МЕНЮ

Десь тут була прудка очеретяночка

Людмила СТУПЧУК, Рівне
22 листопада, 2018 - 15:32
Кожна десята у світі — з Національного природного парку «Прип’ять-Стохід»

ОДИН ІЗ НАЙРІДКІСНІШИХ ГОРОБИНИХ У ЄВРОПІ

Прудку очеретянку побачити не просто. І не лише тому, що вона насправді прудка й, до того ж, потайна, а насамперед через те, що таких птахів в Україні небагато. Один із найрідкісніших пернатих виду горобиних у Європі полюбляє проводити більшу частину року в болотистій місцевості Білорусі. Але дехто з них обирає також Україну та Польщу, рідше — Угорщину.

Головною причиною зміни чисельності птахів учені вважають втручання людини у природні процеси болотних систем, яке порушує гідрологічний режим. Очеретянка прудка включена до Червоного списку МСОП (статус — уразливий), Червоної книги України (статус — зникаючий), Боннської конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин та Бернської конвенцій про охорону дикої фауни і флори та природних середовищ існування в Європі.

У Червоній книзі України цей вид позначений як зникаючий, отож дослідження української популяції прудкої очеретянки тривають постійно. У нашій країні фахівці виокремлюють два популяційних угруповання: прип’ятське, яке локалізоване здебільшого у верхів’ях річки Прип’ять, у північній частині Волинської та Рівненської областей, — та деснянсько-дніпровське, яке охоплює Чернігівську та Київську області. Проте цілком імовірною є можливість зустріти цих птахів і на Житомирщині, Сумщині та Львівщині.

— На Рівненщині очеретянка насамперед обрала околиці масиву Переброди, що на території Рівненського природного заповідника, — розповів Ростислав ЖУРАВЧАК, заступник директора з наукової роботи заповідника. — Але найбільше гніздове поселення в області розташоване все ж в околицях озера Нобель. До речі, ця територія — одна з ключових майбутнього Національного природного парку «Нобельський».

У Волинській області цих птахів значно більше, зокрема в Національному природному парку «Прип’ять-Стохід». Популяція очеретянки прудкої в парку «Прип’ять-Стохід» становить, за підрахунками дослідників, 50—60 відсотків їхньої загальноукраїнської кількості та 11—19 відсотків від світової, ідеться на сайті парку. Побачити цю прудку пташку можна й у Шацькому національному природному парку, де вона мешкає в осокових очеретах, і в Черемському природному заповіднику, який теж розташований на Волині.

ПТАШКА ВИМОГЛИВА І ДО СВОЇХ, І ДО ЧУЖИХ

— Прудка очеретянка висуває доволі суворі вимоги до біотопів, де вона гніздиться. По-перше, їй потрібні вологі болота з постійним рівнем води в межах до десяти сантиметрів. По-друге, рослинність на болотах не повинна бути щільною та високою, 30—60 сантиметрів є оптимальною висотою трав. Суцільні зарості очерету й рогозу для гніздування пташці не підходять. Такі біотопи здебільшого поширені в низинних болотах, розташованих у заплавах невеличких річок, найбільше їх на Поліссі, значно менше — у Лісостепу, — відзначає вчений Анатолій ПОЛУДА (Інститут зоології ім. І. Шмальгаузена НАН України), координатор Українського товариства охорони птахів, який входить до робочої групи з вивчення прудкої очеретянки.

Крім того, для здорової популяції очеретянки прудкої необхідні водно-болотні ділянки великої площі. Саме таких потребують самці цього виду в сезон розмноження, аби отримати доступ зазвичай до кількох самок.

ФОТО З САЙТА НПП «ПРИП’ЯТЬ-СТОХІД»

 

Від своєї близької родички — лучної очеретянки — прудка очеретянка відрізняється світлою смугою на голові й світлими смугами на плечах. Рідкісна пташка значно потайніша за своїх родичів та сусідів, а тому часто залишається майже непомітною на землі, перебуваючи в пошуках їжі. Як і інші очеретянки, вона харчується передусім маленькими комахами та молюсками.

Осіння міграція прудких очеретянок розпочинається наприкінці липня — на початку серпня. Птахи прип’ятської популяції до районів зимівлі летять через Польщу, Німеччину, Францію, Іспанію, а далі — уздовж атлантичного узбережжя Африки. До речі, щоб визначити шляхи міграцій птахів і вирахувати їхню чисельність, дослідники використовують як традиційне кільцювання птахів, так і сучасні технології з мікрочіпами.

Незважаючи на те, що очеретянка прудка обирає винятково болотисті місцевості для гніздування, своє гніздо вона будує не над водою, а на суходолі, здебільшого біля основи густо зарослого травою верболозу. У рідкісної пташки й гніздо особливе — напівкулясте, міцне, доволі грубе, затиснене між густими гілками чагарнику на невеликій висоті над землею, але не прив’язане до рослин, які його підтримують.

Як відомо, більшість птахів родини горобиних утворюють на час гніздування пари. А от нашим очеретянкам така шлюбна система не підходить. Самець, зайнявши територію, часто принаджує туди навіть три-чотири самиці. Через це чисельність прудких очеретянок оцінюють саме у співочих самцях.

СИМВОЛ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ

Прудка очеретянка — глобально уразлива, тому представники європейських та африканських країн, пов’язаних проживанням чи міграцією цієї пташки, прийняли тривалий план дій щодо її збереження. Цей план передбачає, серед іншого, належну охорону гніздових угідь, управління гніздовими середовищами існування, збереження та охорону виду і середовищ його існування в районах зимівлі й на шляхах міграції, відновлення середовищ існування птаха. Важливим є також постійний моніторинг і дослідження виду вченими всіх країн, яких об’єднала в робочу групу ця маленька пташка.

В Україні ж збереженню виду сприятиме, на думку фахівців, і включення територій, які обирає прудка очеретянка, до природно-заповідного фонду.

Учасники програми захисту прудкої очеретянки також домовилися використовувати мешканку осокових боліт як символ охорони водно-болотних угідь, приклад його зникаючого розмаїття. Адже зникнуть болотні угіддя — не буде й прудкої очеретянки, і ми ніколи не розгадаємо до кінця всіх таємниць цієї чарівної пташки.