МЕНЮ

Спостерігаймо свідомо!

Людмила СТУПЧУК, Рівне
16 листопада, 2018 - 10:17
Національна мережа інформації з біорізноманіття підвищує наше розуміння унікальності всього живого на Землі

Неабиякий відгук у громадськості викликала нещодавня публікація звіту Фонду дикої природи (WWF). У ньому, зокрема, йшлося про зникнення багатьох природних видів, що трапляється постійно і найчастіше через людську діяльність. WWF закликає уряди, бізнес, громадські організації взяти курс на такі взаємини між людиною і природою, які допоможуть не лише зупинити втрату біорізноманіття, а й відновити його до первинного стану.

Найважливіше усвідомлювати стан біорізноманіття насамперед на своїй території, вважають вчені, тоді можна скласти загальну картину і «тримати руку на пульсі». Щоправда, на чиєму пульсі — біорізноманіття чи людини, від якої значною мірою залежить цей стан? Бо основні загрози довкіллю пов’язані сьогодні таки з діяльністю людини. Це й знищення природних середовищ існування тварин і місць зростання рослин, їх фрагментація та деградація, глобальна зміна клімату, незбалансована експлуатація окремих видів та  поширення чужорідних видів, розповсюдження хвороб. Живемо так, ніби після нас вже нічого й не буде, або навіть так, щоб після нас нічого не залишилося.

ВИКЛИК ДЛЯ ЛЮДСТВА

Збереження біорізноманіття на сьогодні є одним із найважливіших викликів для світової спільноти й вимагає конкретних дій від кожного із нас. Інформація про біорізноманіття, поряд з геологічними та кліматичними даними, надзвичайно важлива для спостереження за станом довкілля. Але варто брати до уваги, що ефективний аналіз будь-яких даних можливий тільки тоді, коли вони структуровані й збираються за певним стандартом, — розповідає Микола ЮНАКОВ, співзасновник Національної мережі  інформації з біорізноманіття — Ukrainian Biodiversity Information Network (UkrBIN), кандидат біологічних наук, науковий співробітник Зоологічного музею Університету Осло (Норвегія). — Попередні спроби створити інфраструктуру збирання первинних даних з біорізноманіття відбувалися в рамках Національної екомережі та Смарагдової мережі, але зібраної таким чином інформації немає у вільному доступі. UkrBIN пропонує унікальну для України можливість накопичення саме відкритих даних з використанням зусиль сітізенсайнс (спільноти громадян натуралістів-аматорів, які залучені до різноманітних дослідженнях біорізноманіття). Це дозволяє накопичувати відомості з великої, майже не обмеженої кордонами, території при мінімальних витратах коштів і часу.


СИВОРАКША / ФОТО ВІКТОРА СЕВІДОВА

Ідея проекту полягає в акумулюванні зусиль натуралістів, які зазвичай спостерігають за природою у своїй місцевості або під час подорожі, і взаємодії їх із професійними зоологами, ботаніками, мікологами. «Громадський проект, який надає оперативну інформацію щодо стану біорізноманіття і дуже важливий для майбутнього нашої країни, підтримується волонтерами та фінансується спільнотою, — каже Микола Юнаков. — Нашими партнерами є Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена та Інститут екології Карпат НАН України, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна.

Окрім того, дані, зібрані учасниками проекту, входять до складу найбільших міжнародних реєстрів даних із біорізноманіття — Catalogue of Life, а найближчим часом і до Глобальної інформаційної установи з біорізноманіття (GBIF). Таким чином, внесок інформації в мережу одночасно збільшує наше розуміння розподілу, багатства й унікальності всього живого не лише в Україні, а й  на Земній кулі. До слова, сайт доступний користувачам українською, російcькою та англійською мовами.

ОБ’ЄДНАННЯ ЛЮДЕЙ, ЯКІ ВИВЧАЮТЬ І ЗАХИЩАЮТЬ БІОРІЗНОМАНІТТЯ

Мережа дозволяє акумулювати зусилля окремих людей для швидкого накопичення даних з багатьох груп і відразу на великій площі з мінімальними витратами коштів, що теж дуже важливо.

