МЕНЮ

Брюссельський візит: курс підтверджено

Іван КАПСАМУН, Наталя ПУШКАРУК, «День»
5 червня, 2019 - 18:11
«Якщо Президент і команда працюватимуть якісно, то на європейському та євроатлантичному напрямку можуть зібрати всі «ягідки», — народний депутат

Перший свій закордонний візит як новобраний Президента Володимир Зеленський здійснив до Брюсселя. Протягом двох днів він мав низку зустрічей із керівництвом Євросоюзу та НАТО. Одразу зазначимо, що кардинальних змін у озвучених заявах щодо зовнішньої політики України не пролунало, однак почути конкретику від Зеленського щодо намірів на європейському напрямку було важливо як для самих українців, так і європейців. Головні меседжі:

— Мої розмови з лідерами Європи розпочнуться з питання: як ми разом будемо тиснути на агресора? Як ми примушуватимемо його до миру?

— Ми готові до переговорів із Росією, ми готові виконувати Мінські домовленості, але ми маємо бути насамперед здатні захистити себе, стати сильнішими економічно, політично та у військовому плані.

— Стратегічний курс України на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО закріплений у Конституції України та лишається нашим незмінним зовнішньополітичним пріоритетом.

— Ми маємо сфокусуватися на нашому першочерговому завданні — здійсненні внутрішніх реформ, які наближатимуть нашу країну до стандартів НАТО.

— Ми маємо розповісти українцям, що таке НАТО, і що це не так страшно. І коли українці будуть усі готові, ми обов’язково винесемо це питання на референдум, і Україна буде в НАТО.

— Одним із важливих напрямів нашої спільної взаємодії на європейському рівні є питання енергетичної безпеки, збереження стратегічної ролі української ГТС та протидії «Північному потоку-2».

— Україна в ЄС — це смерть російського імперського проекту. Більше того, це потужній удар по російському авторитаризму, шлях до демократичних змін в Росії та на всьому пострадянському просторі.

У результаті зустрічей домовилися, що наступний саміт Україна — ЄС відбудеться в Києві 8 липня, цього ж місяця очікується візит Північноатлантичної ради НАТО в Україну. Своєю чергою Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що НАТО залишається «на своєму рішенні, ухваленому на Бухарестському саміті» (рішення ухвалено 2008 р. і стверджує що одного дня Україна стане членом Альянсу. — Ред.).

Окрім зустрічей Зеленського зі Столтенбергом, главою Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером, представником ЄС із питань зовнішньої політики й політики безпеки Федерікою Могеріні та президентом Європейської ради Дональдом Туском, у Президента України відбулася окрема зустріч із президентом Польщі Анжеєм Дудою. Ще напередодні поїздки Зеленського до Брюсселя, деякі експерти й політики в Україні закликали нового Президента здійснити свій перший візит саме до Варшави. Однак, як бачимо, зустріч двох президентів відбулася не в столиці Польщі, а в Брюсселі, після якої вони заявили, що налаштовані на примирення та активну співпрацю в українсько-польських відносинах.

5 ЧЕРВНЯ 2019 Р. БРЮССЕЛЬ. ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ РАЗОМ З ВЕРХОВНИМ ПРЕДСТАВНИКОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ З ПИТАНЬ ЗАКОРДОННИХ СПРАВ ТА ПОЛІТИКИ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРІКОЮ МОГЕРІНІ  / ФОТО НАДАНО ПРЕС-СЛУЖБОЮ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

 

Якщо в цілому оцінювати перший візит Зеленського, то насамперед він має символічний характер. Звичайно, має значення куди здійснюється перша поїздка, однак важливішим є те з чим їхати й про що говорити. І тут постає головне питання — чи може Володимир Зеленський і його команда запропонувати новий імпульс на європейському напрямку, підняти нову планку, тим паче, коли Росія веде наступальну політику (наприклад, у ПАРЕ вже близькі до прийняття рішення, яке фактично скасує санкції та поверне російську делегацію в організацію)? І навпаки, чого слід очікувати від Євросоюзу, адже за результатами виборів до Європарламенту, керівництво ЄС буде змінено вже восени?

«Володимир Зеленський скоро зрозуміє, що українська зовнішня політика має подвійне дно, — пише в ФБ виконавчий директор Центру дослідження міжнародних відносин Микола Капітоненко. — Є декларації про НАТО, а є реальне віддалення від виконання критеріїв членства в Альянсі. Є розмови з Польщею про лобіювання інтересів України в Європі, а є конкретні питання ексгумації. Є рішучі заяви про протидію російської агресії, а є цілком конкретні — відсутність будь-яких змістовних ідей і затягування конфлікту, що грає на руку Кремлю, а зовсім не нам. Шпаргалки нашого торішнього МЗС  — це погане підгрунтя для рішень. Якщо розрахунок на те, що нічого не змінюючи, можна з кимось про щось домовитися, то це розрахунок поганий. Без продуманого довгострокового плану, що виправляє помилки попередньої адміністрації, за п’ять років Україна виявить себе в ще більш небезпечній і безальтернативній ситуації».

