МЕНЮ

Кадровий вакуум Президента

Іван КАПСАМУН, Валентин ТОРБА, «День»
12 червня, 2019 - 18:49
«Команда Зеленського» нагадує клаптикову ковдру», — експерт

Днями новий Президент Володимир Зеленський запропонував чергову «порцію» кадрових призначень. Глава держави звільнив або відсторонив від посади 15 голів облдержадміністрацій, замість яких було призначено 12 тимчасово виконуючих обов’язків голів ОДА. Крім цього, Зеленський звільнив начальників управлінь Служби безпеки України в Одеській, Львівській, Вінницькій, Волинській, Закарпатській та Чернівецькій областях, а також заступників глави СБУ Олега Фролова та Владислава Косинського.

І це ще не все. Президент знову підписав подання про звільнення Павла Клімкіна з посади міністра закордонних справ України, але на цей раз паралельно вніс до Верховної Ради подання на призначення главою МЗС Вадима Пристайка, який обіймає посаду заступника глави АП. Що стосується міністра оборони, наразі жодних відповідних подань від глави держави немає, що свідчить про відсутність визначеної кандидатури. Натомість до парламенту вперше надійшло подання Володимира Зеленського про надання згоди Верховної Ради на звільнення Юрія Луценка з посади Генерального прокурора України.

«Є юридична позиція, пов’язана з тим, що, незважаючи на зміни до закону про прокуратуру щодо того, що генеральний прокурор не повинен мати юридичної освіти, інші норми закону про прокуратуру свідчать про те, що прокурором Генеральної прокуратури може бути лише людина, яка має юридичну освіту», — саме так напередодні пояснив мотив звільнення заступник глави Адміністрації Президента Руслан Рябошапка.

Щоправда, деякі експерти та народні депутати вже виступили з заявами, що парламент не зможе звільнити чинного Генпрокурора через слабку юридичну мотивацію в поданні Президента. А дехто взагалі вказує на те, що це зроблено спеціально, щоб Луценко поки залишався на своїй посаді. Така собі гра, коли Зеленський зможе сказати, що це парламент поганий — він не хоче звільняти Генпрокурора.

У, є й позитивна новина, адже кандидатура Пристайка на посаду глави МЗС вважається чи не самим професійним з усіх кадрових рішень чинного Президента. Що собою уявляють т.в.о. голів облдержадміністрацій поки говорити зарано, їх мало хто знає. Тим часом, чи не щодня виникають скандали щодо окремих кандидатур у виборчих списках президентської партії «Слуга народу», які керівництву політсили доводиться «підчищати».

Як експерти оцінюють кадрову політику Президента?

«ДЕ ЗНАЙТИ НАДІЙНИХ ФАХІВЦІВ? ЦЕ ВЕЛИЧЕЗНА ПРОБЛЕМА»

Iгор ЛУЦЕНКО, народний депутат:

— Безумовно, в Зеленського існує серйозний кадровий голод. Але якщо подивитися на призначення голови СЗР, то принаймні це людина яка має відповідних фаховий досвід. Що стосується його медалей від ФСБ, то не будемо забувати, що за нашою владою тягнеться серйозний шлейф минулого. І, на жаль, поки від цього нікуди не подітись. До 2014-го року в нас із РФ були інші відносини. Але й нині існує договір про правову співпрацю з російськими спецслужбами, за яким відбувається зокрема й обмін людей. Юрій Луценко, наприклад, видавав Тумгоєва саме за цією угодою.

Якщо говорити про «Слугу народу», то там взагалі з самого початку була ідея призначати людей без досвіду, щоб повністю оновити владну верхівку. Але є й винятки, які, повторюю, пов’язані з величезним кадровим дефіцитом. Те, що відбулося на президентських виборах можна назвати революцією, але через електоральні механізми. А революція — це тисячі вакансій. Ким їх заповнити? Де знайти надійних фахівців? Це величезна проблема. Зеленський зараз змінює устрій нашої країни з глибокого феодального на нібито модернізований.

