МЕНЮ

...Плюс фейсбукізація всієї країни

Наталя ІЩЕНКО
25 жовтня, 2019 - 12:31
Якими будуть наслідки наступу нових медіа

2019 року, вперше в історії, інтернет-ЗМІ та соціальні мережі в Україні обійшли за популярністю телебачення, а рівень довіри до традиційних засобів масової інформації виявився нижчим, ніж до нових медіа. Такими є результати щорічного дослідження «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа в 2019 р.», які були представлені 22 жовтня.

Найважливішим чинником для зростання популярності онлайн-медіа є зростаючий рівень «інтернетізації» українців. За даними соціологів, сьогодні онлайн присутні 85% мешканців України — від 2015 року частка вітчизняних інтернет-користувачів зросла на 14%. Щороку збільшується і частка активних «юзерів» — якщо 2015 року близько 70% респондентів виходили онлайн час від часу, то 2019-го стільки ж українців використовують інтернет щоденно.

Утім, звісно, популярність нових медіа пояснюється не лише технічними причинами. Є ще ціла купа чинників та обставин, детально про які ми розповімо нижче.

СОЦМЕРЕЖІ ПЕРЕГРАЛИ «ТЕЛІК»

Опитування, дані якого використовуються в цій статті, було проведено соціологічною компанією InMind на замовлення Internews, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). У червні-липні цього року було опитано 4056 респондентів. Похибка вибірки не перевищує 2,5%.

Також для додаткової інтерпретації даних отриманих у дослідженні проводилися фокус-групи. Якісну частину було проведено в 2 етапи: 4 фокус-групових дискусії до початку кількісного етапу дослідження для уточнення та доопрацювання інструментарію та 6 — після опитування для отримання додаткових інтерпретацій даних.

Одним із найважливіших висновків дослідження стало визнання того, що найпопулярнішим інформаційним каналом у мешканців України, навіть у невеликих містах, є соціальні мережі.

Соціологічне опитування показало, що сьогодні 68% громадян використовують соціальні мережі для отримання новин, тоді як минулого року цей показник становив 53%. В той же час популярність та охоплення аудиторії телеканалами знизилися — з минулорічних 77% до 66% цього року.

ФЕЙСБУК №1

За даними дослідників, беззаперечним лідером із постачання інформації українцям є «Фейсбук». Причин кілька.

По-перше, в ФБ не треба шукати новини, новинна стрічка вже сформована.

По-друге, складовими цього інформаційного потоку є не лише повідомлення класичних ЗМІ, а й пости політиків, блогерів, громадських активістів, інших важливих для користувача дописувачів, наприклад родичів чи друзів, яким людина довіряє і яких хоче читати для отримання цікавої та важливої для неї інформації.

І, по-третє: Фейсбук є інтерактивною платформою. В цієї соцмережі можна прокоментувати практично будь-яку публікацію, висловити свою оцінку, свою точку зору, доповнити чи спростувати оприлюднені відомості на свій розсуд і навіть отримати зворотний зв’язок від авторів матеріалу. В традиційних ЗМІ такі опції або обмежені, або відсутні.

На відміну від «Фейсбуку», YouTube, як з’ясували дослідники, не є для українців першочерговим каналом пошуку інформації. Але цей онлайн-ресурс останній час теж нарощує популярність саме як постачальник новин. Річ у тім, що багато громадян використовують видеохостинговий сайт для перегляду ТВ-програм у зручний для себе час. До того ж YouTube є зручною платформою для пошуку сюжетів по темі, яка зацікавила користувача. Використання YouTube по мірі «інтернетізації» суспільства поступово стає доповненням до ефірного телебачення, хоча на практиці і відбирає глядача в традиційного ТБ.

Instagram фактично не розглядається українськими користувачами цієї соціальної мережі як джерело новин. Але в останній час аудиторія фіксує зростання інформаційного (політичного) контенту і на цьому ресурсі.

Лідером зі збільшення значущості як джерела новин є Telegram. За висновками дослідників, Telegram канали дублюють переваги соціальних мереж як каналу інформації, але додатково характеризуються більшою зручністю для користувачів.

