Другий тур і три «результати»

«Вже зараз треба починати напрацьовувати зміни в законодавство, бо ця модель працює не для виборців, а для партій», — експерт

15 листопада в низці міст України відбувся другий тур виборів міських голів з рекордно низькою явкою. Безумовно, цьому сприяли і об’єктивні обставини у вигляді коронавірусу, який змусив людей залишитися вдома. Однак є і найвагоміша причина того, чому виборці не прийшли на голосування — це розчарування півторарічним управлінням нової влади. Про це яскраво свідчать попередні результати по всій країні. Але не варто все скидати на «Слугу народу», це розчарування політикумом, насправді, давнє і стосується воно політсил, які не перший рік в українській політиці. Просто СН поповнило їх ряди.

«Щодо явки на виборах, дискусія стосовно якої розгортається кожного дня голосування, то ми хочемо відзначити, що у порівнянні з 2015 роком, коли також проходив другий тур голосування на місцевих виборах, то явка між першим і другим туром тоді відрізнялася на 12% у бік зменшення. Фактично, на цих виборах відбулося те ж саме: під час першого туру голосування 25 жовтня явка була 37%, а на повторному голосуванні — майже 24%. Відповідно, ми бачимо той самий тренд зниження активності виборців під час повторного голосування. ...Проблема залишається — це низька участь громадян у виборах і низький інтерес їх до обрання органів місцевого самоврядування», — розповіла голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська (ukrinform.ua).

Це перший висновок. Другий — пов’язаний безпосередньо із результатами перегонів: не всюди, але чинні міські голови продовжують перемагати. Поки офіційні результати виборів встановлюються (до речі, ще одна проблема — довгий підрахунок голосів), відома наступна інформація.

Згідно з екзитполом Київського міжнародного інституту соціології, в другому турі виборів мера Одеси перемагає діючий мер Геннадій Труханов (партія «Довіряй справам»). Він набрав 56,7% голосів, його суперник Микола Скорик від «Опозиційної платформи — За життя» — 40,9%.

У Сумах за інформацією штабу чинного міського голови Олександра Лисенка (партія «Батьківщина»), він перемагає з результатом у 61,12 % голосів виборців. Його конкурент Вадим Акпєров (партія «Європейська солідарність») набрав 38,8% голосів. За попередніми результатами паралельного підрахунку голосів штабом Акпєрова, Лисенко набрав 63% голосів, Акпєров — 37%.

У Херсоні перемагає лідер місцевої партії «Нам тут жити», народний депутат України (184 округ) Ігор Колихаєв з результатом у понад 60% голосів виборців. Про це свідчать дані з виборчих дільниць у різних районах міста, а також результати екзитполу та паралельного підрахунку голосів, проведеного командою Колихаєва. Так, за результатами паралельного підрахунку голосів, Колихаєва підтримали 65,13% (або 34 тис. 012 виборців). За його опонента — лідера блоку свого імені Володимира Сальдо — проголосували 34,87% (18 тис. 213 виборців). Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що Херсонська  ТВК ухвалила постанову про те, що головою міста обрали Ігоря Колихаєва.

За попереднім підрахунком голосів на усіх 109 дільницях на повторних виборах луцького міського голови перемагає Ігор Поліщук, висунутий партією «За майбутнє» — 24 351 голос, Богдан Шиба (самовисування) — 19 021 голос. Різниця між кандидатами — 5 330 голосів. Голова Луцької міської ТВК Марія Парфенюк під час засідання оголосила, що, за попередніми результатами, Ігор Поліщук набрав 54,6% голосів виборців, а Богдан Шиба — 45,4%.

Відповідно до протоколу Кам’янець-Подільської міської ТВК від 16 листопада 2020 року в голосуванні взяли участь 26 786 виборців. Найбільшу підтримку та у результаті перемогу за пост мера отримав Михайло Посітко від партії «Свобода» — 15 404 голосів або 58,33%, його конкурент Володимир Мельниченко (самовисування) — набрав 11 001 голос або 41,66%.

За даними паралельного підрахунку голосів кандидата на посаду мера Краматорська Олександра Гончаренка (самовисування), він перемагає (58,83%) у чинного мера, самовисуванця Андрія Панкова — 41,17%.

Про перемогу свого кандидата на виборах в Українці (Київська область) повідомили в партії «Європейська солідарність». За даними народної депутатки Вікторії Сюмар, кандидат від «ЄС» Олександр Туренко отримав 2852, кандидатка від «Слуги народу» Оксана Кирилюк — 2450.

Третій висновок полягає в тому, що ми спостерігаємо, як написала у себе в ФБ головна редакторка газети «День» Лариса Івшина ще після голосування 25 жовтня, «повний «партійний» дефолт». Власне, це і є головною проблемою, адже протягом багатьох років економічної стагнації велика частина виборців купуються на красиві гасла, або «подачки» різних політичних проєктів, що не мають історію тривалого партійного будівництва зі сталими поглядами. Наразі ми також бачимо чимало регіональних проєктів, як були створені під минулі або нинішні місцеві вибори. І які також перемагають на місцях. В умовах незавершеної децентралізації і послабленого центру це створює додаткові ризики і небезпеки для нашої країни. В таких умовах прорости правильним ідеям від окремих політиків і активістів суспільства досить складно.

«В ХЕРСОНІ МИ ЧЕКАЄМО ПЛАН ВИКОНАННЯ МЕРСЬКОЇ ПРОГРАМИ ТА НОВИХ КАДРОВИХ ПРИЗНАЧЕНЬ»

Дементій БЄЛИЙ, голова ХОО КВУ:

— Результати виборів були прогнозованими. Голосування відбулося вільно, було організовано належним чином. Наша організація фіксувала незначні порушення, насамперед щодо агітації в день голосування, негаразди в розумінні представниками комісій технічних процедур, але всі зафіксовані нами моменти не мали системного характеру та не могли вплинути на результати голосування.

