"Стрункий, підступний, жорстокий" - таким ми побачили Ельдара Рязанова в ювілейній телепрограмі

Телевізійне 70-річчя Ельдара Рязанова обійшлося без традиційного в таких випадках гала-бомонду, відмічалося воно скоріше камерно і по-домашньому на дивані "Теми" з Юлієм Гусманом. І з ювілейною програмою "Стрункий, підступний, жорстокий" - пародійним і зворушливим ТБ-"каламбуром" у дусі "Паризьких таємниць з Ельдаром Рязановим", і з деяким елегійним смутком за його ж "Кінопанорамою". І з найкращим подарунком від ГРТ і йому, і нам - "Золотою серією" рязановських фільмів.

За кількістю "культових", як нині заведено казати, картин на душу населення і на одну творчу біографію він може по праву посісти місце у Книзі рекордів Гіннеса.

Один лише перелік назв його фільмів та акторських імен складається в ностальгічну панораму епохи, з якою Рязанов дивовижно ладнав, незважаючи на її жорстоку суть, на її немилосердну реальність. Цей товстун і добряк, який випромінює добросердя (за котрим, напевно, жорстка воля професіонала), немов акумулював у своїй творчості розпорошені в суворому соціумі позитивно заряджені часточки людяності. Так, і його фільми закривали і різали по-живому. І, на жаль, неможливо заднім числом реконструювати: що було б, якби... Але те, що йому вдавалося, вдалося, напевне, через те, що територія його творчості - це передусім територія почуття. Почуття, яке за своєю природою непідцензурне. Мабуть, варто було б пригадати, окрім почуття любові і ненависті, ще почуття честі і захоплення, почуття жалості і справедливості, почуття примирення, розкаяння, дружби, почуття сорому і почуття втрати, почуття такту, почуття міри, почуття часу, почуття прекрасного, і звичайно ж, почуття гумору.

І якщо з позицій сьогоднішнього історичного знання, озирнувшись назад, спробувати сформулювати, в чому ж полягає громадянська і мистецька місія режисера Ельдара Рязанова, то можна сказати: він допоміг нам не втратити почуття.