Потужності платформи допоможуть  виконувати чимало, так би мовити, рутинної роботи, установам, які займаються дослідженнями та захистом біорізноманіття, — зауважує Микола Юнаков. — До прикладу, під час ініціативи #зупинирудого, яку ми почали, щоб привернути увагу до проблеми, учасники мережі зібрали за місяць стільки даних щодо поширення в Україні рудого (іспанського) слимака, на що в державної структури пішли б роки, склали план дій із його контролю, розробили рекомендації для власників господарств. Цей вид, як і кожен нетутешній, передусім несе загрозу для існування місцевих видів, надає великих збитків господарствам. Важливою є ця інформація й для служб, які займаються захистом рослин і тварин.


ОСОПОДІБНИЙ ВУСАЧ / ФОТО БОРИСА ЛОБОДИ

Сюди ж можна додати випадок з європейським ховрахом. Пам’ятаєте, його визнали видом, що зник в Україні, а на сайті  Національної інформації мережі з біорізноманіття завантажені фото тварини, зроблені цього й минулого року в Чернівецькій області.

ПІЗНАВАТИ ДОВКІЛЛЯ ТА ДІЛИТИСЯ СПОСТЕРЕЖЕННЯМИ

На думку фахівців, Україна має значний потенціал біорізноманіття й може розглядатися як один з потужних резерватів для відновлення біорізноманіття всієї Європи. Багатий рослинний і тваринний світ країни налічує більше 45 тисяч видів (а за оцінками експертів, ще не описано майже третину видів, здебільшого грибів і комах). В Україні на відносно невеликій території представлено біоту чотирьох природних зон. До того ж вона знаходиться на перехресті міграційних маршрутів багатьох видів птахів.

Обсяги даних із біорізноманіття, внесені до UkrBIN, значні. Лише за рік роботи мережі накопичено орієнтовно 300 тисяч спостережень за понад 12 тисячами видів тварин, рослин та грибів. Територія покриття — весь світ, але дані потрапляють у мережу переважно з України. Активно залучилися 302 спостерігачі та 463 визначальники. Через групу в соціальній мережі «Фейсбук» проект отримує дані майже від 4 тисяч учасників. Маємо приклади, коли науковці у своїх дослідженнях користуються даними UkrBIN.

А ще це єдина в Україні платформа, яка надає можливість накопичувати та обмінюватися інформацією з біорізноманіття у режимі вільного доступу. За її допомогою кожен охочий може долучитися до створення загальнонаціональної бази даних, дізнатися більше про поширення та чисельність видів рослин і тварин в Україні й світі, а в підсумку — допомогти зберегти природний потенціал планети. Спостереження учасників проекту додаються до загальної бази даних, яка є доступною для біологів, землевпорядників, екологів, природоохоронців і всіх небайдужих, — йдеться на сайті мережі. 


ІСПАНСЬКИЙ СЛИМАК / ФОТО НАДІЇ СИЧАК

Як це працює? Мережа фіксує наявність чи відсутність і чисельність видів, використовуючи завантажені дані. Простий та зрозумілий веб-інтерфейс дозволяє користувачам переглядати вміст бази даних за допомогою інтерактивних запитів, додавати власні спостереження, коментувати спостереження інших учасників, брати участі у форумі.

Автоматизовані фільтри даних, розроблені регіональними експертами, перевіряють інформацію, що надходить від користувачів, перш ніж дані потрапляють у загальну базу. Зі свого боку, місцеві експерти дбають про коректність визначення рослинних і тваринних організмів, зіставляючи отримані дані з їх переліком  для конкретної місцевості.

З поширенням цифрової фототехніки і мобільних комп’ютерів ми все з більшим задоволенням фотографуємо об’єкти довкілля — птахів, яких вперше побачили, дивовижних комах, рослини, яких раніше й не помічали. Нам цікаво знати, де ще водяться такі тварини і ростуть такі рослини, як можна посприяти їхньому збереженню. Об’єднання таких небайдужих до природи людей  — це потужна сила, здатна зробити  багато хороших справ.width=70%>