Ведмежа цибуля, яку люблять люди

Це єдина рослина, яку називають першоцвітом не через цвітіння квітів. І хоча біологи вважають черемшу «пізньовесняним ефемероїдом», для більшості з нас — це одна з найбільш ранніх справжніх, не заморських і не тепличних рослин, яких так прагнеш після зими. Тож коли ринок пропонує нам зелену черемшу з легким присмаком часнику, ми охоче пристаємо на цю пропозицію. Дедалі частіше можна побачити черемшу і в супермаркетах.

Та чи всі знають, що у нас вона занесена до Червоної книги й її заборонено збирати в дикоростучому стані ? І чи змінить ситуацію те, що знатимуть?

НА ВИГЛЯД, ЯК КОНВАЛІЯ, А НА СМАК, ЯК ЧАСНИК

Ця рослина, відома також під народними назвами левурда, леверда, дикий часник, ведмежа цибуля, росте на більшій частині Європи, — розповідає біолог Марія Савчук. — Вона зустрічається від Шотландії і Норвегії на півночі до Греції і Сицилії на півдні, від Іспанії на заході, до Кавказу на сході, зрідка трапляється в Туреччині. Рідкісний вид занесений до Червоної книги України та кількох інших сусідніх країн, зокрема Білорусі та Литви. Ведмежа цибуля — це багаторічна трав’яниста рослина, листя якої на вигляд нагадують конвалію, а на смак — часник.

Назва «ведмежа цибуля» приліпилася до рослини, бо нібито перше, що робить ведмідь, прокинувшись від зимової сплячки, — це шукає черемшу, щоб наповнити свій організм енергією й вітамінами і налаштуватися на весняний раціон.

ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ЧЕРЕМШІ ВІДОМІ ЗДАВНА

Ведмежа цибуля — добрий медонос, бджоли охоче збирають нектар на її квітках. Такий мед, окрім того, що має унікальний смак, ще й корисний для зміцнення серцевого м’язу. Як і всі види цибулі, черемша має фітонцидні властивості: пари розтертої цибулі вбивають багато хвороботворних бактерій.

Про лікувальні властивості рослини відомо давно, з часів древніх греків, римлян і кельтів. У далеких плаваннях нею запасалися моряки як ліками від цинги. Та й зараз вона широко застосовується в народній медицині багатьох країн. Вважається, що черемша нормалізує обмін речовин, понижує кров’яний тиск, перешкоджає накопиченню холестерину, чистить судини. Потовчені в кашку рослини вживають при кашлі й бронхіті, а їх відвар використовують для лікування ревматизму і радикуліту.

В Україні ведмежа цибуля зростає переважно в листяних і мішаних лісах. Зокрема, великі природні плантації черемші є й на Волині. Збирачів рідкісної рослини не зупиняє ні те, що вона занесена до Червоної книги, ні передбачені законом штрафи й санкції. До слова, карається не лише самовільне збирання черемші в природі (62 гривні за рослину), а й придбання незаконно зібраної рослини (штраф від 510 до 1700 гривень), — ідеться у повідомленні Міністерства екології та природних ресурсів України на сторінці у Facebook. 

Екологи вважають справедливим покарання й тих, хто купує рідкісні рослини, адже карати потрібно всіх учасників процесу. До того ж, якщо люди продовжуватимуть винищувати черемшу і якщо це не зупинити, то можемо зовсім втратити рослину. Як зникла вона вже у деяких районах сусідньої Білорусі, де її завжди було багато.

Серед причин, які вплинули на зменшення рослини у природі, природоохоронці називають надмірний збір рослин як лікарської та харчової сировини, осушувальні меліорації, інтенсивне вирубування лісів. Черемша зростає дуже повільно, має пройти три роки, перш ніж із насіння виросте цибулинка, яка дасть перші листочки. 

Рослини ростуть цілими полянами, і коли знищують дерева, що давали їм тінь і зберігали вологу, гине відразу вся поляна. А браконьєри, збираючи рослини на продаж, теж особливо не церемоняться і часто виривають їх із корінням.

ЧЕРЕМШУ МОЖНА ВИРОЩУВАТИ Й САМИМ

 — На жаль, збір черемші — це наша багатолітня традиція, яка супроводжує не одне покоління. Проте охоронна та еколого-просвітницька робота з місцевим населенням щодо заборони зривання та продажу рослин все ж дає результати, — каже Оксана ГОЛОВКО, начальник відділу наукової, еколого-освітньої роботи та рекреаційного благоустрою Національного природного парку «Дермансько-Острозький». — Масового знищення ведмежої цибулі, як мінімум, на території парку немає.

Природоохоронці закликають не купувати черемшу, не переконавшись, що вона зібрана не в дикій природі. Дедалі частіше рослину вирощують і на присадибних ділянках, у такому разі продавці повинні мати довідку з сільської ради. Хоча, заради справедливості, треба визнати, що таку довідку люди часто просто купують.

Як же розповсюджується насіння черемші? Є версія, що перед дозріванням насіння стебло рослини виростає в довжину і падає на землю. Насінини, що випали з плодів, розносять мурахи. Але ми ж знаємо, що ці комахи, хоча і дуже працелюбні, не зможуть забезпечити нас потрібною кількістю черемші. Проте той, хто хоче і має можливість вирощувати черемшу, може придбати її насіння чи розсаду, наприклад, у ботанічних садах. Та майте на увазі, що для розведення потрібно прискіпливо обирати місце: воно має бути вологим і тінистим, під листяними деревами. І  в жодному разі не створювати грядки, рослини цього не люблять. 

Варто також знати, що листя черемші ранньою весною дуже схоже на листя отруйної чемериці чи конвалії: гладенькі зелені листки, загострені на кінцях, з’являються із землі у вигляді трубочок, і лише після того, як розгорнуться, різниця стає очевидною. Розрізнити їх можна, уважно придивившись до рослин, які збираєтеся додати до свого раціону. Листки черемші — вузькі й продовгуваті, а головне — мають легкий часниковий запах.