визначився. Суспільна думка від цього, певною мірою, залежить. Тому тут треба дуже обережно підходити до джерел подібних опитувань. Те, що Зеленський фігурує в лідерах опитувань, є кілька факторів. Існує ефект новизни. Існує ефект протестного голосування. І саме протестне голосування в його рейтингах завжди відігравало достатньо серйозний вплив. До Нового року значна частина виборців не говорила, що будуть підтримувати Зеленського, тому що ще не було відомо чи дійсно він піде на ці вибори. Багато хто елементарно не вірили в те, що він буде балотуватися. Тепер, коли він висунувся, подав документи і вже офіційно зареєстрований як кандидат в президенти, то цілком логічно, що у нього кількість прихильників зростає. Ще одним важливим моментом є те, що йому дуже активно допомогла дискредитаційна кампанія, яка велась проти нього останнім часом. Ця кампанія підвищила його статус і примусила ставитись до Зеленського більш серйозно, адже його опоненти до нього ставляться серйозно. Більш того, це навіяло думку про те, що він є уособленням нових сил, а стара система пручається. І звичайно ще вагомий відсоток Зеленському додають голоси тих хто до того стверджував, що брати участь у виборах не будуть. Тепер ми бачимо тенденцію, що кількість людей, які бажають взяти участь у виборах зростає. І зокрема вона достатньо серйозно зростає серед молоді.