«Є ПЕВНА СПАДКОВІСТЬ»

Оксана ЮРИНЕЦЬ, народний депутат, голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Комітету з питань європейської інтеграції:

— Однозначно, правильно, що для першого візиту було обрано Брюссель. Усі напрацювання за п’ять років підтверджені. Тобто є певна спадковість. Ми маємо сприйняти існуючу реальність. Звичайно, можна порівнювати дипломатичні навички тощо, але, насправді, сигнал є позитивним. Підтверджено, що саміт Україна — ЄС, відбудеться 8 липня в Україні. Це важливо, тому що це було започатковано попереднім президентом і сьогодні — підтверджено новообраним. Маємо візит до штаб-квартири НАТО, що також є дуже важливим. Принаймні там було сказано про стратегічний курс України на набуття повноправного членства в ЄС і НАТО, хоча ми, як депутати, намагалися це почути тут, але це важко було вирізнити. Тобто зовнішня політика залишається стабільною. Фактично, це — мета всіх реформ, які ми приймали: підвищення рівня життя українців, стабільне викорінення корупції, модернізація всіх державних інституцій.

Добре, що була зустріч із Генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. До речі, думаю, в цьому напрямі кадрова політика взагалі не змінилася, тому що в Адміністрацію призначений Вадим Пристайко, це людина, яка є представником місії НАТО в Брюсселі. Там була хороша робота та комунікація, бо навіть до його призначення була підтримка комітету в закордонних справах Ганни Гопко. Ми всі, «євроатлантичні інтегратори», намагалися робити спільну роботу. Важливо, щоб це було незмінним.

Якщо новообраний Президент і його команда працюватимуть якісно, вони можуть із усього того, що вирощували, поливали, доглядали, зібрати всі ягідки. Тому що парламентом, попереднім президентом і урядом зроблено дуже багато роботи. Для мене, як голови делегації НАТО, дуже важливою є зустріч, яка має відбутися у Львові 23 — 25 червня, а саме візит міжпарламентської ради НАТО та політичного комітету. Також приїде президент Асамблеї Маделін Мун, яка має бажання зустрітися з Президентом у світлі обставин, що наступна сесія Парламентської асамблеї має відбутися навесні 2020 у Києві. Необхідно буде затвердити певну програму. Є постанови Кабміну і Верховної Ради. Це важливо скріпити разом, тому що маємо виборчий період. Готовність українського Президента далі це підтримувати буде важливо почути нашим іноземним партнерам. Крім того, прибудуть інші голови делегацій у Асамблеї НАТО, зокрема Канади, США, Франції, Португалії, Італії, Іспанії. Це потужні заходи, які міжпарламентською дипломатією ми намагаємося творити паралельно.

«НЕОБХІДНІСТЬ МАТИ ТІСНІ ВІДНОСИНИ З ЄС та НАТО — ПИТАННЯ ВИЖИВАННЯ УКРАЇНИ»

Богдан ЯРЕМЕНКО, голова правління фонду «Майдан закордонних справ»:

— Вибір Брюсселя для першого візиту — рішення, яке точно нікого не образить і має всю аргументацію. Тому не бачу жодної причини щось критикувати чи висловлювати міркування, що можна було б краще. Найбільше спекуляцій під час виборчої кампанії було щодо готовності та бажання Зеленського продовжувати курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Це і є відповідь. Навіть з точки зору внутрішньої політики та виборів, що наближаються, це правильне рішення. Звичайно, НАТО і ЄС — об’єднання, які надають нам найбільше допомоги, з якими ми, мабуть, найбільше співпрацюємо і в плані торгівлі, і допомоги, яка надається.

Що стосується того, чи може Президент змінити політику щодо ЄС і НАТО, то я не бачу підстав для цього. Країна — на межі виживання — і з точки зору необхідності залучення ресурсів для розвитку, і з точки зору необхідності залучення ресурсів для гарантування своєї безпеки та територіальної цілісності. Цим обумовлюється необхідність мати тісні відносини з ЄС і НАТО, тобто це питання виживання України. Тому навряд чи тут можливі взагалі якісь зміни. І прізвище президента не має особливого значення  — якщо це відповідальна людина, він продовжуватиме цей курс.

А стосовно того, чи можна очікувати змін у політиці ЄС щодо України, це складне питання. Можна очікувати збільшення бажання говорити з Росією. Це ми спостерігаємо впродовж останніх років, і ця тенденція наростатиме. Але це зовсім не значить, що європейці змінять свої підходи до невизнання окупації та анексії Криму, засудження Росії за агресію на сході України. Можуть бути такі прояви, як скорочення санкцій або їх модифікація, якісь домовленості з Росією, що може не сподобатися Україні. Але попередньо жодних радикальних змін з боку ЄС не буде.