Відмова

Указ президента Зеленського «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва» викликав реакцію, явно неочікувану для авторів документу

В указі йдеться про нагородження орденом «За заслуги» 3-го ступеня актора Євгена ПАПЕРНОГО, диригента Володимира ШЕЙКА та кінорежисера Валентина ВАСЯНОВИЧА (призер Венеційського кінофестивалю), орденом 2-го ступеня — генерального директора Національного музею «Київська картинна галерея» Юрія ВАКУЛЕНКА, званням «Заслужений діяч мистецтв України» — режисерки й письменниці Ірині ЦІЛИК (призерка фестивалю «Санденс»).

Однак через 2 дні після оприлюднення документа Васянович і Цілик відмовилися від нагород.

Валентин Васянович наголосив:

«Я не можу прийняти державну нагороду, якою мене відзначили з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва.

Як учасник кінематографічного процесу я протестую цією відмовою проти генерування владою кримінальних проваджень проти більшості кіновиробників, котрі створювали українську кіноіндустрію останніми роками. За дивним збігом обставин ці «справи» переважно стосуються тих продакшенів, які представляли Україну на міжнародній арені.

Я не можу приймати нагороду від тієї влади, яка однією рукою нагороджує «за значний особистий внесок у розвиток національної культури, вагомі творчі здобутки та високу професійну майстерність», а іншою — відкриває кримінальні провадження та займається переслідуванням.

Це не політичне рішення. Це цехова солідарність та етика».

Тут мається на увазі скандальне звернення, явно ініційоване головою Державного агентства підтримки кіна Мариною КУДЕРЧУК і оприлюднене 4 вересня перед другим туром 14-го державного конкурсу кінопроєктів. Держкіно просило експертів «при оцінюванні проєктів під час другого туру врахувати інформацію щодо наявності незакритих кримінальних проваджень щодо компаній (відповідно до звернень правоохоронних органів) та наявність незавершених та не зданих до Держкіно проєктів у попередніх роках». У переліку «піддослідних» називалися такі відомі компанії, як «Трафік фільмз», «Лаймове світло», «Артхаус Трафік», «Пронто Фільм», «Студія «Червоний собака», «Студія Гармата фільм» тощо.

Майже водночас із заявою Васяновича на Фейсбук-сторінці Ірини Цілик з’явився наступний допис:

«Давайте вважати цей пост моєю офіційною позицією. Вчора я випадково зі ЗМІ дізналася про звання «заслуженої діячки мистецтв України», яке було вручено мені президентом України. Ця новина, м’яко кажучи, мене здивувала, адже я поняття не мала про те, що хтось взагалі подавав мою кандидатуру на отримання цього звання (як мені вже пояснили, йдеться про певну процедуру). Відтак я чекала, що зі мною хтось зв’яжеться з цього приводу, але ні. Був час переварити інформацію, почитати привітання моїх френдів і листи у приват з порадами «в жодному разі не відмовлятися від звання». Але я так і не змогла на себе примірити все це — ну яка з мене заслужена? Щиро кажучи, я дуже хочу бути корисною і заслужити любов та довіру своєї країни різними добрими справами. Але наразі було б недоречно мати таке звання, дивлячись на це з різних точок зору. По-перше, я лише починаю свій шлях у кінорежисурі. Крім того, вважаю недоречним приймати з легкою душею такі відзнаки в часи непевності, коли багатьох моїх колег із кіноспільноти було скривджено несправедливими діями нинішньої влади».

Зі свого боку можу лише додати, що з огляду на руйнівну політику теперішньої влади в царині культури ця реакція є цілком логічною та передбаченою.