МЕНЮ

Бюджет і вибори

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
22 листопада, 2018 - 19:03
Історія про те, як оточення Президента зробило «шефові» та країні «ведмежу послугу»

«Не буває ніяких державних коштів. Є лише гроші «платників податків!»  — захотілось почати текст про голосування державного бюджету України на 2019 рік саме з цієї знаменитої цитати екс-прем’єр-міністра Великобританії Маргарет Тетчер.

На жаль, депутати Верховної Ради прочитають це — в кращому разі — наш текст вже після того, коли проголосують Закон. Бо коли верстався цей номер «Дня» в кулуарах парламенту ходили чутки, що депутати, традиційно для українського бюджетного процесу, працюватимуть вночі, але таки приймуть бюджет.

Більшість українців, стверджують експерти проекту «Ціна держави»,  не усвідомлюють, що «державних коштів» як таких не існує. Адже все, що робить держава, вона робить за гроші платників податків, при цьому 73% бюджетних коштів сплачено фізичними особами. І цим, на жаль, користуються політики.

Опозиційні сили парламенту  — використовують підготовку держбюджету та голосування за законопроекту в залі ВРУ як час для піару. Зокрема,  партія «Самопоміч», лідер якої  міський голова Андрій Садовий, вже оголосив про те, що балотуватиметься на пост Президента України, заявила, що побачили в проекті бюджету на 2019 рік — «підготовку до підкупу на виборах та фальсифікацій».

«Дохідна частина зростає у порівнянні з першим читанням на 18, 1 млрд.гривень, і складає трильйон гривень. Причому відбувається це зростання переважно за рахунок очікування на збільшення податку на прибуток. Тобто тиск на бізнес буде збільшено.  Ще 300 мільйонів гривень влада планує додатково витягнути з кишень громадян шляхом зниження порогу неоподатковування міжнародних посилок зі 150 до 100 євро. Про податок на виведений капітал, який стимулював би бізнес до розвитку, і в майбутньому дав би збільшення податкової бази, вже навіть не йдеться. Влада гвалтує бізнес. Простими словами: за передвиборчі «хотєлки» будуть платити підприємці та звичайні громадяни», — заявив народний депутат Роман СЕМЕНУХА.

ВЕРХОВНА РАДА, 22 ЛИСТОПАДА 2018 Р. / ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Державний бюджет 2019 року буде вкрай складним через те, що настав час виконувати зовнішні фінансові зобов’язання, повертати гроші, які брали понад 10 років тому.  «Так от, в бюджеті на 2019-й закладені 459 мільярдів гривень на повернення цих зовнішніх зобов’язань. Де ці кошти? Куди вони ділися? А нам віддавати в 2019 році!»  — заявив народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Максим КУРЯЧИЙ.  Тому влада вкотре просить людей «затягнути пояси» і «перетерпіти», а бізнес — «поділитися». І можливо б — з огляду на об’єктивні причини: війна, борги і «економічне дно» — громадяни, які вболівають за свою державу, дослухались би і потерпіли, якби не декілька принципових «але». Про які детальніше — в коментарях.

Але найбільше , що підкошує довіру — це рядок в бюджеті про направлення одного мільярда гривень в Фонд Президента України, які будуть використані на фінансування освітніх проектів, підключення інтернету в школах та закупівлі шкільних автобусів, а також надання податкових пільг для компенсації піднятих тарифів(?!).

Цікаво, що сам Фонд був створений 16 днів тому. За два тижні до голосування державного бюджету і за півтора місяці до старту президентської кампанії. І цікаво, що Петро Порошенко, який зараз обіймає пост Президента України, та  з огляду на кількість політичної реклами, таки буде балотуватися на другий термін, принаймні готує для цього «грунт», є резидентом рейтингів ТОП-100 найбагатших українців в першій десятці. Його статки журнал «Новое Время» нещодавно оцінив в 1,1 мільярда доларів. І за рік вони, за підрахунками редакції, зросли на 10%. З огляду на те, що ми декларуємо проєвропейський вектор руху держави, громадяни чекали такої ж «проєвропейськості» і від перших осіб. А там — у тому світі, де після Євромайдану хотіли б опинитися українці, багаті і знамениті, принаймні так описує преса, в подібні Фонди, які передбачають підтримку науки, вчених, соціально вразливих категорій населення, вкладають свої «кровно зароблені».

І мабуть би, якби політтехнологи Петра Порошенка справді бажали б йому перемоги, то ліпили б з нього, наприклад, українського Білла Гейтса, і сказали виділити б мільярд гривень на підтримку молодих вчених, розвиток науки та інновації зі свого мільярда доларів. 36 мільйонів доларів — це всього 3% його «майнового стану». Який  за рік, нагадуємо, зріс на 10%.

Чим ще особливий бюджет 2019 року і чому він все ще верстається з позиції «державних» грошей, а не «грошей платників податків» — в коментарях експертів «Дня».

«НУЛЬ» СТИМУЛІВ ДЛЯ ЕКОНОМІКИ»

Анатолій АМЕЛIН, співзасновник Iнституту майбутнього, бізнесмен:

— Цей бюджет не передбачає стимулів для розвитку економіки, створення робочих місць, інноваційних підприємств, детінізації.

У ньому немає  Податку на виведений капітал.

Підвищують податкове навантаження на висококваліфікованих співробітників.

Підвищують ренту на українську нафту, що призведе до зростання імпорту і цін на бензин.

Але зате закладають фінансування президентського фонду, за яким навіть положення (з напрямками діяльності та порядком роботи) немає. А все чому? На носі вибори, кандидати ... потребують бюджетів.

