Руслана Писанка: "Від такого життя заспіваєш"

- Руслано, а ви, нібито, схудли?

- Неправда, це я тиждень засмагала в Туреччині. Як і раніше я дуже полюбляю український борщ!

- Як спілкування з турками?

- Із турками, як і з іншими - англійською...

Вона затягується сигаретою, пальці з короткими, якимись дитячими нігтиками...

- Це не нікотин. Лак такий золотавий, - уточнює Руслана Писанка, яка для друзів і колег - просто Руся.

- У мене цікавилися жінки з інституту Гете: Чи не тому ми стаємо добрішими і терпимішими, що ви робите своєрідні рухи долонею на глядачів?

Вона раптово насторожується і немов би прислухається до чогось у собі. - На жаль, це далеко не на всіх діє!

Вона захищена від нашої журналістської надокучливості своєю відкритістю, щирістю. Наші національні переваги піднесли її на зоряний олімп. І її ім'я стало загальним.

- До речі, - уточнює Руслана, - правильно буде Писанко. Це вкралася помилка в батькове прізвище.

- Може, скоро ви зміните прізвище?

- Один єгиптянин пропонував себе та 1000 верблюдів. На таку жертву готовий був...

- Ви бравуєте своєї магією заводити чоловіків. А косі погляди їхніх супутниць?

- Неправда, жінки добре ставляться до мене. Любі, будьте вимогливими до синів. На жаль, більшість матерів, надмірно люблячи синів, випускають їх у світ розбещеними та слабкими. Нехай банально, але чоловік має бути мужнім.

- І це все, що ви можете сказати про свій ідеал чоловіка?

- Ідеал має ощасливити жінку.

- Ваш рецепт: як? у чому?

- У чому мати народила... Як? Ми, жінки, різні...

Промениста посмішка мов перетікає енергією до співрозмовника і обеззброює. Чи озброює.

- Коли б я знала, як... Може, це моя слабкість, що немає поруч сильного чоловіка. А слабкий, як мені здається, мене щасливою не зробить.

- Щось не віриться у вашу самотність.

- Вийти заміж для мене не проблема. І чим обранець займатиметься - не важливо. Аби він був готовий на жертви. Я маю відчути, що я - джерело вгамування жаги.

- Як ви ставитеся до анекдотів про себе?

- Так то ж не про мене - про ту жінку, котра веде погоду.

- Поговоримо про неї. Хто створив цей імідж?

- Імідж? А ніхто. Це просто частина мене, моє уявлення про телеведучу.

- Вона так часто змінює вбрання...

- Її, як і багатьох інших телеведучих, вдягає магазин "Стиль і мода".

- А якому стилю одягу ви віддаєте перевагу?

- А ось такому: спортивно-джинсовому.

...Вона вийшла з... нехай, мерседеса Аналія Матвійчука у воєнізованому темно-синьому комбінезоні, що нагадує форму військового льотчика, прогнозуючи зліт овацій над футбольним полем - черговим концертним майданчиком. Грим вже накладено, але очевидно, що Руслана помітно молодша за жінку, якою дорожать "погодомани" на "Інтері". А якою передачею дорожить вона?

- Телевізійним агентством "Вікна", де я режисер і ведуча. Я закінчувала Київський театральний як режисер. Це сталося не без впливу батька, оператора-кінохронікера.

- Ви уявляєте себе старою?

- Ні. Дуже тяжка в нас самотня старість. І щодо неї слід потурбуватися змолоду.

- На що ви витрачаєте вільний час?

- Його дуже мало. Тому в мене скоріше сурогат відпочинку: віддаю перевагу природі, тиші.

- У ліс на своїй машині?

- Машини в мене поки що немає. Але обов'язково буде. Кермувати вмію.

- Концертна чорно-зелена сукня вам напрочуд личить. На що ви ще витрачаєте?

- Люблю запрошувати гостей на свята. Наготую всякого смачного... От лише критики кулінарної не терплю.

- Що ви колекціонуєте, крім поглядів прихильників?

- Нині - нічого. А в дитинстві були марки різні, фантики. Я їх є досі зберігаю. Але перебирати, розглядати - немає часу.

- Ваше ім'я звучить і в парламенті...

- До політичних діячів я байдужа. Втім, і до політики.

- Тамарі Яценко ви запам'яталися своєю доброзичливістю ще п'ять років тому, коли були асистентом режисера. Вона дуже тепло говорила про ваш джазовий спів.

- Від такого життя заспіваєш...

- Де можна послухати?

- Компакту поки що немає.

- Спів - це вплив тусовки?

- Це вплив стану душі!