МЕНЮ

Юлія Кедо про «Титана» і не тільки

Марія СТУКАНОВА, фото з архіву Юлії КЕДО
22 листопада, 2019 - 12:04
Якщо ви впродовж всього року були, скажімо, на Марсі, то, відвідавши фотовиставку «Дня», одразу зрозумієте головні моменти життя України

Зворушливі й глибокі миті, закарбовані на світлинах. Вже незабаром жителі різних міст зможуть побачити їх на ХХІ Міжнародній фотовиставці газети «День». У столичному Будинку кіно, звідки вона розпочинала свою цьогорічну ходу, експозиція вже завершилася. Але з 26 листопада по 20 грудня найкращі майже 200 світлин можна побачити у вестибюлі станції метро «Театральна» у Києві. Серед них буде й фото Юлії Кедо «Титан», що здобуло на фотоконкурсі відзнаку Чорноморської телерадіокомпанії. Герой світлини — кіборг Олександр Терещенко, який у жовтні 2014 року, захищаючи Донецький аеропорт у складі 79-ї аеромобільної бригади, втратив обидві руки. Кореспондентка «Дня» поспілкувалася з авторкою фотографії про історію знімка і захоплення Юлії фотосправою.

«РОКІВ 15 ЗНАЙОМА З ФОТОКОНКУРСОМ. ПРОТЕ РАНІШЕ НЕ НАВАЖУВАЛАСЯ...»

— Юліє, ви цьогоріч уперше надіслали світлини на фотоконкурс газети «День» і з першої спроби взяли відзнаку за фото «Титан». Що надихнуло вас до участі в конкурсі?

— Насправді про фотовиставку знаю вже дуже давно, бо регулярно її відвідую ще з часів, коли навчалася в інституті. Гадаю, років 15 точно знайома з фотоконкурсом. Проте раніше не наважувалася пробувати в ній свої сили, оскільки виставка газети «День» має тематичний характер. Певною мірою вона відображає політичний контекст. І те, що я фотографувала раніше, на мою думку, не мало суспільної актуальності. А цьогоріч я мала серію робіт, яка, на мій погляд, відтворює те, що саме зараз назріло і наболіло.

  У чому, на ваш погляд, суспільна значущість фотовиставки?

— Я вважаю, що фотовиставка газети «День» надзвичайно важлива. Вона відображає те, чим жила країна увесь рік. Жартома кажучи, якщо ви впродовж всього року були, скажімо, на Марсі, то, відвідавши фотовиставку, одразу зрозумієте головні моменти життя України. Пригадую перші відвідані мною виставки «Дня»: на них було безліч світлин політиків та зірок шоу-бізнесу. Цьогоріч ж левова частка робіт була на тему війни, окупованих територій, ветеранів. Для мене ці експозиції — це кристалізована фотоісторія України. І я вдячна газеті «День за таку важливу й титанічну роботу — щорічну головну фотовиставку держави.

Поділіться історією світлини «Титан», на якій зображений кіборг Олександр Терещенко. Де і коли вона була зроблена?

— Ця світлина цьогорічна. Вона з Маршу ветеранів, який проходив на День Незалежності. Я цілеспрямовано пішла на цей захід. Було відчуття якоїсь безвиході, тож мені хотілося роздивлятися, відчувати людей і надихатися.  Я фотографувала і військових, і ветеранів, загалом всіх присутніх. Це була своєрідна фототерапія для мене. Попри те, що зазвичай я не роблю фоторепортажів, тоді з’явилося таке бажання. Того дня я знімала здебільшого портрети, відтак фокусувалася на обличчях. Колони безперервно рухалися, обличчя змінювалися, зрештою, в кадр потрапив герой світлини «Титан». Це був сильний момент. Вони якраз співали гімн.

На конкурс ви подавали серію світлин з маршу. Чи були серед них фаворити, на чию перемогу передусім сподівалися?

— Мені важко обрати. Бо ж насправді всі надіслані мною фото здалися найактуальнішими. Мені видавалося, що всі вони повною мірою відображають те, наскільки ми, українці, різні. Знаєте, коли я того дня повернулася з параду додому, то навіть у себе у «Фейсбуці» написала: «Дивно, наскільки всі красиві й при цьому — різні». Проте, гадаю, портрет Олександра таки найсильніший. Тому він і отримав відзнаку.

«У МЕНЕ БУВ ПРИЄМНИЙ ШОК»

— Якою була ваша реакція, коли дізналися, що стали однією з переможниць фотоконкурсу?

— В мене був приємний шок. Я насправді не сподівалася на перемогу,  оскільки, як уже раніше зазначала, багато років поспіль відвідувала виставки й бачила, наскільки сильні роботи майстрів репортажу на них представлені. А на теперішній час на виставці саме військовий репортаж — найповніший. Тому для мене стало надзвичайною несподіванкою те, що моє фото здобуло відзнаку.

Фотографування це ваше хобі чи основна діяльність?

— Я фотограф-фрілансер і займаюся фотографією професійно. Фотографую здебільшого сім’ї та людей. І не фотографую репортажі.

«ЗАХОПЛЕННЯ ФОТОГРАФІЄЮ ПРИЙШЛО В ІНСТИТУТІ»

— Як ви зайнялися фотографією?

— Це банальна історія, коли хобі переростає в щось більше. Захоплення фотографією прийшло в інституті, тоді ж з’явилася і перша камера. Все починалося з періодичних фотозвітів мандрівок. Я вже встигла попрацювати і менеджером з персоналу в різних сферах та компаніях, але фотографія постійно була присутня у моєму житті. Спершу фото друзів, перших клієнтів. І пішло-поїхало...

— Який ваш «рецепт» хорошого фото? Яким інструментом користуватися?

— Я вважаю, що не важливо, яким інструментом ти фотографуєш та фільмуєш, але насправді важливо, наскільки добре знаєш та володієш інструментом, яким користуєшся. Звісно ж, можливе якісне фото і на телефон за умови, якщо розумієш, який результат хочеш отримати та як саме його зробити. Бачиш, як лягає світло та знаєш, які налаштування виставити...