«Україна» моделює толерантне суспільство

Днями Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» вручав своїм першим випускникам дипломи молодших фахівців і посвячував у студенти першокурсників. Випускників — усього тридцять, серед яких десять — це люди з обмеженими фізичними можливостями. Першокурсників вже близько семисот, і понад сто з них є людьми з особливими потребами. Один із випускників факультету філології та журналістики Сергій Марнюк, якому церебральний параліч з дитинства обмежує можливість вільного пересування, сказав кореспондентові «Дня», що він завдяки «Україні» дістав можливість навчатися у вищій школі, оскільки тут його хвороба вже не розглядалася як перешкода для отримання обраного фаху. «Згодом я пересвідчився, — говорить Сергій, — що якихось надзвичайних умов мені не потрібно, що, мабуть, пандусів і поручнів цілком досить. Людина виявити себе може лише в суспільстві, а я діставав середню освіту в навчальному закладі закритого типу, в інтернаті для дітей з церебральним паралічем, додому їздив лише на вихідні й зі своїми здоровими однолітками не мав можливості спілкуватися, тим більше — на рівних. Навчання в університеті мені дуже допомогло в подоланні цієї штучно створеної проблеми». Ганна Козлова, староста групи, в якій продовжує навчатися Сергій для отримання ступеня бакалавра, говорить, що їй до вступу до університету не доводилося спілкуватися з людьми з особливими потребами й перший час між ними існувала певна дистанція, яка зникла в спілкуванні дуже швидко і сьогодні вони відчувають себе єдиним колективом. Наприклад, всі в групі допомагали вчитися Світлані Китайцевій, яка позбавлена можливості чути. Дівчина розуміє людей по губах і пише все, про що хоче сказати, успішно навчається й завжди з однокурсниками під час їхнього неформального спілкування.

Університет «Україна» — унікальний навчальний заклад, у ньому пропонують навчатися не лише фізично здоровим людям, але й тим, у кого обмежені фізичні можливості (слух, зір, рух). Люди з особливими потребами становлять близько третини загальної кількості всіх студентів університету. Їхнє спільне навчання зі звичайними ровесниками сприяє формуванню в них позитивного самоствердження, допомагає адекватно сприймати себе та свою хворобу, а для декого є й першим кроком до соціальної інтеграції. Така кількість людей з обмеженими функціями життєдіяльності має потребу і в спеціальному психолого-педагогічному супроводі, і в особливому режимі роботи, що враховує швидку втомлюваність такого контингенту студентів. В університеті створюються умови для вивчення запитів і потенційних можливостей особистісної реалізації «особливих» людей, а також дослiджуються й ціннісні орієнтири здорових студентів і їх здатність спілкуватися з тими, кому доводиться долати обмеження своїх фізичних можливостей.

Фахівці твердять, що інтеграція та адаптація особистості в соціальному середовищі — набагато складнiший процес, аніж може здатися на перший погляд. Адаптаційні процеси, що відбуваються на рівні тонких нейронiв, супроводжуються їх пластичною перебудовою, що лежить в основі набуття нових навичок — вищої форми пристосування організму до умов навколишнього середовища. Тому, чим раніше ввести людину з особливими потребами до колективу здорових однолітків, тим швидше й краще вона пристосується в цьому середовищі та самореалізується в ньому. Петро Таланчук, академік АПН України, президент Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» сказав кореспондентові «Дня»: «Досвід організації навчально-виховного процесу показує, що навчання в інтегрованих групах, де поряд зі здоровими студентами навчаються й люди з особливостями психофізичного розвитку, формує в молоді чуйність до потреб іншої людини, толерантність у сприйманні індивідуальних відмінностей. У студентів, які навчаються в інтегрованих групах проявляється більш висока соціальна відповідальність, ініціативність, бiльша впевненість у собі. Однак потрібно зазначити, що інтеграція дає переваги не лише студентам, а й суспільству загалом, а університет «Україна» в цьому сенсі виконує не лише науково-освітню місію, а й сприяє формуванню гуманістичної аури нації, правовому та патріотичному вихованню української молоді».