Форпост Європи

«19 червня у Берліні спільно з литовськими друзями, парламентарями просуватимемо план підтримки України (своєрідний план Маршалла)», — написала напередодні у себе в «Фейсбуці» голова комітету Верховної Ради в закордонних справах Ганна Гопко. Ще три роки тому, після Євромайдану і російської агресії, в Україні вже висловлювалися з цього приводу. Йшлося про списання Україні з боку Заходу повністю або частково зовнішнього боргу, а також надання суттєвої фінансової допомоги. Однак на офіційному рівні про це фактично не говорили (принаймні інформації такої не було), дискусії точилися здебільшого в експертному середовищі. Сьогодні, як бачимо, з подачі Ганни Гопко ця тема може отримати нове дихання.

Звичайно, «план Маршалла» реалізовувався в зовсім інших історичних умовах. Це програма економічної допомоги Європі (близько двадцятьом країнам) з боку США після Другої світової війни. Крім економічної допомоги, вона також мала на меті протидію поширенню впливу СРСР і соціалістичних ідей у країнах Західної Європи. «Спочатку треба зазначити, що «план Маршалла» реалізовувався вже після Другої світової війни, а не під час бойових дій, — коментує «Дню» голова Комітету економістів України Андрій НОВАК. — Крім того, «план Маршалла» передбачає зовнішнє управління — як фінансове, так і адміністративне. Я не думаю, що в Україні є зараз політичні сили, які готові віддати управління країною зовнішнім партнерам. Тобто реальність така, що спочатку потрібно закінчити війну. Навряд чи знайдуться такі, хто захоче фінансувати країну, яка перебуває у стані війни. Отже, спочатку потрібен план деокупації Донбасу і Криму, план припинення війни, а вже після цього можна говорити про якісь економічні плани».

МАЛЮНОК НІКІТИ ТІТОВА

«Повторити подібне до «плану Маршалла» неможливо, — також наголошує в коментарі «Дню» публіцист, дипломат Юрій ЩЕРБАК. — «План Маршалла» був абсолютно унікальним проектом для зруйнованої нацистською Німеччиною Європи. Радянський Союз відмовився від цього проекту, тим часом як Європа відновила свій і науковий, і технологічний потенціал. Американці, чия країна не припиняла свого розвитку під час Другої світової війни, тоді, зокрема, навчали менеджерів із Європи».

Так, сьогодні зовсім інші реалії, і говорити про «план Маршалла», як це було в середині XX ст., для України було б неправильно. Проте сама ідея донорської допомоги країні, яка зупинила російську агресію і захищає Європу від просування Кремля на Захід, є вірною. «Справді, необхідно розробляти план міжнародної допомоги Україні, — каже Юрій Щербак. — Але для цього Україна сама має допомогти собі — створити умови для інвестицій, припинити грабувати інвесторів, забезпечити справедливість у правоохоронних органах, судах і провести актуальні реформи. Якщо чиновник і далі продовжуватиме вимагати з інвестора хабара, то нічого з таких планів не вийде. Західні інвестори просять — дайте нам нормальні правила гри. Тому я переконаний, що Україні допомога потрібна, але в правильному контексті, і найперше технологічна. При цьому Україна сама має визначити пріоритетні сфери і не робити з себе сировинну країну. Крім того, потрібно розвивати сферу нових озброєнь за стандартами НАТО».

На сьогодні Україна вже тісно співпрацює з Заходом. Нарешті запрацювали безвізовий режим та Угода про асоціацію з Європейським Союзом, триває тісна співпраця у військовій сфері з країнами НАТО, а от щодо фінансової допомоги, то вона здійснюється в межах кредитів (як правило, від МВФ), які Україні ще потрібно буде повертати. Звичайно, своєрідною допомогою можна вважати санкції Заходу проти Росії (до речі, буквально вчора Рада ЄС продовжила до 23 червня наступного року санкції проти окупованого Криму і Севастополя), але в цьому разі йдеться не так про допомогу Україні, як про імідж і позицію самого Заходу. Відсутність конкретних кроків ще більше розв’язала б руки Кремлю і проявила слабкість США та країн Євросоюзу.

«Допомога Заходу Україні може бути різною, — коментує міністр економіки України (1992 р.), голова Фонду державного майна (1997 — 1998 рр.), народний депутат II, V та VI скликань Володимир ЛАНОВИЙ. — Але якщо говорити про матеріальні засоби, то слід розуміти їхню спрямованість і можливість використовувати. «План Маршалла» свого часу мав на меті відновити об’єкти і системи життєзабезпечення, які були зруйновані в країнах Європи. Йшлося про заводи, дороги, комунальне господарство та інші структури. Навіть зерно, вугілля, руду США завозили до Європи в борг. Який сенс може мати подібний план для України? Це, перш за все, відновлення зруйнованих об’єктів. Всі інші чинники, які пов’язані з матеріальним забезпеченням, на мою думку, не потребують такого плану. Потрібні сучасні прораховані проекти для відповідних вливань коштів. І питання тут не в сумі коштів, а в тому, як вони мають використовуватися. Мені здається, що з нашого боку поки що це не усвідомлено. Тому не варто думати, що коли надійдуть гроші, то одразу розпочнеться відновлення. Потрібна активна робота, а не пасивна, з очікуваннями якихось тимчасових преференцій».