МЕНЮ

Білоголова савка з Червоної книги

Людмила СТУПЧУК. Фото Оксани Ралдугіної
5 березня, 2020 - 15:41
Одна з найрідкісніших і найгарніших качок плаває з вертикально піднятим хвостом

Як цікаву фауністичну новину на сайті «Птахи України» відзначили ще одну появу на наших теренах білоголової савки — водоплавного птаха родини качкових, єдиного представника роду в українській фауні. У нас ця качка — нечисленний пролітний і зимуючий вид, занесений до Червоної книги. Це одна з найрідкісніших водоплавних птахів у світі, яка справедливо вважається також ще й однією з найкрасивіших качок.

Групу білоголових савок виявили минулого року в Запорізькій області. Ось вони наприкінці зими й на фотографіях Оксани Ралдугіної, які ви тут бачите.

Серед молодих качок, на жаль, не можна побачити самця з яскравим синім дзьобом, таким він буває лише під час шлюбного періоду. Поза шлюбним періодом забарвлення дзьоба темно-сіре. Та своїм «фірмовим знаком» — піднятими під кутом 45 — 90 градусів хвостиками — савки таки порадували.

УСЕ ЖИТТЯ САВКИ ПРОХОДИТЬ НА ВОДІ

Усе життя білоголової савки проходить на воді, вона майже не виходить на суходіл, — розповідає біологиня Марія САВЧУК. — Найважливішою відмінністю цієї качки є її манера плавати з вертикально піднятим хвостом. Відчувши небезпеку, вона занурюється у воду так глибоко, що з води стирчить лише верх спини.

Савка чудово пірнає — тихо, без найменшого сплеску. Вона гарно плаває, пропливаючи під водою до сорока метрів, а випірнувши з води і оцінивши ситуацію, здатна миттєво опинитися під водою знову. Зате злітає вона неохоче, та й то — з довгого розбігу.

Занурюючись на глибину, савка шукає там собі поживу — молюсків, водних комах та їхні личинки, черв’яків, ракоподібних. Не гребує й листям і насінням водних рослин, які трапляються під дзьоб.

На територіях гніздування савки, залежно від кліматичних умов, токування триває з кінця березня по травень, а відкладання яєць — у травні-червні.

НАЙЧАСТІШЕ БІЛОГОЛОВІ КАЧКИ ТРАПЛЯЮТЬСЯ НА ПІВДНІ

В Україні ж, вважають орнітологи, межі поширення савки точно не визначені. Найчастіше їх бачили у Криму, поблизу Сивашу, у південній частині Запорізької області, часом — у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Закарпатській і Волинській областях.

Із публікацій відомо, що в першій половині ХХ століття гніздування птаха спостерігали у плавнях Дніпра (між Запоріжжям і Нікополем). Поодинокі особини та невеличкі зграї савок, трапляється, й зимують в Азово-Чорноморському регіоні. Зокрема, таких качок реєстрували експерти Українського товариства охорони птахів на озері Ярилгач, що у Західному Криму, під час міжнародних обліків, які відбувалися в лютому 2013 року на півдні України, в Болгарії та Румунії. Орнітологи припускають, що в Україні поодинокі пари савок зрідка гніздуються на малих річках Північного Приазов’я.

ФОТО З ВІДКРИТИХ ДЖЕРЕЛ

 

Регулярно ж савки зустрічаються в степових зонах Європи, Азії, а також на північному заході Африки. Зимують вони переважно на водоймах Північної та Західної Європи, Північної Африки та Західної Азії.

В УКРАЇНІ САВКА МАЄ СТАТУС «РІДКІСНОГО ВИДУ»

Світова популяція, що на початку ХХ століття становила приблизно 100 000 особин, зараз скоротилась до 15 000, але останнім часом чисельність стабілізувалася і навіть зростає, відзначають опубліковані джерела. Для качок це дуже небагато, тому вона рідкісна всюди. Білоголова савка значиться у Міжнародному червоному списку охорони природи як вид, що зникає.

В Україні вона охороняється разом з іншими водоплавними птахами в заповідниках, національних природних парках та заказниках загальнодержавного значення на Азово-Чорноморському узбережжі. Качка занесена до Червоної книги України зі статусом — «рідкісний вид».

Орнітологи відзначають серед головних причин зміни чисельності птахів зменшення площ, придатних для гніздування через зарегулювання стоків річок, меліоративні роботи, незаконне полювання, загибель у сітках під час промислового вилову риби.

Зміни клімату також впливають на зменшення популяції савок, насамперед на південних територіях її перебування. Особливо небезпечні посухи, адже в цей час водойми, придатні для качок, зменшуються або взагалі пересихають. Фахівці зауважують, що навіть незначна, здавалося б, зміна рівня води помітно впливає на кормову базу чи заростання водойми.

ЛЮДИНА МОЖЕ ДОПОМОГТИ РІДКІСНІЙ КАЧЦІ. ЯКЩО ДБАТИМЕ НЕ ЛИШЕ ПРО СЕБЕ

Савка досить легко уживається з людиною, якщо та веде себе по-людськи і не думає лише про задоволення власних потреб та інтересів.

На водоймищах, які активно використовують для відпочинку, савка, звісно, не затримується. Як й інші водяні-довколоводні птахи. Дивовижна качечка страждає від екологічної неграмотності власників водно-болотних угідь та інших природокористувачів.

Людина багато шкодить, порушуючи місця проживання савок — вона розорює береги водойм, внаслідок чого знижується надходження вологи і збільшується замуленість водоймищ, осушує водойми для власних потреб, використовує природні води для зрошення, будує дамби та інші іригаційні споруди, що порушує гідрологічний режим водойм, викошує й випалює зарості, позбавляючи качок місць проживання.

На жаль, Україна — одна з найбільш розораних держав у світі, адже майже половина наших земель — це поля, створені на місці дикої природи. На місці степів та лук, — підкреслюють екологи. Знищення цих екосистем помітно погіршує життя усіх мешканців довкілля.

Білоголова савка є об’єктом кількох міжнародних природоохоронних програм. Одна з них спрямована на попередження гібридизації цього виду із завезеними американськими савками. Інша — на акліматизацію білоголової савки та поширення її в дику природу. Зокрема, у Великобританії навчилися розводити цих птахів ще з сімдесятих роках минулого століття. Відтоді англійські зоологи діляться своїм досвідом, та й власне савками, з іншими європейськими країнами.

Зважаючи на важливість присутності цієї рідкісної качки в довкіллі, на її честь названо астероїд 8971 — Леукоцефала.