МЕНЮ

Доньки вітрів

Людмила СТУПЧУК
25 квітня, 2019 - 17:36
В Україні найчастіше зустрічаються анемони дібровна, лісова та жовтецева

Анемони радують своїм цвітінням протягом цілого квітня, зустрічаючись нам у дібровах, лісах, на луках. У нашій сім’ї вони асоціюються насамперед із Великоднем — коли у цей день із дітьми і друзями ходили в ліс, завжди натрапляли на велику галявину квітучих анемон. У регіональному ландшафтному парку «Надслучанський» у цю пору вони, здається, повсюди.

ЯКИЙ ЗВ’ЯЗОК ІЗ ВІТРОМ?

Легенда, пов’язана з цими чудесними квітами, розповідає, що вони розквітли на Голгофі після розп’яття Христа на знак скорботи його матері Діви Марії. А тому листки анемони, які складаються з трьох частин, символізують Святу Трійцю.

Інша легенда, теж грецька, розповідає, як Адоніс, якого любила Афродіта, переслідуваний злими силами, загинув під час полювання на дикого кабана. Богиня краси вирушила шукати його в гори, а коли знайшла його тіло, довго й гірко плакала над ним. З її сліз і виросли прекрасні квіти анемони. Вони, до речі, близькі «родички» іншої прекрасної квітки, названої на честь коханого Афродіти — адоніса, або горицвіту.

Назва «анемона» у перекладі з грецької означає «донька вітрів». Тривалий час вважалося, що квіти розпускаються і закриваються під дією вітру. Та біологи, спостерігаючи за рослинами, не знайшли підтвердження цьому. Проте анемони дійсно дуже чутливі до вітру, від найменшого його поруху вони розкачуються і хитають своїми чарівними голівками. Квіти через це називають ще «вітряницями». Вітер і розносить їхнє насіння, допомагаючи поширюватися великими територіями.

НАЙЧАСТІШЕ ЇХ МОЖНА ПОБАЧИТИ НА ПОЛІССІ ТА В КАРПАТАХ

Анемони поширені в лісовій зоні по всій Європі й Середземномор’ю. В Україні їх найбільше на Поліссі, у Карпатах, рідше — в Лісостепу. Це переважно три види анемон — дібровна, лісова і жовтецева, які належать до родини жовтецевих, — розповідає рівненський біолог Марія САВЧУК.

Найчастіше ми бачимо саме анемону дібровну, вона виростає зазвичай у широколистяних лісах, іноді — в ялицево-широколистяних. На думку біологів, її присутність у ялиновому лісі зазвичай свідчить про витіснення ялиною колишніх тут дубових лісів. У лісостепових і степових районах поширена анемона лісова. А в Карпатах та подекуди на Поділлі росте рідкісна анемона нарцисоквіткова, великі (до 2 см у діаметрі) білі квітки якої зібрані в зонтик. Цей вид анемон, на жаль, тепер потрапив до Червоної книги України. Охороняють їх у Карпатському біосферному заповіднику, національному природному парку «Синевир», у ландшафтному заказнику «Чорний Діл» та інших заповідних об’єктах.

РАДІСТЬ ДЛЯ ОЧЕЙ І КВІТКА НАЦІЇ

Анемони дуже декоративні. У вологих тінистих місцях, особливо в западинках, на пухкому поживному ґрунті вони розстеляються справжніми килимами, від яких важко відірвати очей. До слова, кажуть, що дивитися на анемони не лише приємно, а й корисно: білі квіти швидко знімають втому з очей і поліпшують настрій.

АНЕМОНА ЖОВТЕЦЕВА

Квітнуть анемони зазвичай протягом місяця. Не встигнуть облетіти пелюстки, як на квітці утворюються дрібненькі плодики.

Здається, квітів так багато, що їм нічого не загрожує. Та це лише здається, все ж вони потребують охорони, і насамперед від людей. Квіти такі гарні, що ми часто не можемо втриматися, щоб не зірвати букетик (а трапляється, й оберемок), аби прикрасити свою оселю. Не враховуючи, а може, й не знаючи, що ці квіти без води дуже швидко в’януть і їх можна додому й не донести, доведеться викинути.

На щастя, люди все ж почали ставитися до диких квітів турботливіше і зривають їх менше, кажуть природоохоронці, та все ж більше, ніж хотілося б. Найкраще оберігають квіти насамперед у національних та регіональних парках та заповідниках, де їх заборонено рвати. Крім того, анемони занесені до переліку регіональних рідкісних рослин у низці областей — зокрема Сумській, Чернігівській, Луганській, Дніпропетровській.

АНЕМОНА ДІБРОВНА

А одну з родичок наших анемон — анемону корончату — обрали навіть національною квіткою Ізраїлю. Найулюбленіша ізраїльтянами квітка відрізняється від звичних нам анемон насамперед яскравим червоним кольором. Ці анемони дрібніші, мають більш розрізані кінчики листків і стійкі до засухи.

Анемони здавна використовують у народній медицині, але самим краще не експериментувати, бо рослина отруйна і потребує вкрай обережного поводження.

Квітникарі давно вирощують різні сорти анемон для клумб, парків, садів і охоче пропонують усім, хто любить квіти, розводити їх самим, а не брати з природи. Серед різноманіття видів і сортів анемони є зовсім невибагливі, а є ті, що вимагають особливого догляду. І пояснюється ця різниця тим, що одні анемони мають кореневища, а інші — бульби. А ще фахівці радять розмножувати анемони навесні кореневими паростками або насінням: висадіть насіння восени в ящики з пухким ґрунтом і закопайте їх у дворі, накривши зрізаними гілками. За зиму вони зазнають природного проморожування, а навесні ви викопаєте їх і розсадите. І пам’ятайте, що ці квіти люблять вологу, тож обов’язково поливайте їх у суху погоду .

...Незважаючи на наше, часом навіть дике, ставлення до квітів, вони нас все-таки жалують і не позбавляють можливості милуватися квітучими анемонами. Здається, лише зажурено похитують під подихом вітру своїми милими голівками: треба ж прикрасити землю на Великдень.

Фото з сайта WIKIPEDIA.ORG