МЕНЮ

Плюси, мінуси, підводні камені

Наталя ІЩЕНКО
7 грудня, 2018 - 12:39
плану ЄС боротьби з дезінформацією

Європейська комісія представила план боротьби з дезінформацією. 5 грудня документ презентували на прес-конференції в Брюсселі декілька європейських високопосадовців, зокрема, віце-президент Єврокомісії Андрус Ансіп та єврокомісар з питань цифрової економіки і цифрового суспільства Марія Габріель.

ФОКУС НА РОСІЇ

Головний фокус захисних заходів — на недопущенні впливу Росії на виборчий процес під час обрання нового складу Європарламенту в 2019 році: Габріель закликала докласти всіх зусиль, щоб забезпечити невтручання в майбутніх  виборах до Європейського парламенту.

Але йдеться і про національні вибори: більш ніж 50 виборчих кампаній, включаючи президентські, заплановані в державах-членах ЄС до 2020 року, і всі вони зараз перебувають під загрозою зовнішнього, а точніше — російського впливу.

«Ми маємо зберігати єдність і консолідувати наші зусилля для захисту нашої демократії проти дезінформації. Ми бачили спроби втручання у вибори і референдуми, і докази вказують на Росію як основне джерело цих кампаній», — цитує Ансіпа Deutsche Welle. «Дезінформація є частиною російської військової доктрини та частиною стратегії розколу та послаблення Заходу», — зазначив він, згідно із повідомленням Reuters.

Як відомо, ще 2015 року для протидії російській дезінформаційній активності в інформаційному просторі Європи ЄС створив спеціальну робочу групу зі стратегічних комунікацій. Однак кадрове та ресурсне забезпечення структури були явно недостатніми для виконання поставлених перед фахівцями завдань.

РЕСУРСІВ БУДЕ БІЛЬШЕ

Новий план, як повідомляє DW, передбачає багаторазове збільшення бюджету зовнішньополітичного відомства Європейського Союзу, пов’язану з діяльністю в сфері стратегічних комунікацій. Із 1,9 мільйона євро  2018 року ця сума зросте до п’яти мільйонів євро 2019-го. Протягом двох років кількість співробітників, зайнятих на цьому напрямку, буде збільшено на 50—55 осіб. Зараз у робочій групі, що займається «східним» (читай: російським напрямком на умовах повної зайнятості працюють лише 14 людей.

Ще один ключовий напрямок, на якому буде зосереджено зусилля ЄС — підтримка незалежних та якісних медіа. «Ми підтримуватимемо якісні засоби масової інформації та прозорість у засобах масової інформації. На це буде спрямовано 61 мільйон євро», — повідомила Марія Габріель.

Заплановані заходи і щодо підвищення рівня медіаграмотності та розвитку критичного мислення у населення країн Європейського Союзу. Марія Габріель звернула особливу увагу державам-членам ЄС на необхідність активізації та розширення роботи в цьому напрямку. На думку єврокомісара, медіаграмотні та критично мислячі люди будуть приймати більш обґрунтовані рішення, тобто зможуть не брати до уваги фейкові новини та не піддаватися впливу дезінформаційних кампаній.

ІНТЕРНЕТ — НЕ «ДИКИЙ ЗАХІД»

Заплановано також інші заходи із протидії російському впливу на інформпростір ЄС. У березні 2019 року має запрацювати європейська система швидкого оповіщення про дезінформацію. Вона буде фокусуватися виключно на «скоординованих спробах іноземних гравців маніпулювати вільними і відкритими дебатами». Як передбачається, робота системи дозволить державам-членам Євросоюзу оперативно отримувати відомості про початок дезінформаційної кампанії і погоджувати спільні дії у відповідь.

Ще одним напрямком боротьби з фейками стане активне залучення в цей процес соціальних мереж і високотехнологічних компаній, таких як Google, Facebook, Twitter і Mozilla.

У жовтні найбільші гравці на європейському інтернет-ринку з подачі Єврокомісії вже підписали Кодекс поведінки. Мова, зокрема, йде про забезпечення прозорості політичної реклами, закриття фейкових акаунтів, маркування повідомлень, розповсюджуваних ботами, видалення неправдивого чи незаконного контенту (розпалювання ненависті, екстремізм та онлайн-продаж контрафактної продукції).

Із січня до травня 2019 року компанії повинні будуть щомісяця публікувати звіти про виконання своїх зобов’язань. Документи буде ретельно аналізувати Єврокомісія. Мета моніторингу полягає в тому, щоб забезпечити швидке та ефективне виконання зобов’язань, добровільно взятих на себе компаніями згідно з раніше підписаним Кодексом.

Не можна дозволити перетворити інтернет на «Дикий Захід», наголосила Марія Габріель, повідомляє болгарське видання «24 Часа». «Ми маємо відразу дізнаватися, де розповсюджується дезінформація, і хто за цим стоїть», — зазначила єврокомісар.

4,5 ТИСЯЧІ ПРИКЛАДІВ ДЕЗіНФОРМАЦІЇ

Спробуємо оцінити план ЄС щодо протидії дезінформації та спрогнозувати ефективність його реалізації.

Спочатку про хороше.

Хотілось б, по-перше, порадіти за Європейський Союз: нарешті єврочиновники почати називати «противника по імені» (Росія) та чітко артикулювати його цілі та завдання («розкол та послаблення Заходу»).

