Без оплесків вулиці...

Хоч країна офіційно і отримала нового президента, схоже, політична турбулентність лише посилюватиметься. Після заяви спікера парламенту Андрія Парубія — коаліції у Верховній Раді офіційно тепер вже точно немає. Тим часом голова уряду Володимир Гройсман заявив, що в середу подасть у відставку, але прийнятою вона вважатиметься лише після того, як за неї проголосують народні депутати. Ну, і головне — на країну чекають дострокові парламентські вибори.

Під час інавгураційної промови Володимир Зеленський заявив про те, що він розпускає Верховну Раду, але відповідного указу на момент підготовки номеру ще не було. Натомість у вівторок в Адміністрації Президента новий глава держави зустрівся з керівництвом парламенту і керівниками депутатських фракцій та груп якраз для обговорення дострокового припинення повноважень парламенту.

«Головним аргументом для розпуску Верховної Ради є дуже низька довіра громадян України до цієї інституції — 4%. Це — оцінка роботи парламенту і найвагоміший аргумент для припинення його повноважень. Я як гарант Конституції зобов’язаний гарантувати права громадян України. Юридична підстава для розпуску — з 2016 року не існувало коаліції», — заявив Володимир Зеленський, повідомляє сайт Президента. 

Насправді, з приводу юридичних моментів розпуску парламенту вже тривалий час продовжуються дискусії. Єдиної думки немає, причому не тільки серед експертів, а й з-поміж самих законодавців. Наприклад, лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко заявила після виходу з АП, що її політична сила готова до виборів, і переконана, що президент має всі підстави для розпуску парламенту. На її думку, таке право він має згідно зі ст. 106 Конституції України (відсутність коаліції з 2016-го), а також нагадала, що 2007 року тодішній президент Віктор Ющенко достроково припинив повноваження Ради, ґрунтуючись на ст. 102 Конституції. (президент є гарантом дотримання Конституції, прав і свобод людей, які наразі порушуються).

СПІКЕР ПАРЛАМЕНТУ АНДРІЙ ПАРУБІЙ ТА ВІЦЕ-СПІКЕР ВР ОКСАНА СИРОЇД ПІД ЧАС ЗУСТРІЧІ В АДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА / ФОТО НАДАНО ПРЕС-СЛУЖБОЮ ВОЛОДИМИРА ЗЕЛЕНСЬКОГО

Мінімум дивною виглядає позиція фракції «Народного фронту». «Щодо участі нашої партії у виборах, хотів би ще раз підтвердити — ми їх не боїмося, готові і про це неодноразово заявляли», — сказав лідер фракції Максим Бурбак, хоча раніше в партії наголошували, що «заява президента Зеленського про розпуск парламенту є виключно політичним рішенням і не має нічого спільного ні з правом, ні з Конституцією». Виходить, що в партії готові піти на вибори, але готові і закрити очі на порушення Основного закону?..

Коли можуть відбутися дострокові вибори? Під час зустрічі в Адміністрації Президента це питання також обговорювалося. «Вона (дата. — Ред.) залежатиме від того, коли Президент видасть указ про розпуск парламенту», — йдеться на президентському сайті. Пізніше зі слів нардепів стало відомо, що це може бути 21 або 28 липня. «Ми бачимо для себе найбільш допустиму дату проведення голосування 21 липня 2019 року», — сказав журналістам радник президента Андрій Богдан після завершення зустрічі. Втім, за словами того ж Богдана, Верховна Рада може ухвалювати рішення (будь-які) й після указу про дострокове припинення її повноважень, хоча частина юристів і народних депутатів вважають навпаки. Причому кожна сторона посилається на норми Конституції.

Наступне питання — за якими правилами проходитимуть вибори, адже з приводу чинної змішаної системи є багато критики. Змінити її свого часу обіцяв як колишній президент Петро Порошенко, але так цього і не зробили, так уже і чинний гарант — Володимир Зеленський. У своїй промові останній закликав депутатів «зробити відкриті списки». Однак після зустрічі в АП стало відомо, що ішлося про скликання позачергового засідання Верховної Ради для ухвалення змін до чинного виборчого законодавства, зокрема щодо скасування мажоритарної системи і зниження прохідного бар’єра до 3%. Тобто про відкриті списки вже не говорили, навпаки, зі слів депутатів, йшлося про повернення... закритих списків.

ЛІДЕР «БАТЬКІВЩИНИ» ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО ПІСЛЯ ЗУСТРІЧІ В АП ЗАЯВИЛА ЖУРНАЛІСТАМ, ЩО ПРЕЗИДЕНТ МАЄ ПРАВО РОЗПУСТИТИ ПАРЛАМЕНТ / ФОТО АНДРІЯ КРИМСЬКОГО

Отже, судячи з ситуації, навряд чи слід шукати юридичної чистоти в певних питаннях, коли є політична доцільність. Виходить так, що кожна сторона під свої цілі шукає норму в законодавстві. А все через те, що за роки незалежності у нас так і не сформувалися усталені державні інституції, політична та правова культура. Кожного разу політики шукають можливість як уникнути, а не дотримуватися законів. І цю ганебну традицію слід нарешті змінювати.

