З миру по кадру - "Інтеру" "Уїк-енд"

Виявляється, у відомого телеведучого Миколи Канішевського вдома живуть... равлики. Ну, хобі в нього таке: розводити равликів, черепах та іншу живність. А в одній квартирі на Оболоні мешкає дивовижний кролик-кіт, гібрид, виведений у пробірці десь у Туреччині. Про це та про багато іншого можна дізнатися з програми "Уїк-енд", котра нещодавно з'явилася на каналі "Інтер".

- З усього потоку інформації, яка транслюється найкращими телекомпаніями світу, - розповідає ведуча програми Ірина Зінченко, - ми вибираємо те, що стосується незвичайних хобі, неймовірних історій і не має жодного стосунку до політики. Упорядковуємо інформацію в якусь сюжетну лінію, додаємо матеріали, які зняли наші оператори. Скажімо, наші тележурналісти були в Кореї, зняли тамтешній музей під відкритим небом. Після цього ми даємо розповідь про наш Київський музей під відкритим небом, у Пироговому. Тексти пишуть редактори передачі, а я їх трошки підганяю під себе. Головне - щоб емоції у глядачів при цьому були легкі, позитивні.

- Ірино, на екрані ви, здається, не так давно?

- Я закінчила Чернівецький університет, філолог. Коли чоловік очолив телеканал "Інтер", у мене не було таких амбіцій: бачити себе на екрані телевізора - і я якийсь час керувала невеликим рекламним агентством. Але одного разу зайшов до мене Шкуратов, шеф-редактор новин "Інтеру", і запропонував зробити спробу стати диктором, саме був конкурс на вакантне місце.

Чоловік про це не знав доти, доки я разом з рештою претендентів на диктора не пройшла всі проби, і не треба було в нього затверджувати мій вихід в ефір. Про якусь "волохату руку" й гадки не було. Вийшло, значить, вийшло.

- Одна річ - бути диктором, і зовсім інша - стати ведучою передачі. Інші завдання, інший спосіб спілкування із глядачами. Як ви опановували це?

- Дуже допомогла мені Тетяна Цимбал. Розповідала, показувала, давала тренінг для дикторів та ведучих: "Хоч би про що ти говорила, намагайся уявляти собі все, про що говориш. Ставлення до тексту проявляється на твоєму обличчя, і глядачі тобі вірять".

Бути ведучою мені набагато ближче, ніж працювати диктором. Це можливість імпровізації, можливість проявити своє ставлення до сюжету, і мені це просто цікавіше.

- Постійно з'являтися на екрані - значить стати популярною. Як ви до цього ставитеся?

- Я не прагну стати телезіркою. Зайшла якось до ощадкаси, і касирка мене впізнала. То я вилетіла звідти, мов корок. У таких випадках я почуваюся незручно. А тут іще - дружина президента "Інтеру". Хоч прізвище змінюй.

- А вдома трапляються "розбирання" щодо вашої роботи телеведучою?

- Ні, чоловік не критикує. Коли він каже "нормально", значить, це зовсім погано. А коли вийшла перша передача, він сказав: "добре".