МЕНЮ

Курочка, яка любить плавати

Людмила СТУПЧУК. Фото Оксани РАЛДУГІНОЇ та Юрія НЕЧИПОРЕНКА, сайт «Птахи України»
26 червня, 2019 - 15:13
Ці птахи надають перевагу потаємному способу життя, тому незважаючи на поширеність, їх не так просто зустріти в дикій природі

Водяні курочки, здається, кроку не можуть ступити, якщо поруч немає води. І дуже співчувають тим бідолахам, які змушені жити без постійного спілкування з водоймами.

Озерця, заповнені водою канави, болота, річки з повільною течією та іригаційні канали з густо зарослими берегами — улюблені ландшафти цих птахів. Водяні курочки дуже спритні, побачивши людину чи тварину, вони мерщій біжать в очерет і вміло маскуються навіть за поодинокими, здавалося б, травинками. Видати себе вони можуть лише чарівними червоними дзьобиками, які їм, до речі, дуже личать.

ВОДИТЬСЯ ПО ВСІЙ УКРАЇНІ

Наукову назву птаха можна перекласти з латини як «зеленонога курочка», — розповідає біолог Марія САВЧУК. — Він гніздиться на всій території України, крім Карпат. А мігрує скрізь, регулярно зимує в південних регіонах і на Закарпатській рівнині, взимку подекуди трапляється й на водоймах решти областей.

Взагалі ж водяних курочок можна зустріти майже на всіх континентах, крім Антарктиди, Арктики та Австралії. Там, де клімат м’який і теплий, вони живуть осіло, а там, де водойми взимку замерзають, гніздуються, але на зиму відлітають у теплі краї.

У місцевості, де птахів менше тривожать, зокрема в густонаселеній Західній Європі, вони звикли до присутності людини, яка не втручається в їхнє життя, і навіть роблять гнізда на видноті, особливо не ховаючись. Зате й там їм добряче дістається від сорок, ворон, очеретяних лунів, які нахабно розоряють гнізда беззахисних перед ними курочок.


Фото Оксани РАЛДУГІНОЇ

Невелика симпатична пташка належить до родини пастушкових, ряду журавлеподібних. Вона навіть співає «кру-ун», певно, вважаючи це своїм родинним обов’язком. Самці й самки майже однакові, на вигляд відрізнити їх досить непросто: хіба що самці трохи більші, а у самок світліше черевце. Орнітологи, залежно від місця проживання птахів, розрізняють з півтора десятка підвидів водяних курочок.

Гніздо птахи будують і на воді, і на суші.

Новонароджені пташенята виглядають як пухові кульки, молоді пташки спочатку мають світло-буре оперення й сірий дзьоб і до кінця літа зовні майже не відрізняються від батьків, але повної самостійності набувають лише у два з половиною — три місяці. Їхня матуся-квочка до цього часу вже встигає зробити ще одну кладку, і дорослі діти її мало цікавлять, ними опікується лише тато.

Старші курчатка допомагають батькам ростити молодших, вони годують їх, будують плавучі платформи для гнізд, в усьому наслідуючи дорослих птахів і здобуваючи досвід, який невдовзі стане їм необхідним. Бо вже наступної весни вони заводять свої сім’ї, і пташина історія триває далі.

Водяні курочки не лише добре тримаються на воді, вони пірнають за здобиччю, а в разі небезпеки можуть навіть пропливти чималу відстань під водою чи пірнути на глибину у п’ять метрів. Довгі голі ноги дають змогу їм і плавати, і ходити плавучими рослинами. Подекуди водяних курочок можна побачити й на луках або зораних полях, але неодмінно поблизу має бути водойма. Крім того, вони чудово лазять й по гілках, а ось летять важко, часто працюючи крилами. Найкраще їм вдається політ по прямій лінії.

Всеїдні, зовсім невибагливі курочки харчуються і рослинною, і тваринною їжею. До їхнього меню належать молюски, пуголовки, мальки, насіння і пагони рослин, що трапляються по дорозі.

БЕЗ БОЛОТА І ВОДИ — НІЯК

Усі інші періоди життя, крім шлюбного, водяні курочки живуть усамітнено. Лише під час зимової міграції їх можна побачити зграйками, але й у цьому разі вони намагаються тримати дистанцію. Водяні курочки надають перевагу потаємному способу життя, тому цих птахів, незважаючи на їхню поширеність, не так просто зустріти в дикій природі.

На щастя, водяні оази, де крім інших водоплавних птахів, мешкають і водяні курочки, дедалі частіше зустрічаються не лише на заповідних територіях, а й у міських парках чи на приміських водоймах.


Фото Юрія НЕЧИПОРЕНКА

Милуйтеся ними, але не ображайте, у них і так чимало ворогів. У Європі найнебезпечнішими хижаками для водяних курочок вважають канюків, ворон, сорок, сірих чапель, пугачів, американських норок, лисиць. А ще сюди можна додати бродячих котів, собак, пацюків.

Загрозу для цих симпатичних птахів становлять і так звані мисливці, які полюють за птахами задля спортивного інтересу. Шкодить водяним курочкам і осушення боліт, забудова берегів озер та водойм, забруднення водно-болотних угідь, бездумне знищення улюблених птахами очеретів та прибережних хащ. На думку орнітологів, сувора охорона водно-болотних угідь і заборона полювання на птахів — найважливіше для збереження виду.

А ближче познайомитися з цими та іншими птахами допомагають орнітологічні екскурсії, які, до слова, стають різноманітнішими і здобувають дедалі більшу прихильність тих, хто любить довкілля, цінує його різноманіття й хоче знати про нього якомога більше. Такі екскурсії проводять зазвичай не лише в національних та регіональних природних парках, а й у ботанічних садах і звичайних міських парках.