Треба зазначити, що одночасно із презентацією плану боротьби з дезінформацією було оприлюднено спеціальне дослідження щодо розповсюдження російської пропаганди в Євросоюзі.  Експерти дипломатичного корпусу ЄС та Європейської комісії підготували доповідь, в якій чітко заявили про те, що російська пропаганда є найбільшою загрозою для Європейського Союзу.

Як повідомляє «Радіо Польща», над доповіддю з 2015 року працювала спеціальна група ЄС по боротьбі з російською пропагандою. Вона виявила 4,5 тисячі прикладів дезінформації, що надходить з Росії.

Очільник МЗС Польщі Яцек Чапутовіч, коментуючи цей документ, заявив, що зростає усвідомлення навмисної дезінформації та гібридних заходів, що проводяться Росією. За словами міністра, Євросоюз і НАТО дедалі більше усвідомлюють загрозу з боку Росії.

Ці повідомлення однозначно налаштовують на оптимістичний лад — визначення противника та методів його діяльності є першим кроком до перемоги.

По-друге, в Євросоюзі зрозуміли, що на волонтерських зусиллях ефективну протидію російським дезінформаційним кампаніям не побудуєш, і додали ресурси спеціальній команді, яка діє при «комісаріаті» ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки і займається стратегічними комунікаціями — головним чином, розвінчує російські фейки.

5 ПРОТИ 1100

А тепер про деякі сумніви.

Як уже було сказано вище, Європейська Комісія збирається спрямувати 5 мільйонів євро на боротьбу з дезінформацією. У відповідному відділі ЄК буде працювати декілька десятків людей. Натомість Росія, як зазначалося, власне, на презентації європейського плану, надає на розповсюдження фейків 1,1 мільярда євро на рік. Тільки на «фабриці ботів і тролів» в Санкт-Петербурзі працює 1000 робітників, зайнятих повний робочий день, і 85% зусиль яких спрямовані на поширення фальшивих повідомлень.

Тобто ресурси РФ та ЄС, що спрямовуються, відповідно, на дезінформаційні атаки й на захист від них, є абсолютно неспівмірними.

Можна, звичайно, казати, що проблема в якості, а не в кількості, але іноді, як ми знаємо, російська тактика «масованих атак» буває успішною проти європейських професійних, але малочисельних армій.

Це перша песимістична замітка стосовно оприлюдненого ЄС плану дій.

Друга — це явне і підкреслене небажання єврочиновників займати проактивну позицію. Втім, боротьба з наслідками залишається боротьбою з наслідками.

Наступне зауваження пов’язане з попереднім. Бажання боротися виключно з дезінформацією, не розглядаючи це явище в контексті російського гібридного втручання в європейські справи, робить план ЄС апріорі обмежено ефективним.

Якщо боротися лише проти проявів російської дезінформаційної активності, лише в ЄС і лише в сфері втручання в вибори, це хіба що змусить кремлівських технологів розробляти інші схеми й шукати інші канали впливу на європейську спільноту. Не думаю, що це для них буде непідйомним завданням.

Єврочиновники явно бояться вислову «гібридна війна» і не хочуть лізти в безпекові проблеми. Але, ставлячи собі за мету боротьбу лише з локальними, лише з наслідками, лише з частинами проблеми, можна хіба що забезпечити себе роботою на багато років вперед, тому що ця боротьба буде тривати безкінечно.

І ЩЕ РАЗ ПРО РАЦІО

І нарешті, головне зауваження — відсутність проактивної позиції. Можна, звичайно, віднести до таких заходів діяльність, спрямовану на підвищення медіаграмотності та розвитку критичного мислення. Але якщо б в Єврокомісії хтось завдався б цілю вивчити праці нобелівських лауреатів, вони б дізналися, що людина за своєю природою не здатна приймати повністю раціональні рішення.

В економіці існує теорія обмеженої або зв’язаної раціональності, за розробку якої американському вченому Герберту Саймону в 1978 р. було присуджено Нобелівську премію. Зміст теорії обмеженої раціональності в тому, що людина не може, не спроможна прийняти дійсно найвигідніше (найкорисніше) для себе рішення. Тому навіть максимально медіаграмотна людина з максимально розвинутим критичним мисленням не здатна буде протистояти дезінформації та пропаганді. Тому що вона людина.

Це довга філософська дискусія, але, здається, вона, як ніколи, є важливою та актуальною. Проактивні заходи, спрямовані на протидію російській дезінформації, мають складатися не тільки із виховання людей.

ФОРМАТ ТА СЕНСИ

Треба розуміти, що Росія не перетворює і не збирається перетворювати інформаційний простір на «Дикий Захід», а для захисту демократії треба лише змусити її грати за правилами. Зовсім ні. Росія діє дуже технологічно, системно та може легко підлаштовуватися під будь-які правила та рамки. Головним у діяльності російських технологів є сенси, а не формат.

Завтра замість фейків буде маніпуляція з правдою, замість фейкових акаунтів у соціальних мережах — десант вільних митців на європейські фестивалі... Але, на жаль, саме на рівні змісту, а не форми, поки що російська пропаганда все ще не зустріла достойного спротиву в Європі. І це є останнім зауваженням до плану ЄС.

Тобто, резюмуючи, можна зазначити, що взагалі-то Євросоюз, безумовно, робить крок у потрібному напрямку. Але якийсь занадто маленький та невпевнений...