МЕНЮ

Ахіллесова трава

Людмила СТУПЧУК. Фото автора і з відкритих джерел
25 червня, 2020 - 15:53
Понад двадцять видів деревію зростає в Україні

Латинська назва роду цієї рослини походить від імені міфологічного героя Троянської війни — Ахіллеса (Ахілла), який нібито першим використав цю рослину для лікування свого товариша. Та й власними міцністю і здоров’ям він також завдячував саме цій загадковій траві, яка швидко загоювала рани, — розповідається у міфах і легендах давніх греків. Тож рослину так і назвали — «травою Ахілла».

Видова ж назва цієї рослини утворена від грецьких слів, що в перекладі означають «тисяча листків». Російська назва рослини — «тысячелистник». Українська назва — «деревій» — очевидно, пов’язана з наявністю в рослині дубильних речовин. А ще в різних місцевостях на нього кажуть деревій тисячолистий, кривавник, серпоріз, маточник, порізна трава...

НАЙПОШИРЕНІШИЙ — ДЕРЕВІЙ ЗВИЧАЙНИЙ, НАЙРІДКІСНІШИЙ — ДЕРЕВІЙ ГОЛИЙ

— На Землі нараховують орієнтовно двісті різних видів деревію, — розповідає біологиня Марія САВЧУК. — Проте ботаніки ще й зараз сперечаються щодо деяких із них, чи можна відносити їх до цього виду, чи вони швидше належать до пижм, які мають із деревіями чимало спільного.

Понад двадцять видів деревію зростає і в Україні, а найпоширеніший із них, безумовно, — деревій звичайний.

Один із найрідкісніших, і не лише в нашій країні, — деревій голий — занесений до Червоної книги України. Він росте лише на гранітних масивах «Кам’яних могил» Українського степового природного заповідника, що на Донеччині. Збирання голого деревію тут заборонено, щоб не порушити умови місцезростання виду. Зате його розведенням у спеціально створених умовах займаються у низці ботанічних садів Національної академії наук України.

ДЕРЕВІЙ ВЖИВАЛИ ЯК ЧАЙ, ЯК ОВОЧ, ЯК ПРЯНОЩІ

Якщо придивитися до деревію, то видно, що там не тисяча листків, а, може, й більше, вони такі дрібненькі, що й не порахувати. Та, мабуть, ніхто ніколи й не рахував. А ось про його цілющі властивості дізналися здавна. Давньоруські травники використовували його насамперед для гоєння ран.

Протягом тисячі років використовують деревій і в китайській медицині. До того ж не лише для лікувальних відварів і компресів, а й заварювали як чай. Китайські лікарі вважали, що такий напій позитивно впливає на увесь організм.

Деревій часто застосовували і європейські лікарі в Середні віки. У ті часи його теж використовували і для приготування напою, і як овоч.

Корисні властивості деревію віддавна відомі й селянам. Вони намагаються не пропустити його, заготовляючи сіно, бо знають, як добре впливає він на травлення тварин.

ГОЛОВНІ ВЛАСТИВОСТІ РОСЛИНИ — КРОВОСПИННА І ПРОТИЗАПАЛЬНА

Індійці Північної Америки теж широко практикували використання деревію. А під час громадянської війни у США ним лікували солдатів.

Збереглися розповіді, що деревій використовували і солдати Олександра Суворова. Російський полководець наказував їм завжди брати з собою у походи порошок деревію і користуватися ним для лікування.

Забутий зараз Ієроним Боу в своїй книжці «Трави» писав, що деревій добре заліковує рани, але якщо потрапляє в ніс, то викликає кровотечу. До речі, англійці так і називають цю рослину — «кров з носа».

Хімічний склад ахіллової трави напрочуд багатий. Тут можна знайти і ефірну олію з хамазуленом, складні ефіри, камфору, глікозиди і флавоноїди, дубильні речовини, каротин, вітаміни К і С, органічні кислоти й амінокислоти. Багата вона і на мінерали — магній, калій, бор, цинк, селен, молібден, мідь, кальцій.

Рослина має бактерицидну, протизапальну, заспокійливу, в’яжучу дію. Вітамін К підвищує міцність капілярів, сприяє зупинці кровотеч, загоєнню виразок і ран. Велика кількість каротину усуває ламкість нігтів і волосся, сухість та лущення шкіри.

Наявність ефірних сполук і флавоноїдів наділяє деревій здатністю спазмолітично діяти на м’язову тканину жовчних шляхів, кишківника і сечовивідних шляхів. Внаслідок цього поліпшується виведення жовчі, знімаються больові відчуття, які викликають спазми.

Ліками можуть бути й сік та трава деревію, і настій, відвар чи екстракт, і мазь чи олія. Деякі з цих препаратів можна придбати в аптеці або у травників, інші — приготувати самим. Якщо, звісно, ви щодо цього проконсультувалися з лікарем.

ПРЯНИЙ І ДЕКОРАТИВНИЙ

Деревій має приємний слабкий запах, на смак він теж приємний — пряний і терпкий. Скільки цього деревію ми перепробували в дитинстві! А ще завжди знали: коли поранився, розітри листочки деревію і приклади до ранки, вона загоїться ще до того, як треба буде повертатися додому.

Листя і суцвіття деревію використовують і як прянощі. Суха подрібнена рослина, як і її олія, знадобиться й під час приготування лікеро-горілчаних і кондитерських виробів.

У кулінарії деяких народів її додають до різних овочевих страв, темних соусів і гірких настоїв.

Проте при використанні деревію як прянощів треба бути досить обережним, щоб не перестаратися. Адже у великій кількості він може викликати отруєння, що проявляється в запамороченні й висипці на шкірі.

А ще фахівці відзначають, що культивовані рослини мають менш терпкий і менш щільний смак, тому радять для приготування лікувальних засобів використовувати деревій, який росте в природі, — у відкритому полі, на лугах, галявинах, обабіч лісопосадок. У харчовій промисловості ж частіше користуються висадженими рослинами.

Ви ж, певно, помічали, що деревій поширений і як декоративна рослина. Існує безліч його сортів, які відрізняються насамперед кольором суцвіть. Він гарний, невибагливий, квітне довго і прикрасить будь яке подвір’я чи садок. Почавши квітнути зазвичай наприкінці червня, декоративні сорти деревію радуватимуть вас аж до кінця літа.

Його низькорослі сорти ландшафтні дизайнери використовують, бува, як замінники газонів і вважають, що він просто створений для «ледачого» саду. А ще трава Ахіллеса як чудовий медонос привабить у ваш садок корисних комах та гарних метеликів і бджіл.

Сухий деревій дуже гарно виглядає у зимових букетах. Спробуйте приготувати такий самі. Він довго радуватиме вас як спогад про літо.