«ЧЕРГОВИЙ», А НЕУНІКАЛЬНИЙ»

Богдан ДАНИЛИШИН, голова Національного банку України:

— Новий бюджет на 2019 рік можна вважати ЧЕРГОВИМ бюджетом розбудови країни. Чому черговим — тому, що всі бюджети за роки незалежності України відображали можливості, що складалися в певний період, підтримувати відповідний стан розвитку країни. Кожен Уряд вважав свій бюджет найкращим і таким, що є проривним для забезпечення нового поступу економіки. Не є винятком і даний проект. Він є досить консервативним та збалансованим в тому виді, що представлений до другого читання.

В 2019 році планується зростання ВВП на рівні 3% за умови інфляції 7,4%. Загалом, після подолання падіння, економіка України зростає вже 11 кварталів поспіль. Це свідчить про те, що курс на формування відкритої конкурентоздатної економіки України приносить відповідні результати. Прискорення економічного зростання вдалося досягти насамперед завдяки збільшенню інвестицій та внутрішньому споживчому попиту.

Розмір бюджетного дефіциту становить 2,3% ВВП та відповідає вимогам МВФ. Помірними темпами зростають доходи (+9,9% порівняно з Держбюджетом-2018) та видатки (+10,4%).

Можливості для економічного зростання в 2019 році закладаються як 2018 року, так і в попередні 2 роки. З огляду на те, що ВВП України в ІІІ кварталі 2008 року зріс на 2,8%, закладені в проекті бюджету економічні індикатори, зокрема — приріст ВВП на рівні 3% є реальним. В цілому економічний розвиток 2018 року, не дивлячись на певні негативні коливання окремих показників економічної діяльності, що у тому числі були спричинені специфічними обставинами, формує основу для подальшого якісного економічного зростання в 2019 році за умов реалізації задекларованих реформ. Водночас наразі маємо враховувати те, що зберігають ризики для економічного зростання України, зокрема через можливе: погіршення зовнішньоекономічних умов торгівлі, зокрема через «торговельні війни» та жорсткіші монетарні умови, що може призвести до стиснення міжнародної торгівлі та зниження попиту на продукцію українського експорту; фіскальне домінування, що може обмежувати державні інвестиції та збільшити боргове навантаження, стримуючи економічний розвиток країни в середньостроковій перспективі; жорстка монетарна політика щодо формування цінової стабільності.

Загалом на 2018 рік оцінки зростання реального ВВП коливаються у межах 3,2—3,5%, споживчої інфляції у межах однозначного числа на кінець року у річному вимірі. Таким чином на розвиток макроекономічної ситуації в Україні у цьому році усі дивляться із помірним оптимізмом.

Щодо наступного року, то прогнози є також оптимістичні. За нашими оцінками — 3,2%.

В даному випадку прогноз уряду — 3% (на рівні закладеного в бюджет на 2018 рік) є консервативно-оптимістичним. 

Однак для зростання ВВП на рівні 4—6% Україні потрібно забезпечити рівень інвестицій 20% ВВП. В даний час державні інвестиції — до 2% ВВП, прямі іноземні інвестиції — до 2   млрд дол. США.

Основним двигуном зростання економіки залишатиметься приватне споживання. По-перше, зберігатимуться високі темпи зростання реальних заробітних плат, простимульовані активними міграційними процесами. По-друге, пом’якшується фіскальна політика, у тому числі через подальше підвищення соціальних стандартів. Також, як і минулого року, збережеться активна інвестиційна діяльність підприємств.

Тому не потрібно зупиняти темп реформ. Це є важливим для залучення відповідного міжнародного фінансування, управління фіскальними ризиками та підтримання макроекономічної стабільності.

Для прискорення економічного зростання до 4% чи більше у найближчі два роки потрібно зберегти макроекономічну стабільність та завершити реформи стосовно створення ринку землі, оздоровлення фінансового сектора, протидії корупції та забезпечення приватизації. Доцільно провести реформу державних підприємств, сформувати прозорий і діючий ринок газу, включаючи суттєве реформування системи Нафтогазу, забезпечити захист прав власності.

Ці реформи, у свою чергу, будуть стимулювати нарощування інвестицій та продуктивності.

Інакше економічне зростання може сповільнитись.

«ШІСТЬ ПРИЧИН НАТИСНУТИ КНОПКУ «ПРОТИ»

Віктор ГАЛАСЮК, голова парламентського комітету з питань підприємництва та податкової політики:

— Є шість причин не голосувати за такий проект Державного бюджету на 2019 рік:

1. «Економічна зима». 3% росту ВВП і зростання торговельного дефіциту на мільярди доларів — геть від Європи економічно!

2. Збільшення податків замість інвестиційних стимулів. Замість індустріальних парків — збільшення екологічного податку в 70 разів, зростання навантаження на фонд оплати праці (ЄСВ) та податки на дрібні посилки з-закордону.

3. Мізерні соціальні стандарти. «Мінімалка» 4200 грн (як пропонує влада) замість 6000 грн (як наполягаємо ми з Олегом Ляшком і РПЛ), штучна відстрочка індексації мінімальних пенсій (1497->1624 грн) до весни.

4. Вищі тарифи, менше субсидій. Тарифи піднімають більше ніж на 50% в кілька етапів, а субсидії скорочують на 20 млрд грн.

5. Проїдання замість модернізації. На субсидії — 55 млрд грн, на «теплі кредити» — лише 400 млн грн. На одні тільки відсотки за держборгом 145 млрд грн, на підтримку експорту через ЕКА 70 млн грн.

6. «Ручні» схеми влади замість прозорих умов для розвитку. Щоб звільнити від податків українське книговидавництво чи ввезення електромобілів (це копійки для бюджету) коштів «не знайшли», а 1 млрд грн на Президентський фонд, з якого перед виборами будуть «задобрювати виборців» в ручному режимі, знайшли.