МЕНЮ

Таємнича історія ясенця

Людмила СТУПЧУК
4 липня, 2019 - 15:28
Про загадкову рослину чули майже всі, але знають її під іншою назвою

У цю літню пору цвіте одна з наших найгарніших багаторічних рослин — ясенець. Її листя нагадує листя ясена, звідси й назва — ясенець білий. Насправді квіти мають переважно рожевий колір різних відтінків, однак зустрічаються й види ясенця з білими квітками.

У природі вони ростуть переважно у світлих лісах, на узліссях, серед чагарників або на кам’янистих і трав’янистих схилах. Рослини добре почуваються як на повному сонці, так і в затінку, надаючи перевагу сухим місцям, особливо насиченим вапняком.

Цвіте ясенець у червні-липні, а в серпні вже достигають його плоди-коробочки з насінням.

ГОРИТЬ, ТА НЕ ЗГОРАЄ

Невеликий рід із сімейства рутових включає шість зовні схожих видів, що поширені від Середземномор’я до Далекого Сходу. Хоча латинська назва рослини походить від слів dicte — одна з гір Криту — і thamnos — чагарник, вона більш відома під народною назвою «Неопалима купина».

Неопалима купина насамперед відома своєю особливою властивістю горіти і не згорати, — розповідає біолог Марія САВЧУК. — На стеблах і листках рослини є дрібнесенькі пухирці, які виробляють ефірні олії. Сонячної і безвітряної днини виділяється дуже багато ефіру, тож якщо запалити біля рослини вогонь, ефір спалахує і перед нашими очима постає дивовижне видовище: здається, що кущ палає жовтими і синіми вогниками. Ефір швидко згорає, а рослина при цьому не постраждає.

У похмурий же день ясенець цілком безпечний. До того ж в умовах нашого порівняно прохолодного і вологого клімату подібне явище можна спостерігати вкрай рідко.

Проте все ж необережне зіткнення з рослиною може викликати опіки, що супроводжуються почервонінням шкіри і сверблячкою. До слова, у момент дотику людина нічого не відчуває, зате через певний час помічає опік.

Нюхати квітку теж не варто, від її міцного цитрусового запаху виникає головний біль, який може тривати декілька годин, і навіть запаморочення.

Цілком можливо, що леткі виділення слугують ясенцю як для віднадження комах і травоїдних тварин, так і для приваблення комах-запилювачів. Рослина чесно попереджає усіх, хто нею зацікавився: «Я отруйна!» Запах, який чути здаля, і служить попередженням про небезпеку.

Окрім того, ефірні олії, огортаючи рослину густою хмарою, не дають їй перегрітися й висохнути.

НЕОПАЛИМА КУПИНА ОПИСАНА В П’ЯТИКНИЖЖІ ТА ЛЕГЕНДАХ

У Старому Заповіті згадується надзвичайна здатність Неопалимої купини горіти, але не згорати. Пам’ятаєте епізод, коли Мойсей підійшов до куща, щоб розгадати загадку дивної рослини, і Бог заговорив до нього з охопленого полум’ям куща, закликаючи вивести народ Ізраїлю з Єгипту в Землю Обітовану.

І хоча вчені знайшли пояснення явищу «неопалимої купини», в народі незвичайна рослина все одно овіяна легендами. Неопалимою купиною зазвичай називають незламність, незнищенність, вічне оновлення.

Таку назву — «Неопалима купина» — має й ікона Божої Матері з Сином на руках. Саме з Неопалимою купиною порівнюють і Діву Марію. Купина горить і не згорає — Діва народжує і перебуває дівою, яка народилася на грішній землі, але є вічно Пречистою.

Ікона Богоматері «Неопалима купина» вважається одним із найскладніших образів за композицією і символічним тлумаченням. Це восьмикутна зірка, в центрі якої — зображення Діви Марії й Немовляти-Христа.

Ця ікона, вважають віруючі люди, захищає дім від пожежі, а молитви перед іконою оберігають від різних природних катастроф, які в сучасному довкіллі відбуваються дедалі частіше.

Давня українська легенда, яку я знайшла на просторах інтернету, розповідає, що «якось польський та угорський королі об’єднали свої війська й узяли в облогу славне місто Дорогобуж, запропонувавши його жителям здатися без бою. Якщо ті не підкоряться, їх буде знищено, а місто — спалено. Посланець із Дорогобужа передав королям у відповідь бадилину з листям, схожим на ясенове, та з блідо-рожевими квіточками.

Здивувалися королі. Ніхто не знав, що означає ця гілочка, лише один із радників сказав, що таке зілля горить і не згоряє. Взяв він із багаття вогник, підніс до куща цієї рослини, що також росла навкруги. У ту ж мить кущ спалахнув голубуватозеленкуватим вогнем. Ще через мить полум’я згасло, а кущ залишився неушкодженим.

Зрозуміли всі, що хотіли сказати захисники міста. І мовив угорський король польському, що ніколи вони не завоюють цієї країни, — треба повертатися додому. Відтоді багато ворогів хотіли завоювати наш край, але щоразу поверталися ні з чим. А край зеленіє під синім небом, і рожево квітнуть кущі Неопалимої купини — так звуть у народі цю рослину, що символізує незнищенність української землі та її народу».

ПРИРОДООХОРОННИЙ СТАТУС — РІДКІСНА РОСЛИНА

Для збереження виду ясенець білий занесений до Червоної книги України, де він має природоохоронний статус рідкісної рослини.

Цей південно-середньоєвропейський вид в Україні росте переважно на Подільській височині та в Карпатах, а також на Закарпатті й Північно-Західному Причорномор’ї. Відтак найчастіше його можна побачити у Житомирській, Івано-Франківській, Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій, Хмельницькій, Вінницькій, Одеській та Миколаївській областях.

В останні роки екологи помічають, що ясенець трапляється рідше внаслідок вирубки лісів та порушення цілісності територій. Однією з головних причин його знищення вважають також заготівлю рослини як лікарської сировини, хоча офіційних підтверджень її лікувальних властивостей не існує. Хімічний склад ясенця білого досліджений недостатньо. Однак відомо, що всі частини рослини мають алкалоїди фагарин і диктамнін, а також диктамнолактон, сапоніни, гіркі речовини, ефірну олію і фурокумарини.

Охороняють рідкісну рослину в природному заповіднику «Медобори», Національному природному парку «Подільські Товтри», регіональному ландшафтному парку «Дністровський каньйон», низці заказників та пам’яток природи, де заборонено руйнувати екотопи, збирати рослини і заготовляти насіння. Окрім того, ясенець, з метою його поширення, вирощують у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка, Кам’янець-Подільському ботанічному саду та ботанічному саду Львівського національного університету ім. І. Франка.

До слова, зараз широко поширені й декоративні види ясенця, переважно білого й кавказького, які ціле літо прикрашають клумби та сади, радуючи тривалим цвітінням.

Та все ж краще не нюхайте і не зривайте ці чарівні квіти, пам’ятаючи про особливу здатність Неопалимої купини.

Фото з сайта WIKIPEDIA.ORG