МЕНЮ

Конституція по-кадировськи

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
2 липня, 2020 - 12:11
У політиці Путіна цілком проявляються методи, характерні для самодержавних режимів, включно з використанням отрут та інших «візантійських атрибутів»

«Відкриті медіа» виявили родинне помешкання Кадирових у Москві, в якому на початку двотисячних був прописаний сам очільник Чечні. Зараз помешкання площею 153 кв. м та ринковою вартістю близько 50 млн рублів належить матері Рамзана Кадирова. Отримано його було від Управління справами президента Росії, до того ж очільник Чечні не вказував її у своїй податковій декларації. Здавалося б, банальна історія, коли чиновник намагається приховати корупційні доходи. Однак у випадку з Рамзаном Кадировим все виявляється не так просто. Це помешкання має криваве минуле. Воно міститься в тому ж таки будинку, де, за даними слідства, мешкали й готували теракт організатори захоплення «Норд-Осту», зокрема Мовсар Бараєв, що дає додаткові козирі прихильникам версії про захоплення «Норд-Осту» як провокації російських спецслужб. А в будинку навпроти незадовго до вбивства Бориса Нємцова оселилися, згідно з матеріалами кримінальної справи, уродженці Чечні, пізніше визнані винними у вбивстві опозиціонера. Туди ж таки вони приїхали після замаху. І цей будинок, де кілери готували вбивство Нємцова, як і будинок, де мешкає Кадиров, перебувають у віданні Управління справами президента.

Зараз помешкання належить Артуру Геремєєву — родичу колишнього командира чеченського батальйону «Північ» Руслана Геремєєва, оголошеного в міжнародний розшук за звинуваченням в організації вбивства Бориса Нємцова. Примітно, що власником цього помешкання на Віярній вулиці Артур Геремєєв став рівно за два місяці до вбивства Нємцова. Власне, всі ці факти доводять лише причетність Рамзана Кадирова до вбивства Бориса Нємцова, в чому жоден неупереджений спостерігач анітрохи не сумнівався. А також те, що й президент Росії, з огляду на все, міг бути обізнаний з планами вбивства Нємцова. Та й важко собі уявити, щоб Рамзан ризикнув без відома Путіна ліквідувати лідера опозиції буквально під стінами стародавнього Кремля.

А тут ще напередодні завершення голосування щодо поправок до конституції, Рамзан Кадиров, розкриваючи їх суть, без натяків закликав зробити з Путіна царя, тобто перетворити його на довічного президента. І на нараді з керівництвом Чечні пафосно вигукнув: «Хто може замінити його? Немає такого політичного лідера у світовому масштабі «. Ну, прямо як Чапаєвський Петько: «— Василе Івановичу, а ти армією командувати можеш? — Можу. — А фронтом? — Можу, Петько, можу. — А всіма збройними силами республіки? — Трохи підучитися, зможу й збройними силами. — Ну, а ... у світовому масштабі, Василе Івановичу, зможеш? — Ні, не зумію, мов не знаю».

Ну, Володимир Путін, на відміну від Василя Івановича, мовами володіє, принаймні німецькою та англійською, тож із Меркель, Трампом і Джонсоном впорається, а також з їхніми наступниками. Адже цю несолідну публіку все одно через кілька років змінять, а Путін має намір царювати до 2036 року. Рамзан порадував російську публіку одкровенням, що Чечня за Путіна досягла розквіту. Певно, після цих слів російський обиватель почне серйозно боятися, що «довічний» Путін всю Росію перетворить в кадировську Чечню. Тут, щоправда, Дмитро Пєсков боязко поправив Кадирова: мовляв, посаду довічного президента Конституцією Росії не передбачено. Звісно, Володимир Володимирович прямо себе довічним президентом не називатиме, щоб не уподібнюватися в очах світової громадськості до лідерів Північної Кореї та Туркменії. Але реальний сенс обнулення саме в цьому. А вірний Рамзан потрібен Путіну для не дуже світлих справ, але публічні похвали від нього Путна не надто тішать. Надто вже одіозна ця постать і дуже вже пов’язана у свідомості європейців з «мокрими» справами. Саме нещодавно у Грузії влада, супроти своєї волі, але відловила чергового кадировського кілера.

Утім, кілерів у Путіна і без Кадирова не бракує. Тут у вбивці чеченця Зелімхана Хангошвілі в Берліні Вадима Красикова-Соколова виявився таємничий напарник. Виявляється, як встановили The Insider, Bellingcat і Der Spiegel, група кілерів з ФСБ без проблем отримувала шенгенські візи на фальшиві імена. У Туреччині вони вбили щонайменше двох чеченців. Двох кілерів 2016 року заарештувала турецька влада, але пізніше їх обміняли на кримських татар. А 29 липня 2019 року людина із закордонним паспортом на ім’я Роман Давидов з датою народження 9 жовтня 1981 року подав заяву через турагента до візового центру консульства Словаччини в Петербурзі, щоб отримати річну шенгенську візу. У візовій анкеті він написав, що мешкає в Петербурзі на Богатирському проспекті, 32, корпус 2 і працює інженером-конструктором у компанії ЗАТ «Руст», яка фактично припинила свою діяльність 2016 року.

Прізвище та адреса місця проживання були настільки ж фальшиві, як і місце роботи, але багаторазову шенгенську візу удаваний «Роман Давидов» отримав того ж таки дня. Одночасно з ним у Москві отримав візу з французького консульства «Вадим Соколов», який як місце роботи вказав те ж таки ЗАТ «Руст», до того ж директор компанії Борис Єршов так і не зміг пояснити The Insider, як його підпис з’явився на документах Соколова та Давидова. Останній 3 серпня виїхав на машині до Польщі з території Білорусії, а 7 серпня тим-таки шляхом повернувся назад. Це сталося за 16 днів до гучного вбивства в Берліні. Розслідувачі з The Insider вважають, що «Давидов» допомагав Красикову готувати замах на Хангошвілі і, зокрема, забезпечив його зброєю. І ті ж таки кілери ФСБ з паспортами, що лише на кілька одиниць відрізняються від паспортів «Соколова» і «Давидова», 23 липня 2015 року відвідали Прагу, і, на думку журналістів-розслідувачів, «здається, цього дня комусь дуже пощастило». Пощастило чи ні, але в політиці Путіна цілком проявляються методи, характерні для самодержавних режимів, включно з використанням отрут та інших «візантійських атрибутів». Тут є лише одна небезпека: у Візантії придворні часто-густо скидали імператорів, в самодержавній путінській Росії цей досвід може повторитися.