МЕНЮ

«Треба лише бути уважним»

Ольга ХАРЧЕНКО, «День»
1 листопада, 2019 - 12:22
Михайло МАРКІВ — про виміри роботи фотокора і знімки для душі

«Газета «День» — це частинка моєї душі. Я пропрацював тут три роки. Саме восени 2003 року, коли я став частиною команди, народився мій перший син — Ромчик. «День» — це мій рідний дім, до якого завжди приємно повертатися», — ділився фотограф Михайло Марків восени 2014 року, завітавши до редакції, щоб забрати приз за серію світлин «Документ. Політико-психологічний трилер», на якій зафіксована розмова Януковича і Путіна 24 жовтня 2013 року під час зустрічі глав держав СНД у Мінську, після якої в країні почали відбуватися сумнозвісні події...

Так, і «Дню» завжди приємно бути «на контакті» з фотомайстром, роботи якого в «Дні» помітила свого часу команда Віктора Ющенка і запросила на роботу до Адміністрації Президента України, де пан Михайло працював за каденцій і наступних президентів.

Напередодні уже ХХІ Фотовиставки «Дня» ми поспілкувалися з Михайлом Марківим про уміння фотокора і бачення теми цьогорічного фотоконкурсу «Дня».

Тривалий час ви працювали президентським фотографом. Які найбільші уроки в фотографії дав вам цей досвід?

— Так, я працював у президентській прес-службі. Багато чого знімав. Це складна робота. Психологічно. Буває важко й фізично, коли відрядження на кілька днів. Але це робота. Як і будь-яка інша. Просто робота. Найважче — це бути на передовій, на війні, де вбивають, де гинуть друзі. В мене немає такого досвіду. Іноді думаю, а що було б, якби не ця робота? Фотографів, які працюють у ЗМІ, часто калічать чи вбивають. Це трагедія. В ЗМІ, на моє переконання, працювати важче. Цікавіше. Динамічніше. І небезпечно, якщо ти справді любиш свою роботу.

Які бачите для себе напрями подальшої роботи? Що вам особисто подобається знімати?

— Мені найбільше подобається знімати жанрові фото і диких тварин. Хоч би куди я йшов чи їхав, завжди беру з собою маленьку камеру, яку можна сховати в кишені. Воно того варте — бути напоготові. Життя завжди підкине щось цікаве. Треба лише бути уважним. Багато минулого року знімав білок біля дому. Для цього іноді треба вийти на 20 — 30 хвилин раніше запланованого часу і з кількома горіхами в рюкзаку.

— Якщо умовно підбивати підсумки фотороку, що минув із часу попереднього фотоконкурсу «Дня», які події і зйомки ви вважаєте знаковими?

— Знакові? Не знаю. Час все розставить по своїх місцях. І багато залежить від уміння передати те, що в фокусі камери в даний момент.

2014 року ви розповідали «Дню», що ваш син Роман теж робить перші кроки у фотосправі. Чи розвивається це його захоплення? Які успіхи?

— Роман завів собі сторінку в інстаграмі й фотографує на телефон. Одного разу знайома показала його сторінку, бо в мене немає. Був здивований, приємно.

Цього року тема фотоконкурсу «Дня» — «Велич простоти». Як ви її відчуваєте і які роботи відібрали на розсуд журі?

— Велич простоти... Може, залишатися людиною, незалежно від того, куди тебе закинула доля? У мене немає відповідей.

XXI Фотовиставка «Дня» за результатами Міжнародного фотоконкурсу 2019 року відкриється в Києві 9 листопада в Будинку кіно (вул. Саксаганського, 6) і триватиме до 17 листопада. Вхід — вільний! Кожен відвідувач зможе віддати голос за найкращу, на його погляд, світлину.