МЕНЮ

Пташиний символ 2020 року

Людмила СТУПЧУК. Фото Оксани РАЛДУГІНОЇ
14 травня, 2020 - 17:03
Таким Українське товариство охорони птахів визнало горлицю звичайну

Горлиця звичайна — найменший птах серед наших голубів. Найближчий її родич — горлиця садова — постійно мешкає на території України, і навіть тим, хто не дуже знається на птахах, відома своїм «угуканням».

На відміну від неї горлиця звичайна — перелітний птах. Вона з’являється в нас наприкінці квітня — на початку травня, гніздується і вирощує малят, а вже наприкінці літа відлітає зимувати на південь. Зиму вона зазвичай проводить в Африці — південніше пустелі Сахара, в савановій зоні Сахелю.

В УКРАЇНІ ГОРЛИЦЯ ЗВИЧАЙНА — ПОШИРЕНИЙ ПТАХ

Гніздиться птах на більшій частині території Європи (крім Скандинавії, тундри і лісотундри), у Малій, Центральній і Південно-Західній Азії, Північно-Західній Африці, подекуди в Аравії та пустелі Сахара, — розповідає біологиня Марія САВЧУК. — В Україні поширена майже скрізь; не гніздиться хіба у високогір’ї Карпат і Криму. Горлиця звичайна обирає узлісся, сади і парки, захисні лісосмуги, групи дерев і окремі дерева серед відкритих територій. У південних районах країни, де таких насаджень немає, вона запросто гніздиться і в заростях очерету.


ГОРЛИЦЯ ЗВИЧАЙНА

Скромна горлинка — найближча родичка звичайних голубів. Вона відрізняється дрібними розмірами, витонченістю і прихильністю одному характерному кольору оперення. Ні чорною, ні білою горлиця не буває. Птахи живляться здебільшого насінням і паростками рослин, наприклад, сосни. Їхні вола, трапляється, бувають переповнені насінням молочаю, яким вони живляться на луках. Зрідка споживають горлиці й тваринну їжу, зокрема наземних молюсків та комах.

А ДІВЧИНА-ГОРЛИЦЯ ДО КОЗАКА ГОРНЕТЬСЯ

Цю невеличку пташину з ряду голубоподібних люди вважають втіленням ніжності та лагідності. Витончені обриси тіла, забарвлення спокійних відтінків ніби мимоволі кличуть замилуватися нею. Милу зовнішність доповнює і її голос — це тихе, приємне туркотіння.

Тож не дивно, що в українському фольклорі птаха часто порівнюється з коханою дівчиною, найдорожчою і найріднішою для парубка.

У багатьох культурах, зокрема й українському фольклорі, є символом подружньої вірності, кохання. Її воркування в деяких слов’янських пам’ятках символізує тугу не лише до коханої жінки, а й до рідної землі. Так, у визначній пам’ятці літератури Київської Русі «Повчання дітям» Володимир Мономах порівнює свою любов до вітчизни з горлицею, яка сумує на сулхому дереві: «Сядеть аки горлица на сусҕ древҕ желҕючи».

Трапляється в давньоруських творах і порівняння горлиці з жінкою, яка оплакує коханого чоловіка.

Люди часто асоціюють горлицю зі світлом, любов’ю і чистотою, певно тому з таким задоволенням спостерігають за цими птахами. І ці спостереження зазвичай дуже цікаві. Наприклад, те, що горлиці вибирають собі пару назавжди. А їхні голоси — сумні й дуже мелодійні, ніби дзюрчання струмочків.

ГОРЛИЦЯ САДОВА

У посушливих регіонах у давнину люди шукали водойми, прислухаючись до птахів. Вважалося, якщо з якогось боку чуються звуки горлиці, значить, за водою необхідно йти туди, бо пташки у вечірній час злітаються до джерела на водопій.

А ще є такі прикмети.

Якщо горлиця кричить у лісі, кожному, хто почув її, обіцяні хороші новини.

Зів’є вона гніздо під дахом — принесе господарям щастя і багатство.

Коли горлиця воркує весь день із ранку, можна не чекати дощу.

СВОЇХ МАЛЯТ ГОДУЮТЬ ПТАШИНИМ МОЛОКОМ

Інший вид горлиці, розповсюджений в Україні, — це горлиця садова, або кільчаста. Птах насправді відрізняється помітним чорним кільцем біля шиї.

Основу його раціону зазвичай складають зерно та насіння, отож він охоче тримається ближче до людини, у містах і селах.

Птахи залюбки поселяються в садах, міських і сільських парках і скверах. Окрім того, що вони харчуються зерном і насінням рослин, що вирощують на полях, горлиці також не оминають увагою насіння диких трав, молоді пагони трави, бутони, квіти і невеликі плоди.

Не обходять вони увагою й черв’яків і комах, за якими інтенсивно полюють у період годування пташенят.

Навіть людям цікаво спостерігати, як самці горлиці, намагаючись привернути увагу самок, виконують у повітрі ефектні танці. Самці майже вертикально піднімаються вгору, а потім спускаються по невидимій спіралеподібній драбинці. При цьому ні на мить не перестаючи воркувати. Спустившись на землю, вони ніби розкланюються перед самкою, закликаючи її зробити правильний вибір.

Горлиці, що домовилися про союз, мило воркують і турботливо чистять пір’ячко одне одному. Самець приносить гілки, з яких його обраниця сплітає гніздечко, де незабаром нестиме яєчка, а згодом і виростатимуть їхні діти.

Самка і самець насиджують яйця по черзі, змінюючи одне одного. Горлиці годують пташенят спеціальною сирнистою масою — поживним секретом зобних залоз. Її й називають пташиним молоком. До слова, пташиним молоком самець кільчастої горлиці у шлюбний період пригощає також свою обраницю.

Спробуйте побачити пташиний символ року — горлицю звичайну — в лісах, чагарниках чи полезахисних смугах поблизу вашого місця проживання чи мандрівок та діліться своїми спостереженнями, надсилаючи їх на пошту Українського товариства охорони птахів uspb@birdlife.org.ua