МЕНЮ

Театр на...дивані

Тетяна ПОЛІЩУК, «День»
19 березня, 2020 - 09:33
Франківці почали демонструвати свої знакові постановки онлайн

Національний театр ім.І.Франка долучився до всесвітнього тренду і відкрив свої архівні вистави до перегляду онлайн у період карантину. Вистави можна побачити представлено на офіційному youtube-каналі театру за посиланням:  https://www.youtube.com/channel/UC6PLkJPkrioar9d_FUuNf3A/featured

Вчора вже відбувся перший показ — це був запис аншлагової постановки Станіслава Мойсеєва 2007 року «Лев і Левиця» за п’єсою сучасної драматургині із США українського походження Ірени Коваль. В основу твору лягли щоденники геніального класика Льва Миколайовича Толстого і його дружини Софії Андріївни —  це оповідь про непрості стосунки відомого подружжя. Головні ролі у виставі потрясаюче грають Богдан Ступка і Поліна Лозова. Нагадаємо, вперше цей зірковий дует розповів про 48-річну історію кохання та «війни» графа та графині ще не сцені Молодого театру, а потім режисер зробив оновлену версію вистави вже у Театрі ім.І.Франка. Саме ця постанова С. Мойсеєва викликала резонанс у публіки і критиків.

Це історія про те, чому люблячі, близькі люди поступово віддаляються один від одного... Нагадаємо, письменник одружився на Софії Андріївні Берс, коли дівчині було 18 років, а Толстому  — 34. Вони прожили разом майже півстоліття(!) до самої смерті Лева Миколайовича, але цей шлюб не можна назвати безхмарно-щасливим. Проте Софія Андріївна народила графу 13 дітей (!), опублікувала прижиттєве зібрання його творів, і посмертне видання його листів. Толстой в останньому посланні, написаному дружині після їхньої сварки і перед тим, як відправитися геть з дому, в свою останню дорогу до станції Астапово, зізнавався, що любить її, незважаючи ні на що — тільки ось жити з нею не може... Вистава «Лев і Левиця» була удостоєна премії «Київська пектораль».

Наступний показ франківських шедеврів відбудеться 20 березня. Покажуть постановку засновника Театру ім. І. Франка Гната Юри за п’єсою популярного у радянську добу драматурга Олександра Корнійчука (запис 1940 року). Історія про двох друзів, учасників громадянської війни, а нині — керівників колгоспів «Смерть капіталізму» та «Тихе життя»...

23 березня  — «Касандра»за драматичною поемою Лесі Українки (режисер С. Сміян), — запис 1970 р. Головна героїня оримала пророчий дар від закоханого в неї бога Аполлона, однак за те, що вона, не відповіла йому взаємністю, він зробив так, що віщуванням Кассандри ніхто не вірив. До трагічних пророцтв Кассандри не прислухались, висміювали і вважали за божевільну. Але передбачене втілилося в загибелі її сім’ї і руйнуванні Трої. А її ім’я стало терміном провісниці нещастя.

26 березня — «Крила. Вечір з Богданом», ювілейний вечір з нагоди 75-річчя від дня народження Богдана Сильвестровича Ступки,(2016 р.). У програмі взяли участь хор, балет, музиканти оркестру та молоді франківці. Назва вечора — «Крила» — навіяна легендарним віршем Ліни Костенко (цей твір дуже любив Б. Ступка і часто виконував на концертах).


ВЧОРА ВЖЕ ВІДБУВСЯ ПЕРШИЙ ПОКАЗ — ЦЕ БУВ ЗАПИС АНШЛАГОВОЇ ПОСТАНОВКИ СТАНІСЛАВА МОЙСЕЄВА 2007 РОКУ «ЛЕВ І ЛЕВИЦЯ», ДЕ ГОЛОВНІ РОЛІ ВИКОНАЛИ БОГДАН СТУПКА І ПОЛІНА ЛАЗОВА / ФОТО ЗІНАЇДИ ПОНОМАРЬОВОЇ

Богдана Сильвестровича ще за життя вважали Актором №1, його обожнювала публіка не лише нашої країни, а й за кордоном. Понад півстоліття ім’я Ступки було знаковим для української національної культури. Більшість ролей, що зіграв актор у театрі та кіно, увійшли до літопису сценічного та кіномистецтва України.

Ніби в калейдоскопі, глядачам представлені різні миті життя і творчості митця, з екрана лунає неповторний голос актора, демонструються фрагменти з інтерв’ю, записані в різні роки, та уривки зі знакових ролей. Головними виконавцями-оповідачами вечора були нащадки Богдана Сильвестровича — син Остап та онук Дмитро Ступки...

29 березня — «Цар Едіп» Софокла (режисер Роберт Стуруа, 2004 р.). Ця вистава поєднала  творчість двох майстрів — відомого грузинського режисера Роберта Стуруа і легендарного  українця Богдана Ступку. Трагіфарс  за Софоклом «Цар Едіп» — це п’єса для всіх часів і народів. Вона не втратила актуальності, бо в ній ідеться про державну людину, на яку спрямовані сили лихої долі. І ми не можемо розібратися чому: чи винна вона сама, чи її предки, чи боги...

У виставі немає античних костюмів та інших прикмет часу. Тут звучить музика Гії Канчелі — беззмінного партнера Роберта Стуруа. Режисер розповідав «Дню»: «Драматург написав блискучий детектив, де сам винний не підозрюючи того, веде слідство і виявляє, що він — вбивця і живе разом з матір’ю. Так, що вже в основі п’єси лежить розслідування».

Стуруа знає особливий код, завдяки якому легко відкриваються заіржавілі замки старовинних манускриптів. Хоча Софокл написав «Царя Едіпа» в 432 році до нашої ери! Але ця вистава є зрозумілою сьогоднішньому глядачеві.

31 березня буде представлений раритетний запис класики — психологічної драми «Украдене щастя» І. Франка (режисер Гнат Юра,1940 р. ). За сюжетом — любовний трикутник: Михайло Гурман -Анна — Микола Задорожний..., і ця історія не віщує героям нічого доброго, та все ж вони борються за згубне щастя. Вистава про кохання і благочестя, внутрішніх демонів, а лихо навкруг ніколи не застаріє, бо торкається вічних тем життя...

До речі, франківці готують прем’єру і коли закінчиться карантин, то ми побачимо нову версію «Украденого щастя» у постановці Дмитра Богомазова (про цю виставу «День» обов’язково напише).

P.S. Нагадаємо, початок показів вистав о 19:00, посилання на трансляцію з’являтиметься на сторінці театру у Фейсбуці о 18:55.

Також керівництво Національного театру ім. І. Фрвнка обіцяє демонструвати показами бенефіси та цікаві передачі про провідних акторів та режисерів, які були зроблені до 100-ліття театру, а також відео-зааписи, знайдені в архівах. Крім того, на сайті театру Франка за посиланням  http://ft.org.ua/ua/about/history/library можна віднайти театральну онлайн-бібліотеку.