Чи дізнаємося ми правду про АН-26

Лише увага та критика здатні убезпечити слідство від передчасних політичних заяв та від фальсифікації фактів катастрофи

На місці падіння літака досі присутній специфічний запах дизтоплива. До фотографій курсантів підходять усі, хто проїздить повз місця катастрофи. Проїхати повз не змогла і я.

Цей текст вже був майже готовим на момент мого прибуття на місце події, тобто, на 9 день після падіння.

Біля фотографій юнаків мене бентежила одна підозра — тільки б держава не «повішала» на загиблих цю страшну подію. Типу — не впорались з керуванням та й годі. Це найпростіша, але найогидніша стратегія, яку могла б вибрати влада.

Натомість, днями віце прем’єр, Олег Уруський, заявив, що після розшифровки «чорних скринь» стали очевидними факти грубих порушень, як у виконанні польотних завдань, так і в організації польотів в цілому.

Читаючи подібні заяви, які чиновники насмілюються публікувати тільки у фейсбуці, я точно можу сказати, що Україна — лідер гучних заяв, а не поступових та виважених дій.

По-перше, жоден політик не має права казати подібне на момент діючого розслідування. Ну і по-друге, до самого розслідування виникає чимало питань.

СТАНДАРТИ НАТО ЧИ ПРИНЦИП ПРИХОВУВАННЯ

Розслідування авіакатастроф є надважливим етапом у розумінні та переосмислення трагічних випадків, пов’язаних з літаками і намаганнями запобігти і не допустить повторення подібних інцидентів в майбутньому.

Можу сказати, що катастрофа, яка сталася у Чугуєві свідчить про те, що АН-26 — прецедент після якого держава зобов’язана перезапустити військову авіацію в України та удосконалити її.

Річ в тім, що авіація — річ надзвичайно константна. Всі директиви та правила в ній, як і у військовій сфері — «написані» кров’ю. Тому цивілізовані держави  всього світу  давно дотримуються чітких правил  та інструкцій управління літаками.

Умовно, ви можете бути впевненими у безпеці як дешевих, так і елітних авіакомпаній.

У військовій авіації діють ті самі закони, що і у пасажирській. Тому розслідування катастроф також для усіх має бути ідентичним.

Американські експерти пишуть, що за умови, якщо військовий літак здійснював плановий виліт, а потім за невідомих причин впав чи здійснив аварійну посадку, то кожен літак цієї моделі в країні повинен знятися з рейсів і пройти спецперевірку інженерами і чекати подальших вказівок від комісії по розслідуванню авіакатастроф. Але, наголошую, про це пишуть не українські експерти, а іноземні знавці авіакатастроф.

Оскільки,  українська авіагалузь дуже скупа на літературу та рекомендації у цій сфері, довелося звернутися до методичок США.

Отже, розслідування авіакатастроф у  американців починаються, зазвичай, зі створення «групи швидкого реагування», яка складається з авіаекспертів. Потім визначається коло державних та підслідних органів влади, які необхідно залучити до розслідування.

На даний момент, Україна ніби й пішла таким шляхом, але щодо алгоритму безпосередньо розслідування виникає дуже багато питань.

Правила свідчать, що послідовність дій у розслідуванні має бути наступною:

1. Пошук чотирьох кінців літака (для визначення того, чи  розпався літак  в повітрі чи розлетівся на частини від удару об землю),

2. Пошук бортового реєстратора (чорної скрині),

3. Перевірка  радіопереговорів з диспетчером повітряного руху,

4. Довідка про  погодні умови,

5. Пошук та збирання уламків (всіх наявних деталей) літака,

6. Випробування аналогічних моделей в аналогічних умовах,

7. Випробування в  авіасимуляторі,

8. Розслідування особистих справ пілотів  та психологічних факторів.

Виконати вказані директиви,  українське слідство, ніби ще не встигло і знаходиться на етапі розшифровки «чорних скриньок».

КОМІСІЯ З РОЗСЛІДУВАННЯ КАТАСТРОФИ ДОСІ МОВЧИТЬ

Тиждень назад  до Комітету нацбезпеки та  оборони прийшли представники ДБР та МОУ аби звітувати про стан  розслідування авіакатастрофи.

Після кількагодинної розмови на комітеті депутатів та експертів, можу зробити висновок, що ми так і не отримали елементарну інформацію про те, якою має бути максимальна кількість посадкових місць для борту АН-26. Експерти  не надали жодних регулюючих документів, що мали б визначати цей фактор.

Також, залишається незрозумілим, чому на період розслідування не відсторонений від виконання своїх обов’язків начальник Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба, Олександр Турінський.

Відсторонення цієї ключової фігури убезпечило б слідство від підробки нормативних документів та актів. Тому, наразі зберігається ризик фальсифікації  важливих документів.

Те, що Турінський досі не відсторонений наштовхує на думку про те, що слідство намагатиметься приховати від суспільства дійсний стан справ у військовій авіації та сфері загалом.

Передчасні заяви Уруського про некомпетентність інструкторів та курсантів лише підтверджують припущення про ненадійність розслідування.

ФАТАЛЬНИЙ ВИПАДОК МАЄ СЛУГУВАТИ  НАДЗВИЧАЙНО ПОТУЖНИМ СИГНАЛОМ

Робити передчасні висновки про версії трагедії мені важко і, скоріше, б виглядало не компетентно. Проте, цей фатальний випадок точно має слугувати  надзвичайно потужним сигналом того, що військова авіація України повинна вдосконалити вимоги до особового складу, причетного до повітряних перельотів, а також перевірити усю техніку та літаки на рахунок якісного стану. До того ж, якісне розслідування цієї трагедії має стати пріоритетом не лише для родин загиблих, а й для всього суспільства. Бо лише увага та критика здатні убезпечити слідство від передчасних політичних заяв та від фальсифікації фактів катастрофи.

На жаль, лише після таких випадків, люди різко починають усвідомлювати важливість дотримання правил, інструкцій та директив. Головне, щоб про них так само швидко не забували.