МЕНЮ

Про можливості фотокора

Богдан ПРОСКУРОВ, Полтава. Фото Анни ЧАПАЛИ
4 жовтня, 2019 - 10:26
Анна ЧАПАЛА: «Доки тема війни буде в країні на першому місці, доти в нас стане сил боротися з пропагандою»

Читачам «Дня» і шанувальникам нашого фотоконкурсу ім’я і роботи Анни Чапали, переконані, добре знайомі. На ХІХ міжнародному фотоконкурсі «Дня» за світлину «Надзусилля» Анна стала володаркою Гран-прі! Що нового відбулося в фотожитті полтавки за минулий рік і які проєкти вона втілює та які роботи надіслала на новий фотоконкурс, присвячений «величі простоти», Анна ЧАПАЛА традиційно розповіла нашому виданню (див. попередню розмову в №147-148 за 2018 рік).

 «МИ ПРАЦЮЄМО НА НУЛІ»

— Позаминулого року ти стала володаркою Гран-прі фотоконкурсу «Дня»; 2018-го отримала спеціальний приз від експрезидента України Леоніда Кравчука; цьогоріч ти знову учасниця конкурсу. Розкажи, як минув твій фоторік, що сталося нового?

— Моя участь у фотоконкурсі вже стає традиційною. Зазначу, що беру участь не задля того, щоб перемагати, отримувати нагороду чи посісти певне місце. Фотоконкурс «Дня» відображає, чим жила країна останній рік. Для мене це величезна можливість показати те, чого інші не можуть бачити на власні очі. Я віддаю перевагу військовій тематиці. Пів року працюю в інформаційному агентстві «Армія інформ» Міністерства оборони. З травня перебуваю в Маріуполі в складі мобільної пресгрупи оперативно-тактичного угруповання «Схід». Висвітлюємо всі події повністю по периметру Донецької області. Переважно наша робота полягає в тому, що ми працюємо «на нулі», маємо часті виїзди, зокрема й на військові полігони.

— Доробок фотографій, присвячений воєнній тематиці, збільшився?

— Звичайно, адже якщо раніше моя робота була пов’язана з висвітленням більш широкого кола тем, то зараз працюю головним чином над воєнною темою, оскільки  для мене це певна відповідальність і обов’язок. Цього року я відправила на конкурс портрети наших військових — одиночні фото, зроблені, коли ми працювали «на нулі». Звісно, не без того, що відвідуємо й дитячі садочки, зокрема у межах цивільно-військового співробітництва їздили фотографувати діток у прифронтових містах, місцеве населення, робили матеріали про їхнє життя.

 ПРО ОНКОХВОРИХ ДІТЕЙ

— Минулого року я торкнулася ще однієї теми. Поки була в Полтаві, робила матеріал до Всесвітнього дня онкохворої дитини. Тож вийшла ціла серія фотознімків, героями яких стали онкохворі діти. Дуже хочу, щоб ці світлини теж потрапили на конкурс. Але розумію, що існують певні обмеження стосовно публікацій фотографій дітей. Утім, хочу донести важливість цієї проблематики до широкого загалу, адже за ці місяці, що минули від фотовиставки, деякі дітки, на жаль, уже відійшли в інший світ.

 ПРО ЕМОЦІЙНІСТЬ 

— Твої світлини зазвичай дуже емоційні. Тобі вдається впіймати щирі почуття людей, яких ти фотографуєш, а потім викликати емоції в тих, хто споглядає фото. В чому секрет?

— Я людина емоційна, тому все, що відчуваю всередині, виливається в такі фотороботи. Дуже цікаво бути поряд з хлопцями-військовими. Я спостерігаю за їхньою поведінкою, діями і просто це фіксую. Мені дуже хочеться, щоб люди, коли дивляться мої роботи, відчували навіть характер героя на знімку. Тому так важливо передати саме справжні, непідробні емоції, а не постановочні.

ДО ДНЯ ОНКОХВОРОЇ ДИТИНИ

 

 ПРО СЕБЕ

— До речі, ти навчалася фотомистецтву чи була фотографом-самоучкою?

— На останньому курсі університету ходила на курси фотографів три-чотири місяці. Колись у мене був ще плівковий фотоапарат. Але я не знала, як зробити постановку кадру, як «гратися» зі світлом, як фотографувати у вечірній час тощо. Мені це все було цікаво. Після курсів стала працювати у фотостудії. Доводилося інколи навіть весілля фотографувати. Але сьогодні мене більше цікавить однозначно соціальна та репортажна фотографія. Події, які відбуваються в країні, війна — це все на першому місці.