Явка була маленькою, але порівняно з аналогічним голосуванням у другому турі 2015 року навіть трохи більшою, хоча в абсолютних цифрах прийшло й менше виборців, ніж п’ять років тому. Підрахунок голосів на тих дільницях, де були наші представники, пройшов без порушень.

Ми очікуємо від новообраного міського голови виконання його передвиборчої програми, яка була сформована у тому числі із врахуванням пропозицій громадськості. А в першу чергу ми чекаємо план виконання мерської програми та нових кадрових призначень.

Головне, що у новообраного міського голови є своя фракція в міській раді та союзники, які легко можуть сформувати більшість та реалізувати програму перетворень у місті.

«В СУМАХ НІЧОГО НЕ ЗМІНИТЬСЯ»

Віктор БОБИРЕНКО, політичний експерт, Суми:

— Явка на цих виборах у Сумах була очікувано низькою. Якщо у першому турі проголосувало приблизно 28% виборців, то можна було прогнозувати, що явка цього разу буде ще гіршою — нижче 20%. І це очікувано, тому що хтось подумав, що його кандидат уже не пройде, і не бажав голосувати за інших. А хтось, навпаки, вирішив, що його фаворит і так переможе, нащо ж голосувати ще раз.

Разом з тим, було багато і таких виборців, які просто не знали, що буде 2-й тур: «Ми ж уже голосували!». Цей факт я пояснюю наявністю так званого інформаційного шуму, коли люди перестають сприймати інформацію, пов’язану з виборами — настільки вона їм уже набридла. І тому дехто просто «не почув» про другий тур. Бо вже є внутрішня перепона проти усього, пов’язаного з виборами. Це зветься «я не хочу чути». І вони не почули.

Щодо міста Суми, це очікувано, що переміг чинний міський голова Олександр Лисенко. Проте, варто відзначити, що дуже і дуже незначним було відставання між ним та іншим кандидатом у мери Вадимом Акпєровим, який за результатами виборів посів 2-ге місце. А це тому, що Акперов представляв політичну силу «Європейська Солідарність», а виборець — прихильник цієї політичної сили — більш мотивований, він уже отримав удар під час виборів президента України минулого року — 73 % на 25%, і на парламентських теж. Тому виборець прийшов, і тому відставання між цими основними кандидатами скоротилося.

І що б я ще додав — 26 тис. голосів, відданих за Олександра Лисенка — чинного міського голови, — це умовна перемога. Адже в Сумській ОТГ налічується 238 тис. виборців. І ми розуміємо, що набрані Лисенком голоси — це десь 11% виборців, які за нього проголосували. І це за великим рахунком не визначає його легітимність. Коли він буде говорити «мене люди вибрали», йому завжди можна буде заперечити: «Вас вибрали всього 11% виборців».

Думаю, така ситуація характерна для всієї України — там, де проходив 2-й тур виборів міських голів. Не варто хвалитися тим, що «мене люди вибрали». Адже це досить умовно.

Чого чекати від старого-нового міського голови Сум? Упевнений, що нічого не зміниться. Будуть ті ж самі порядки, ті ж самі схеми, такі ж самі принципи в роботі.

«СИСТЕМА ВІДКРИТИХ ПАРТІЙНИХ СПИСКІВ НА МІСЦЕВИХ ВИБОРАХ ПРОВАЛИЛАСЬ — ЦЕ ОСНОВНИЙ ВИСНОВОК ЦИХ ВИБОРІВ»

Ганна МАЛЯР, адвокат, правник (facebook.com):

— Система відкритих партійних списків на місцевих виборах провалилась — це основний висновок цих виборів.

Провалилась, тобто не відобразила реальний вибір громадян.

Що потрібно виправити у законодавстві до наступних виборів?

1. Від партії повинен бути один список, а не два, як зараз — основний і окружний. Нагадаю, що зараз у Києві кожна партія мала основний список і 12 окружних списків. І вийшло так, що виборці підтримують кандидатів з окружних списків, а до місцевих рад потрапляють кандидати з основних. Тобто, ті, кого реально підтримали люди — переважно, не пройшли.

2. В Києві  у бюлетені  було не менше ста кандидатів у депутати Київради. Це має дві серйозні вади. Перша — виборець перевантажений таким вибором. Осмислено вибрати серед такої кількості кандидатів вкрай складно. Друга проблема такої кількості — дві доби без перерви потрібно на те, щоб ДВК порахували голоси і передали мішки з бюлетенями та протоколи у ТВК. Це було реальне знущання над людьми, які там працюють. По суті це жорстоке поводження, а не демократія — бо люди не мали можливості нормально їсти, ходити до вбиральні, дихати свіжим повітрям і спати.

3. Списки ніби і відкриті, але виборець абсолютно дезорієнтований щодо відповідальності конкретного депутата чи партії перед ним. Бо, скажімо, від Дарницького району в Київраді 13 депутатів від 5-ти партій. Хто конкретно з цих депутатів і партій буде відповідати перед виборцями?

Якщо в Київраді 120 мандатів, то справедливо щоб було і 120 дільниць. Від кожної по депутату, який особисто відповідає перед виборцями. Так, це дуже схоже на мажоритарку, але відкриті списки по округам — це такий гібрид мажоритарки, до якої доступ кандидатам тільки через партію.

Одним словом, вже зараз треба починати напрацьовувати зміни, бо ця модель працює не для виборців, а для партій.