«У БАГАТЬОХ МОМЕНТАХ ВОНИ ДІЮТЬ ЕКСПРОМТОМ»

Віктор НЕБОЖЕНКО, політолог:

— Коли певна група йде до влади та має свого лідера, то вона як правило вже готова керувати, а не діє за принципами бізнесменів. Слід усвідомлювати, що правила політики відрізняються від правил бізнесу. Це торкається зокрема й кадрової політики. Тут не діє принцип вирішувати проблеми по мірі їх виникнення. Зеленський лише півроку назад вирішив балотуватися на посаду президента такої великої країни зі складним минулим і складним теперішнім. Він явно не підозрював, що взагалі буде політиком. Тому нинішні призначення — це не призначення людей, які будуть керувати одразу гідно. Це радше призначення для того, щоб терміново заповнити вакуум влади. А вакуум влади в умовах війни є дуже небезпечним чинником. І не виключно, що Росія може скористатися цією ситуацію на свою користь. Це, до речі, стосується й знаменитого виразу «команда Зеленського», в якій, я переконаний, за деякий час так само розпочнуться конфлікти, адже не всі з них збиралися бути великими політиками.

Тому сьогоднішні призначення не мають якоїсь загальної логіки, ми не бачимо конкретного плану за критеріями якого ми могли б говорити чи підходить та чи та людина на відповідну посаду. В багатьох моментах вони діють експромтом. Але не будемо забувати, що йому довірили свої голоси 73% населення. І це є факт. Як наслідок Зеленському доведеться спочатку робити призначення, а потім, із огляду на ситуацію, призначати справжніх професіоналів під конкретну політичну програму. Відсутність такої політичної програми не дає можливості політологам остаточно стверджувати про те, яка людина підходить, а яка ні. Я не виключаю, що чинний Генпрокурор, який не має юридичної освіти, може надалі займатися своїми справами, але вже переслідуючи своїх колишніх «господарів». Поки що не можна сказати, що ми маємо якусь конкретну кадрову стратегію нової влади. Видно лише, що Зеленський намагається якнайшвидше очистити вищі державні посади від прибічників Порошенка.

«ІСНУЄ ВЕЛИКИЙ РИЗИК ДЕЗОРІЄНТАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА ПІСЛЯ КАДРОВИХ ПРИЗНАЧЕНЬ ПРЕЗИДЕНТА»

Олег СААКЯН, політолог:

— Бути несистемним кандидатом дуже вигідно, але бути несистемним політиком — це негативно. Тобто це плюс під час виборів і мінус під час управління. Оскільки в пана Зеленського фактично немає кадрових спеціалістів на яких він може спертися та які були б перевірені завчасно, тому на сьогодні ми бачимо, що так звана «команда Зеленського» нагадує клаптикову ковдру. Зараз вони зшивають вужа та їжа. Типовим прикладом є призначення на посаду очільника розвідки. З одного боку, кажуть, що ця людина дійсно є спеціалістом, а з другого — є низка відкритих питань по ньому. Та сама медаль від ФСБ, хоча повірте, це найменше питання серед інших. Відповідно це призначення не лише погане з точки зору іміджу Зеленського й довіри до нього, а й з точки зору довіри до СЗР.

Тому такі кроки можуть серйозно відбиватися на державній безпеці та довірі до органів державної влади взагалі. Без ефективної комунікації, без добору достатньо прозорих людей, згадані кадрові кроки можуть бути вкрай безвідповідальними щодо держави. Якщо говорити про інші кадрові призначення, то вони так саме відбуваються радше за принципом наближеності, вірогідно лояльності, але не фаховості та патріотизму. В умовах війни це вкрай небезпечно, адже в таких війнах дуже важливим є соціальна стійкість. Сьогодні ми маємо великий ризик дезорієнтації суспільства після кадрових призначень.