 ПОРАДИ КОЛЕГАМ

— Можна сказати, що ти знайшла свою нішу в фотографії. А що порадиш фотографу, який ще в пошуках своєї тематики?

— Скажу з власного досвіду: в фотографії потрібно спробувати все. Це і портретна, і репортажна зйомки, можливо, навіть студійна фотографія. Я йшла цим шляхом, поки не знайшла той напрямок, який припав до душі, в якому найкраще працюється. Я відразу зрозуміла, що саме в цьому напрямку потрібно рухатися і вдосконалювати свої вміння.

 «МИ НЕ ПОВИННІ ЗАБУВАТИ ПРО ТЕ, ЩО ВІЙНА ТРИВАЄ»

— Ти стежиш за тенденціями фототематик? Які, на твою думку, теми не втрачають своєї актуальності, а якими фотографи занадто зловживають?

— Важко сказати. Все залежить від багатьох чинників. Для прикладу візьмемо мою тематику. Коли все було на пікові, коли ми мали активну фазу бойових дій, уся преса була тут. Коли почало все втихати, журналісти роз’їхалися. Лише де-не-де канали мають ротацію. Більш актуальними стали вибори, все те, що відбувається в Києві, аварії, насилля...

Але ми (журналісти, фотокореспонденти) не повинні забувати про те, що війна триває. В нас є загиблі, і про це слід розповідати. В нас є люди, які повернулися з війни, є матері, які втратили своїх синів, є діти, що втратили батьків, є соціальні проблем, які має країна. Мені здається, висвітлюючи ці питання, ми не повинні кричати і бити себе в груди, але й не повинні мовчати.

ПОЗИВНИЙ «АЛМАЗ»

 

Сьогодні усе дуже мінливо. Увага перекидається зовсім на інші проблеми. Люди ж нарікають, що втомилися від війни, а насправді то й ні. Тож доки тема війни буде в країні на першому місці, доти в нас стане сил боротися з пропагандою і неправдою, яку ми, на жаль, маємо.

 «ФОТОКОНКУРС «Дня» ВІДОБРАЖАЄ, ЧИМ ЖИЛА КРАЇНА ОСТАННІЙ РІК»

— Наостанок цікаво було б дізнатися, чого ти очікуєш від цьогорічного фотоконкурсу?

— Для мене кожного разу приємно бувати на фотоконкурсі. Бачити світлини інших фотографів. Радіти цим світлинам. Дуже люблю відвідувати конкурс, де самі дітки надсилають фотографії. Кожного разу, коли приходжу на виставку, одразу біжу до стендів із дитячої номінації. Надзвичайно цікаво дивитися на те, як змінилася країна, чим вона жила цей рік. Ну і, звичайно, хочеться бачити реакцію відвідувачів, їхню небайдужість до подій в Україні. Мені ж хочеться донести іншим людям те, що сидить всередині тебе самої.


Важливо!

У зв’язку з численними запитами прийом робіт на ХХІ Міжнародний фотоконкурс «Дня» продовжено до 14 жовтня включно!

Нагадуємо умови конкурсу:

НОМІНАЦІЇ*

1. Український світ

2. Політика

3. Фото з історією

4. Світ очима дітей (до 18 років)

(участь для дітей безплатна)

* Зарахування фотографій до певної номінації здійснює журі конкурсу.

Три прості кроки для участі:

1. Зробіть внесок 100 грн*(внесок спрямовується на покриття організаційних витрат: друк із метою відбору робіт; оформлення).

2. Заповніть онлайн-анкету учасника за посиланням https://day.kyiv.ua/uk/xxi-mizhnarodnyy-fotokonkurs-gazety-den.

3. Додайте конкурсні фото в електронному вигляді та копію квитанції про оплату внеску.

* Для заощадження ваших коштів на друк кожної фотографії у форматі A3 ми започаткували загальний внесок та беремо на себе цей обов’язок.   

Способи оплати внеску:

• Картками VISA, MasterCard у інтернет-магазині «Дня» (зробити скріншот екрану завершеної операції оплати в системі Platon);

• Через будь-яке банківське відділення або інтернет-банкінг (квитанція з реквізитами);

• У редакції газети «День» за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 121Д.

Реквізити

Отримувач: ТОВ «Українська Прес-група»

Код отримувача (ЄДРПОУ): 24249388

Банк отримувача: АТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Києва

МФО банка отримувача: 380805

Р/р отримувача: 26007478064

Повне ім’я платника: вкажіть ваші прізвище, ім’я по батькові

Призначення платежу: Внесок для участі в 21 фотоконкурсі газети «День».