ПОЛІТИКА ВСЕ ПСУЄ

Паралельно зі зростанням популярності інтернет-ЗМІ, соціальних мереж та інших онлайн-платформ відбувається зростання рівня довіри громадян до онлайн-медіа і падіння довіри до традиційних засобів масової інформації.

Класичним ЗМІ за останній рік стали довіряти в середньому на 11% менше громадян. Показник коливається між 19% у випадку загальнонаціональної преси, 22% — місцевого радіо та 49% — загальнонаціональних телеканалів. Водночас як довіра до загальнонаціональних інформаційних інтернет-ресурсів склала рекордні 51%.

Респонденти пов’язують зниження довіри до ЗМІ, головним чином, із політичними кампаніями і насиченістю засобів масової інформації новинами «про політику». Загальне скептичне ставлення до офіційних повідомлень і політичних новин викликано, зокрема, негативним досвідом стикання з неправдивими новинами в минулому.

Дратують глядачів, читачів та слухачів також відсутність посилань на джерела інформації, яку транслюють ЗМІ в своїх повідомленнях, чи наявність посилання на джерела, які здаються необ’єктивними.

І, звісно, люди відчувають себе незадоволеними, якщо їм здається, що їм намагаються «впарити» замовні або заангажовані новини.

КРАХ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ СТАНДАРТІВ?

Виявили дослідники і дещо несподіване.

З’ясувалося, що дотримання журналістських стандартів у плані надання аудиторії кількох протилежних точок зору на одну проблему викликає у глядачів, читачів та слухачів не відчуття задоволення, а розпач і роздратування.

Згідно з висновками соціологів, основними чинниками зростання недовіри до традиційних медіа стало збільшення різнопланової, часто суперечливої інформації. Подання ЗМІ різної інформації як висвітлення альтернативних думок, сприймається як політична гра опонентів, бажання зманіпулювати споживачами інформації, що призводить до втрати довіри.

Нібито професійний підхід до подання інформації, який базується на намаганні надати аудиторії більш повні та більш свіжі новини, змушує людей не радіти щодо цього, а навпаки, обурюватися. Велика кількість спростувань повідомлень, уточнень, нових деталей, які повідомляються/ викриваються згодом — усе це тлумачиться не з позитивного боку («виправлення помилки/ доведення нової інформації»), а як спроби маніпуляції з боку ЗМІ.

Були серед висновків і цілком очікувані, хоча і не менш «вбивчі» до віруючих у рятівну силу журналістських стандартів для підвищення довіри до медіа.

Наприклад, дослідники констатували, що головним джерелом оцінки довіри до ЗМІ є власне суб’єктивне відчуття людини, через що аудиторія часто довіряє тим медіа, які надають «приємну, очікувану» для неї інформацію.

ВИСНОВКИ-ДЗВІНОЧКИ

Хоча це твердження повністю відповідає теорії та практиці соціальної психології, воно явно має стати холодним душем для адептів ідеї дотримання стандартів як панацеї для сучасної журналістики. Виходить, що правдиві розповіді про щось важливе, але неприємне, зумовлять зростання недовіри аудиторії та, відповідно, падіння рейтингів, і не приведуть до тих позитивних наслідків, про які торочать деякі медіаексперти, не знайомі з законами психології. Це є, здається, головним глобальним висновком з проведеного Internews дослідження.

Ну і другий висновок, який є очевидним, але від того не менш важливим: традиційні засоби масової інформації все швидше втрачають вагу та значення, перетворюючись на незручний анахронізм.

Здається, сьогодні все всім зрозуміло — лише еволюційна трансформація та конвергенція з новими медіа можуть дати шанс звичним ЗМІ зберегти для майбутніх поколінь хоча б якісь традиції класичної журналістики. Хоча є загроза, що активне осучаснення традиційних засобів масової інформації просто перетворить газети, журнали, телеканали та радіостанції на фейсбук-блогерів, інста-зірок, блогерів YouTube чи на Telegram канали.