МЕНЮ

Менша сестра конвалії

Людмила Ступчук. Фото автора і з відкритих джерел
11 червня, 2020 - 17:15
Від винищення цю квітку оберігає насамперед її мініатюрність

Веснівка дволиста схожа на дрібну конвалію. Найчастіше білою тендітною квіткою з серцеподібним листям можна помилуватися наприкінці травня чи у червні в мішаних та дрібнолистяних лісах, де веснівки щільно покривають ділянки землі. За розмірами ці квіти втричі менші від конвалії, та й не такі ароматні. Зате й не такі отруйні, а їхнє листя навіть використовують для заварювання лікувальних чаїв.

Те, що квіти дрібненькі, береже їх від винищення: важко і нецікаво з таких складати букети. Зате, побачивши їх у лісі, ви не зможете пройти байдуже повз цього квітучого килима. Як це ми часто робили у Поліському та Рівненському заповідниках, Надслучанському ландшафтному парку чи Цуманських лісах.

МИШАЧА КОНВАЛІЯ

В Україні зустріти веснівку дволисту можна в Поліссі та в Лісостепу. Трапляється вона і в Карпатах, до верхньої межі лісу. А взагалі квітка досить поширена по всій Європі й помірній Азії, отож відома від Іспанії до Японії. Хоч називають, звісно, повсюди по-різному. Лише в Україні у різних місцевостях її знають не лише як веснівку, а й як веснянку, заячу кров, заячу сіль, заячий цвіт, заячі вушка, зимовик, когутик, кукурузку, кулинку, майник, мудки і навіть мишачу конвалію.

— Латинська назва роду утворена від латинського слова «травень» і грецького слова «квітка», тобто означає травнева квітка. Українська і російська назви квітки — веснівка і майник — також вказують на час цвітіння рослини, — розповідає біологиня Марія САВЧУК. — Веснівка любить селитися у хвойних та мішаних лісах, на галявинах і вирубках.

Її білі дрібні квіти мають форму дзвіночків, зібрані в густе суцвіття — китицю. Влітку менша сестра конвалії майже як невидимка — губиться між більшими яскравими квітками.

Веснівка, за одними визначеннями, належить до сімейства лілейних, це родичка не лише конвалії, а й тюльпана та лілії, хоча дуже від них відрізняється. І людина, далека від ботаніки, навряд чи погодиться з цим визначенням. Інші ж джерела повідомляють, що рослина належить до сім’ї аспарагусових, тобто спаржевих, що теж почесно.

Восени на стеблині веснівки дозрівають плоди — червоні ягоди. Як і квіти, вони дрібніші за плоди конвалії, але теж отруйні. Ці червоні ягідки нагадують маленькі ягоди журавлини. Завдяки цим ягодам веснівка і показує себе: ось я, дивіться. Хоча навіть тоді впізнати її непросто, бо стала вона тоненькою сухою стебелинкою, хоч і з ягідкою на кінці. Зате такою зберігається вона до самої зими, а часто й зимує, якщо її не побачать ті, кому ці ягоди до смаку.

Отруйні ягоди веснівки до вподоби дроздам і лісовим мурахам, які охоче смакують ними, коли знайдуть Та й веснівці приємно, що її праця не даремна: який уродився, такий і пригодився А ще завдяки тому, що ягоди проходять через шлунок птахів і розносяться по лісу, веснівка розмножується. Ягоди таким чином зберігають схожість і проростають щовесни на нових територіях. Розмножується рослина і за допомогою кореневища, яке швидко розростається і сприяє поширенню справжніх заростей веснівки.

Завдяки таким килимам-заростям здається, що веснівок дуже багато, але подекуди, через людський вплив на природу, знищення лісової підстилки, зміни верхнього шару ґрунту, цих чудових маленьких квітів стає менше або вони зникають із лісів зовсім.

ЛІКУВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ РОСЛИНИ ВИВЧЕНІ НЕ ДОСТАТНЬО

— Веснівка дволиста як лікувальна рослина варта досконалішого вивчення на науковому рівні, — розповідає волинянин Валерій ПНЕВСЬКИЙ. — Відомостей у довідниках лікарських рослин України про цю квітку майже немає.

Відомо, що її ягоди при вживанні викликають надмірне серцебиття і задишку. Тож ніколи не беріть незнайомих ягід до рота, тим більше, якщо вони яскравим забарвленням уже попереджують: будьте обачними!

Веснівка містить сердечні глікозиди сапоніни, лактон гомосерину, органічні кислоти, аскорбінову кислоту. Вона має сечогінні, жарознижувальні, болеспинні, кровозупинні властивості.

Деякі способи використання веснівки для лікування людини відомі ще з часів давньоримського медика Галена, який активно вивчав лікарські рослини і досягнув у цьому неабияких результатів. Отож, деякі рецепти настоїв, відварів і екстрактів, описаних ним, дійшли і до нашого часу.

Народні цілителі такі водні настої й відвари рослини застосовують при застудних захворюваннях як жарознижувальний засіб. У вигляді припарок їх використовують при абсцесах і забиттях, а розведеним настоєм промивають очі при запаленні. Відвар коріння використовують, щоб зупинити кровотечі з носа. Відварами трав і водними настоями лікують водянки, серцево-судинні хвороби, захворювання нирок.

Звісно, ви ж розумієте, що йдеться не про%рецепти для лікування, а про те, як можуть використовувати рослину в народній медицині.

Деякою мірою отруйна, веснівка має й харчові властивості. Завдяки цьому її використовують для приготування смачних чаїв та прохолодних напоїв із медом і цукром. Мисливці, які здійснюють тривалі переходи, вважають, що чай із веснівкою сприяє зниженню втоми і підвищенню працездатності.

Окрім корисних прикладних властивостей, веснівка ще й дуже декоративна, тому її охоче використовують ландшафтні дизайнери при створенні паркових композицій, а садівники для прикрашення клумб і садових ділянок.