«Ситуація є складною, — коментує кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Микола СІРИЙ. — Вибори президента показали, що між владою і народом є серйозний конфлікт, тобто суспільство не довіряє владі, зокрема президенту і парламенту. Президента змінили, парламент залишається старим. У цьому конфлікті й полягає глобальна основа політичної кризи. Якщо говорити, чи є формально-юридична криза, яка зазвичай виникає в результаті конфлікту між урядом і частиною парламенту, то в цьому плані, скоріше, її немає. З приводу ж нинішнього розпуску Верховної Ради ми бачимо, що він назріває, причому через те, що є згода в самому парламенті. Більшість народних депутатів готові йти на дострокові вибори, відповідно це є підґрунтям для легітимізації рішення президента. Поза цим процесом залишаються позапарламентські сили, тому що їм складніше, вони розраховували свої сили на 27 жовтня.

Щодо питання наявності-відсутності коаліції, на мою думку, політикум займається серйозною спекуляцією та викривленням інформаційним простору. У жодній країні Європі немає обов’язкового правила для постійного функціонування парламентської більшості. Немає і бути не може. Натомість нам нав’язується думка, що в межах Верховної Ради має функціонувати постійно діюча більшість. Це серйозна проблема, яку нам ще потрібно буде долати у свідомості й в інформаційному полі. Справа в тому, що правило імперативної вимоги про постійно діючу більшість суперечить принципам парламентаризму, адже парламент — це узагальнення різних ідей і позицій, тобто не тільки більшості, а й меншості. Якщо пристати до позиції наявності постійної більшості, тоді з парламентського процесу виключаються будь-які міноритарні інтереси. Більшість у парламенті потрібна насамперед для того, щоб сформувати уряд на коаліційній основі. 

У питанні нинішнього розпуску парламенту всередині мене борються два начала. Як професійна людина, правник, я більше схиляюся до консервативної позиції, яка полягає в тому, що якщо є можливість шукати баланси, узгодження, компроміси, то це потрібно робити до кінця, не поспішаючи з радикальними методами. Адже розпуск парламенту — це радикальний інструмент, яким не потрібно зловживати. Але якщо сама Верховна Рада не хоче боротися за своє парламентське життя, тоді просто немає іншого виходу, як, дійшовши спільної згоди між парламентом і президентом, іти на розпуск Верховної Ради.

Ті країни, які сповідують демократичні стандарти, закладають запобіжники, щоб не вносити зміни в податкове законодавство у час, коли, наприклад, триває бюджетний період, а у виборче законодавство, коли починаються вибори. Якщо ми спроможні дотримуватися цього, тоді ми на правильному шляху демократичних стандартів. Знову ж таки, тут я більше схиляюсь до консервативних поглядів у конституційно-правових питаннях. Мені здається, що вони складають більш міцну основу для суспільства ніж рішення, які приймаються під конкретний момент і швидко. З іншого боку, суспільство розраховувало на зміну виборчого законодавства у вигляді пропорційної схеми з відкритими списками. Але, на жаль, це рішення так і не ухвалили. А отже, обирати народних депутатів за чинною виборчою схемою — це наражатися на стару якість парламенту. 

Що стосується розпуску Верховної Ради в цілому, то його також не потрібно сприймати буквально. Це така умовна характеристика, яка означає, що розпочався виборчий процес, а парламент має діяти до складання присяги новим складом Верховної Ради, тобто приймати закони, постанови і здійснювати повноцінну парламентську діяльність».

ГОЛОС ІЗ FACEBOOK

Ірина БЕКЕШКІНА:

«Читаю на сайті Президента України:«Головним аргументом для розпуску Верховної Ради є дуже низька довіра громадян України до цієї інституції – 4%. Це – оцінка роботи парламенту і найвагоміший аргумент для припинення його повноважень".

Я так розумію, що в офіційних документах мають бути точні цифри. То у мене питання: звідки взялися 4%? Я старанно шукала, останні вимірювання рейтингів довіри до інституцій, які знайшла - в опитуванні "Рейтингу" (лютий-2019): переважно і повністю довіряють Верховній Раді 12%. Звісно, 12% - це теж малувато. Але ж не 4%!

Загалом довіра до ВР була відносно вагомою лише одразу після обрання (та й то негатив переважав).

12% - небагато? А от у грудні 2015 року, через рік після обрання повна і переважна довіра до ВР, згідно опитування "Дем. ініціатив" і КМІСу - 9.5%. Тобто,за цією логікою, розпускати ВР треба було вже через рік після обрання?

Що далі? Грудень 2016 - 12% (розігнати!), грудень 2017 - 9% (розігнати!) Це ще менше, ніж 12%! То що - кожного року треба було розпускати ВР?

До речі, до інших державних інституцій довіра на тому ж рівні (особливо до судів). То давайте все і всіх розпустимо, "до основанья, а затем..."

Але повертаюся до свого питання: звідки взялися 4%? І при чому тут Конституція?».

P.S. Під час здачі номера на сайті Президента України з’явився Указ, яким Володимир Зеленський розпустив Верховну Раду і призначив дострокові вибори парламенту на 21 липня 2019 року. «Керуючись частиною другою статті 77, частинами шостою і сьомою статті 83, пунктом 1 частини другої статті 90 Конституції України та відповідно до пунктів 7 і 8 частини першої статті 106 Конституції України постановляю: 1. Припинити достроково повноваження Верховної Ради України восьмого скликання. 2. Призначити позачергові вибори до Верховної Ради України на 21 липня 2019 року. 3. Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування позачергових виборів до Верховної Ради України. 4. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування»,— йдеться в тексті Указу.