МЕНЮ

Нічна чапля

Людмила СТУПЧУК. Фото Оксани РАЛДУГІНОЇ
23 липня, 2020 - 17:56
Квак виходить на полювання у сутінках

Квак звичайний — птах із великої родини чаплевих. Чотири його підвиди зустрічається в усьому світі, хіба окрім Австралії. Замість нього там мешкає його родич квак каледонський. Європейські кваки відлітають зимувати в Африку, північноамериканські — у Південну Америку, азійські й ті з європейських і американських, які гніздяться на півночі свого ареалу, зимують на півдні свого континенту.

Фахівці розповідають, що якось у вісімдесятих роках минулого століття група кваків з Північної Америки заснувала гніздову колонію у Великобританії, де їх раніше ніколи не було. І тепер їхні нащадки, яким це припало до вподоби, щороку літають туди гніздитися.

В Україні квак — це гніздовий, перелітний, а подекуди і зимуючий вид. Він гніздиться у лісостеповій і степовій зонах, а зимує в пониззях Дунаю та Дністра. У міграційний період птах часом трапляється й на деяких інших територіях, — розповідає біологиня Марія САВЧУК.

НАЗВА ПТАХА ВІДОБРАЖАЄ ЙОГО ГОЛОС

Українську назву квак отримав завдяки своєму голосу. Квака часом називають нічною чаплею, за аналогією з англійською та німецькою назвами, але головним чином через те, що він полює здебільшого у сутінках.

Активні вранці і ввечері, вдень птахи непорушно сидять на гілці. Під час гніздування, звісно, вони активні і вдень, тоді не можна інакше.

Якщо вдень від квака слова не почуєш, то ввечері він залюбки починає спілкуватися характерними хриплуватими квакаючими звуками з такими ж, як і сам, кваками чи іншими чаплями. Його голосний басовитий голос, який ми передаємо як «квак» нерідко можна почути літніми вечорами у місцях колоній чапель. При небезпеці ж птахи видають високий звук, дещо схожий на нявкання кішки.

Завдяки звуконаслідуванню (ономатопеї) ми створюємо у мові якесь слово, яке б відобразило потрібний нам звук. Наприклад, квак, грюк, стук, плеск, хрюк. Багато назв птахів також зводяться до якогось слова, що мало б відображати їхній голос у розумінні людини. З часом ці слова дуже змінювались і зазвичай набували інших — народних — пояснень. На Фолклендських островах, наприклад, птаха називають «кварк», схоже і в інших місцевостях.

ВИДНО ПАНА ПО ХАЛЯВАХ

Самець і самка мають майже однакове біло-сіре оперення, чорний дзьоб. Від інших представників свого виду вони відрізняються коротшою шиєю і коротшими ногами, а також більш потужним дзьобом. Ноги у птахів здебільшого забарвлені в жовтаво-зеленуватий колір і тільки в шлюбний сезон стають яскравими — рожевими чи червоними.

Як це і заведено у птахів, під час шлюбного періоду вони причепурюються: у самців на потилиці відростають білі довгі пір’їни і з’являється зелена шапочка. Додайте до цього чорний дзьоб, ноги з довгими пальцями, червоні або рожеві. Чи ж можна на такого красеня не звернути увагу?  Парні птахи вітаються одне з одним, ніжно клацаючи дзьобиками і турботливо розчісуючи одне одному пір’ячко.

Обравши пару, кваки, як і всі порядні птахи, починають перейматися створенням гнізда. Самець з кількох гілочок будує основу гнізда, а обравши самку, пропонує ї їй продовжити цю роботу. Згодом на них чекають турботи з висиджування і виховання малечі. Саме у цей період вони проявляють свою активність і вдень, і вночі. Гніздяться кваки найчастіше поблизу заростів, що ростуть біля водоймищ, на узліссі або й у самому лісі — на деревах чи в густих чагарниках. Гніздуються вони переважно колоніями, часто разом з іншими родичами-чаплями.

Такі колонії, повідомляють дослідники, бува, нараховують до тисячі пар. Найбільша з відомих колоній кваків виявлена у Вірджинії, США. Вона нараховувала аж тисячу двісті пар птахів. Якщо ж колонія знаходиться далеко від людського поселення, то птахи, трапляється, гніздяться навіть в очереті.

КВАКИ ЧУДОВО БАЧАТЬ У ТЕМРЯВІ

Неспішно крокуючи по мілководдю, кваки вишуковують поживу. А оскільки птахи прекрасно бачать і в сутінках, і в темряві, то знаходять її досить легко.

Харчуються кваки переважно невеликою рибою, жабами, водним комахами та їхніми личинками. На відміну від сірої чаплі квак ловить дрібну рибку, плаваючи по воді, а спритно лазячи по стеблах очерету, знаходить поживу для сімейства і там. Кваки, хоч і досить компанійські птахи, проте полюють зазвичай поодиноко.

Під час полювання кваки, як і всі чаплі, тримають крила розпростертими над водою, адже в тіні крил птахам легше помітити здобич. Під час риболовлі птахи користуються цікавим методом: вони кидають на поверхню води шматочок їжі чи власну пір’їну і чекають, коли на цю вудочку клюне якась рибка.

У разі потреби додаткового харчування вони полюють і на суші — на павуків, інших комах, дрібних гризунів. А ще помітили, що кваки дуже люблять полювати на рисових полях.

Вони не лише моторні, а й тривалі у польоті. Це дуже допомагає птахам і під час перельотів до місць годівлі, що віддалені від гнізда, трапляється, на значну відстань. Та й у період сезонних міграцій це має неабияке значення.

ПТАХАМ ЗАГРОЖУЄ ЗНИЩЕННЯ І ЗАБРУДНЕННЯ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ

Світова популяція кваків у світі більш-менш стабільна, — вважають орнітологи. — Але точна їх кількість не відома.

Розширення сільськогосподарських територій, зокрема, рибних ставків, а також парків зі старими деревами, сприяють збільшенню птахів, що гніздяться. У багатьох європейських країнах кваків охороняють, а в Білорусі, зокрема, вони занесені до Червоної книги.

А ще зовсім недавно, у першій половині двадцятого століття, вони були на межі зникнення через свої чарівні білі пір’їни, якими було модно прикрашати не лише жіночі, але й чоловічі капелюшки. Заради моди вбивали велику кількість птахів, і лише зі зміною моди масове полювання за пір’їнами закінчилося.

І хоча квак к перебуває під захистом Бернської конвенції та Директиви ЄС про охорону диких птахів, існує низка загроз його існуванню і розмноженню, як-от масове знищення заплавних лісів та луків шляхом вирубки чи забудови, знищення старих та великих дерев біля річок, забруднення водно-болотних угідь сміттям та хімікатами.

На думку екологів, для збереження виду необхідна насамперед сувора охорона водно-болотних угідь, заборона забудови та комерційного використання берегів річок.