МЕНЮ

Марш на місці

Дмитро Бадрак, оглядач інформаційного агентства «Оборонно-промисловий кур’єр», для «Дня»
13 травня, 2020 - 19:54
Територіальна оборона як асиметричний захист від російської загрози. Яка ситуація в Україні?

Протистояти армії РФ, з її розвинутими бойовими літаками, ракетною зброєю та й ядерним арсеналом, надзвичайно складно. Але жодна армія не здатна перемогти й підкорити народ, який діє організовано й системно. Саме тому сучасну територіальну оборону (ТрО), яка вийшла з партизанських рухів, часто називають одним з ключових елементів асиметричної зброї України. Багато хто погоджується з твердженням, що саме добровольчі батальйони, а по суті — наспіх сформовані підрозділи ТрО, зупинили російського ворога. Але Рада так і не спромоглася законодавчо зафіксувати функції і завдання ТрО, як і межі повноважень місцевих адміністрацій у формуванні та розвитку «своїх загонів». Перший проєкт закону з’явився ще в 2015 р., друга спроба провалилася в 2017 р., наразі суспільство в очікуванні третього «акту».

Крім того, виходячи з попередніх досліджень ЦДАКР (Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння), саме розвинута територіальна оборона має стати не тільки одним із ключових елементів асиметричного протистояння зовнішній агресії, а й скоротити надмірну чисельність ЗСУ, зменшити за рахунок скорочення оборонні витрати на утримання діючої армії з 72 — 76% оборонного бюджету до 50%, а відповідно витрати на переозброєння довести до 25 — 30% оборонного бюджету та за рахунок цього реалізувати програму створення професійного війська. Але, на жаль, Україна поки що продовжує марширувати на місці, не приймаючи закону для оформлення системи ТрО, і поки не зрозуміло чи то всесвітня пандемія накоїла такого лиха, чи занадто різні погляди на розвиток цієї системи.

ДУРЕНЬ ВЧИТЬСЯ НА СВОЇХ ПОМИЛКАХ, МУДРИЙ — НА ЧУЖИХ

Одним з яскравих прикладів, як наші сусіди швидко роблять висновки з уроків російсько-української війни на сході України є Польща. 2015 року вони почали активно створювати потужні підрозділи територіальної (пол. Wojska Obrony Terytorialnej — WOT), а вже 2017 року на створення військ територіальної оборони було виділено понад 1 млрд злотих (близько 320 млн доларів). На кінець 2017 року чисельність особового складу сягнула понад 7600 осіб. На кінець 2022 року сплановано довести чисельність до 50 тисяч особового складу, а загальний бюджет до 900 млн доларів. Крім того, цікавий новий підхід до територіальної оборони — територіальна військова служба. Новизна полягає в тому, що солдати ТрО, які раніше не проходили службу, проходять збори протягом 16 днів базову підготовку, а потім протягом трьох років під час вихідних проходять навчання за програмою індивідуального та спеціалізованого навчання. Передбачається спеціалізація окремих команд для «зеленої» і «чорної» тактики, рятувальних операцій, а також захисту критичної інфраструктури.

Влучним прикладом також є Естонія. Сама ж організація називається Кайтселійт та складається з 15 піхотних дружин. Чисельність дружини за штатом мирного часу становить до 1000 чол. Крім того, до складу Кайтселійту входить жіночий корпус сприяння обороні країни, а також організації «Доньки Батьківщини» для дівчат і «Молоді орли» для хлопців допризовного віку. Показово, що в Естонії протягом двох-чотирьох годин, у залежності від локації, люди займають встановлені позиції, не очікуючи рішення старшого штаба. Рішення приймаються на рівні первинних організацій. Цікавий приклад: в Естонії щочетверга проводиться день захисника, і величезна кількість населення займається на полігонах, у тирах, відпрацьовують питання вивчення військової топографії та інші навички, що можуть знадобитися у воєнний час. Узагалі багато країн світу «перестраховують» себе наявністю резервістів.

Яскравим прикладом є також Британія, де ТрО існує вже понад сто років. А згідно з матеріалом фахівця Національного інституту стратегічних досліджень Володимира Паливоди, у відповідності до плану «Майбутні резерви-2020», розробленого міністерством оборони Великої Британії в 2011 р., були передбачені певні зміни в системі підготовки армійських резервістів (за прикладом підрозділів Національної гвардії США). Територіальна армія вкотре змінила назву, ставши тепер Армійським резервом (АР). Також заплановано, що його кількість становитиме 35 тис. резервістів при 84 тис. військовослужбовців Сухопутних військ ЗС Великої Британії (на 2017 р. це співвідношення оцінювалось, як 26 тис. до 80 тис.). АР поділяється на три види підрозділів: національного рівня, регіонального рівня і так звані спонсоровані. Всього в країні — 236 підрозділів АР, дислокованих у 206 містах. Підрозділів першого рівня — лише 14, і вони більш спеціалізовані, ніж регіональні.

ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОБОРОНИ ДЛЯ УКРАЇНИ

На сьогодні існує багато чинників, які унеможливлюють достатню увагу та зусилля дотичних до чутливого питання гілок чинної влади для розвитку ефективної ТрО в тому складі, в якому вона зараз існує. Наприклад, на думку заступника секретаря Ради національної безпеки та оборони Сергія Кривоноса, фінансування ТрО має здійснюватися 50 на 50%: половина — з бюджету військового відомства, а інша — з місцевих адміністрацій. До того ж, вважає генерал, бюджет на потреби оборони держави не такий великий, а враховуючи, що ТрО має забезпечити безпеку людей в тилу, місцевий бюджет також має бути задіяним. У підготовленому групою Кривоноса законопроєкті передбачено, що фінансування потреб ТрО має складати три відсотки від місцевих бюджетів і три відсотки від — ЗСУ. Але є й інша думка. Наприклад, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки генерал Михайло Забродський вважає, що у вкладання місцевими бюджетами коштів у місцеві мілітарні структури є певні небезпеки. «Ми всі пам’ятаємо історію батальйонів ТрО зразка 2014 року. Вони не просто так називалися територіальною обороною. На той час не існувало іншого законодавчого механізму як долучити людей до виконання допоміжних функцій для ЗСУ. Тоді виникало чимало питань. Наприклад, батальйон формувався на Кіровоградщині, а виконувати завдання потрібно в іншому напрямку. Тому можуть виникнути питання щодо того, що одні хлопців одягнули і вивчили, а виконувати завдання їм доведеться в іншому регіоні», — переконаний він. До того ж, на думку військового, навряд чи хтось матиме бажання вкладати надмірні кошти або чимось жертвувати для військових формувань, які, можливо, і не будуть діяти в цьому регіоні. «І це, на мою думку, небезпечно, тому що механізм може бути виписаний досконало, а ось на практиці такі підрозділи можуть наражатися на небезпеку. Я вів би мову про якесь централізоване відрахування з бюджетів,  з місцевих бюджетів усе ж таки десь у центральні органи, які могли б маневрувати коштами та направляти їх на утримання певних формувань, які виконували б завдання «Руху опору», — пояснив генерал М.Забродський. 

Якщо повертатися до слів С.Кривоноса та його бачення функцій ТрО, то можна виділити підтримання надійного порядку на території України в будь-який регіон. А також створення за умов воєнного часу надійного поліцейського адміністративного режиму. «Передбачається, що, крім цих заходів, ще серед функцій ТрО має бути активна участь у побудові дієвої цивільної оборони. Загалом цивільна оборона включає більш широкий спектр дій. Крім того, і спеціальних заходів, що здійснюються в особливий період із завданнями: охорони та захисту державного кордону; забезпечення умов для надійного функціонування органів державної влади, органів військового управління, стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил); охорони та оборони важливих об’єктів та комунікацій; боротьби з диверсійно-розвідувальними силами, іншими озброєними формуваннями агресора та антидержавними незаконно утвореними озброєними формуваннями; підтриманням правового режиму воєнного стану», вважає генерал С.Кривонос.

Що стосується мотивуючих факторів, то за словами заступника секретаря РНБО їх чимало. Наприклад, перебування в частинах лише вдень. До того ж за рахунок створення ТрО та регіональних центрів підготовки може реалізовуватися можливість утворення нових професій, які люди зможуть отримувати безоплатно. Крім того, за роки війни в Україні з’явилося багато учасників бойових дій, які відчувають себе забутими та нікому не потрібними, хоча їх безцінний досвід міг би стати в нагоді «Після ТрО ти можеш служити в ЗСУ, можеш піти на навчання за рахунок держави. ТрО стимулюватиме людей та збільшуватиме український мобілізаційний ресурс. Крім того, гадаю, має передбачатися й надання додаткових днів до відпусток, а також надання можливості родинам бійців ТрО користуватися пільгами, якими користуються інші військовослужбовці.

Але скільки людей, стільки ж і думок. І наразі існує забагато розбіжностей у розумінні самої структури територіальної оборони навіть у середовищі військових професіоналів. Так, наприклад, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки генерал Михайло Забродський запевняє, що закон «Про територіальну оборону» й досі не прийнято через дві складові. «Річ у тім, що представники певних силових структур та навіть певних органів виконавчої влади бачили в територіальній обороні саме потужний інструмент, який би забезпечував застосування кадрових підрозділів і військових частин ЗСУ. ТрО допомагала б у протидиверсійній боротьбі та в решті питань. Але в той самий час існує та навіть переважає точка зору, що територіальна оборона це               — дещо більше, і в основі буде покладено виконання не цих завдань (охоронних та допоміжних. — Д.Б.), а ведення самостійної боротьби, зокрема й на території, яка контролюється супротивником. Таким чином, я веду мову про «Рух опору», — переконаний політик. А друга складова, як це часто буває, — гроші.

«Тут уже неважливо, яка саме точка зору переможе, тому що в будь-якому разі розгорнути систему територіальної оборони в тому розумінні, «щоб вона приносила користь — це практично створити другу армію або другі ЗСУ в тилових районах нашої країни», — каже М.Забродський.

Відповідно витрати співставні з витратами на утримання невеличкої армії. І тут виникає найважливіше питання. Хто за це буде платити?

ВИСНОВКИ 

Отже, в Україні питання територіальної оборони загальмувало на законодавчому рівні. Попри те що різні версії законопроєкту існують, вони часом конкурують одна з одною. Наразі, можна перевести стрілки на коронавірус, який також дуже уповільнив цей процес. Але варто погодитися з прихильниками розвинутої ТрО — без закону прогресу не буде. Зважаючи на коментарі експертів дебати щодо структури та функцій територіальної оборони будуть палкими.