Сталлоне: Рембо? Роккі? Ні - шинка!
Голлівудські герої надто піклуються про свою репутацію, аби зніматися в американських рекламних роликах. Зате вони залюбки рекламують... ну, наприклад, засоби для миття ванн - у Японії.
Коли Річард Старкі змінив своє ім'я на Рінго Старр, то мабуть і не здогадувався, яку чудову інвестицію він зробив таким чином. Бо японською мовою Рінго Старр означає назву сорту яблука. Отож колишній член гурту "Бітлз" заробив сотні тисяч фунтів, рекламуючи знамениту марку японського яблучного пюре.
Утім, в японській телерекламі Рінго з'являється в оточенні дуже поважної компанії. Тут за кілька днів великі імена можуть заробити від 500 тисяч до 2 млн. доларів, і за такі гроші вони роблять майже все що завгодно. Сільвестер Сталлоне в Японії - це не Рембо чи Роккі, а провідна марка шинки, що її продає компанія "Ітогем Фудз". "Оісій дес (смачно)" - каже Сталлоне в одній телерекламі. Іншому героєві "американської мрії" - Арнольду Шварценеггеру - платять 2 млн. доларів за те, що той рекламує, серед усього іншого, локшину. В одній рекламі цей силач тримає два казанки над головою.
Мадонна, кар'єра якої побудована на вправній маніпуляції своїм образом, одержує ледь не 2 млн. доларів за рекламу рисового лікеру "дзюн". Японською мовою це слово означає "чистий". Мадонна в одязі самурая б'ється з драконом і порішає його зі словами "Я чиста".
Володар Оскара Джоді Фостер, що має благородний образ в Америці, рекламує авто "Хонда-Сивік", косметику для догляду за шкірою фірми "Кері", каву "Летт". Річард Гір пропагує "Японські авіалінії".
Така популярність американців пояснюється головним чином тим, що й досі чужоземці - це рідкість у Японії, зокрема за межами великих міст. І, як твердить японський фахівець з маркетингу Масото Омія, "пересічний японець гадає, що в Америці, "все більше й краще". Тим-то, використовуючи чужоземців, будь-яка рекламна компанія робить свій продукт привабливішим для нього".
Найпопулярніший актор серед японських рекламодавців - Чарлі Шін. Ніхто не знає, чому саме він. Однак саме він рекламує сигарети "Парламент", кондиціонери, компанію "Токіо Гес", взуття "Мадрас". За словами його рекламного агента, він щороку в Японії за декілька годин роботи заробляє понад мільйон доларів.
Коли його запитали, що він відчуває, рекламуючи сигарети японцям, Шін відповів: "Морально я вагався... лише півсекунди".
