Онлайн-«дебілізація»...

Незалежна асоціація телерадіомовників провела щорічну (вже 9-ту) конференцію «Нові медіа — нові можливості», присвячену розвитку цифрових медіа в Україні. Під час заходу, інформаційним партнером якого виступила газета «День», учасники обговорили проблеми digital-реклами,  навіщо digital радіостанціям, і як контент блогерів впливає на якість людського життя, і що з цим робити...

У 2018-му глобальний ринок реклами, за даними Zenith, складе  578 млрд, доларів США. 80 мільярдів з яких — це digital-реклама. Причому понад половину   (61%) бюджетів онлайн-реклами практично монопольно поділено між двома глобальними гравцями — AlphabetInc. (материнська структура — Google)  і Facebook. І це при тому, відзначають фахівці, що вартість реклами у них в рази вища, ніж у інших гравців ринку.

Після торішнього скандалу з розміщенням реклами в «недружньому» контенті на платформі YouTube (належить до Google) найбільші рекламодавці значно урізали бюджети на digital. Зокрема, компанія P&G — на 41%, компанія Unilever — на 59%. Левову частку цих грошей перерозподілили на ТБ, яке може дати компаніям необхідні охоплення. В абсолютних сумах, наприклад P&G, ідеться про розподіл семи мільярдів доларів.

Дедалі більше грошей рекламодавців надається іде на нативну рекламу (найактивніше зростання), оскільки вона надає можливість «прибрати шлейф недовіри користувачів до реклами». При цьому рекламодавці хочуть витрачати більше навіть не на «натівку», а на створення контенту.

Один із цікавих прикладів того, як технології змінюють ринки і ринок реклами зокрема, — застосування штучного інтелекту. Наприклад, алкогольна марка JohnnieWalker використовує ботів для спілкування з користувачами в соцмережах, штучний інтелект використовував і Сanal+ у процесі запуску серіалу «Молодий тато»: користувачі й гадки не мали, що мають справу з ботом, були впевнені, що спілкуються з реальними працівниками компаній.

Український digital-ринок цього року становитиме 200 мільйонів доларів (дані Всеукраїнської рекламної коаліції), і це лише 0,07% світового. До речі, Google та Facebook з’їдають 60% бюджету української онлайн-реклами.

Експерти оптимістично заявляють: нам є куди рости, і ми будемо рости. Зокрема, голова Всеукраїнської рекламної коаліції Максим ЛАЗЕБНИК під час конференції «Нові медіа — нові можливості» розповів про тенденції розвитку рекламного ринку в digital-сегменті. По-перше, з 2016 року спостерігається зростання бюджетів (після кризи 2014-го) — щоправда, вони зростають поки лише у гривневому еквіваленті. По-друге, разом зі зростанням бюджетів збільшується кількість брендів, які хочуть рекламуватися, і це, відзначив Лазебник, «дуже хороший сигнал».

Керівник інтернет-досліджень Kantar TNS Анна ШАХДІНАРЯН, посилаючись на дані дослідження, зауважила, що лише за останній рік кількість інтернет-користувачів зросла на 7%: якщо на початку попереднього 2017 року 63% населення України віком від 12 до 70 років користувалися інтернетом, то на початку 2018-го — вже 70%.

У середньому українці витрачають на інтернет 5,5 годин на день, що значно більше порівняно з нашими європейськими сусідами (чотири-п’ять годин). У світі цей показник в середньому становить п’ять годин. Причина такої любові українців до інтернету — його невисока (порівняно із сусідніми країнами) вартість. Виходять в інтернет, як і раніше, за допомогою комп’ютерів і ноутбуків — 82%, але рівень користування смартфонами зріс за рік на 150%, досягнувши позначки 74%. Частка планшетів — 21% (здебільшого завдяки мамам з дітьми).

В інтернеті українці передусім «гуглять», сидять в соцмережах і пишуть мейли. До речі, за даними Kantar TNS, перегляд відеоконтенту дещо поступається в популярності читанню новин на інформаційних інтернет-сторінках.

Головною дискусією конференції стала розмова про якість контенту, пропонованого блогерами. Обговорення відбулося за участю ведучого «Нового каналу» і початківця YouTube-блогера Олександра Педана, генпродюсера «Українського радіо» Дмитра Хоркіна, популярного YouTube-блогера Андрія Немодрука (канал NDproduction та ін.). Модератором обговорення була Віра Сливінська, директор агентства AIR Brands, яка займається просуванням блогерів, будучи сертифікованим партнером YouTube. Учасників панелі представила виконавчий директор НАМ Катерина М’ЯСНИКОВА. Вона акцентувала увагу на головній темі секції: «Онлайн-»дебілізація»: уявна чи реальна загроза?». На її думку, контент YouTube-блогерів не витримує критики: «це така гра на пониження, в якій дуже важко зупинитися, бо кожен новий треш вимагає ще більшого трешу в майбутньому блозі (відеоблозі)».

Ця тенденція також, очевидно, не є суто українською. Багато хто називає того ж Дональда Трампа шоуменом і вважає, що саме популярність реаліті-шоу в США привезла до того, що Трамп із притаманною йому подеколи вульгарною та скандальною поведінкою зміг здобути підтримку на виборах.

По суті, діджиталізація запустила певні культурні зрушення в людській цивілізації. Про них багато говорять, називаючи це «візуальною культурою», «кліповим мисленням», «психологією комп’ютерних ігор», «режимом гіпертексту» (текст з посиланням) і т. ін. «Постмодернізм», інформаційна революція, яку породив інтернет, підірвала за останні 15 років увесь світ, засипавши планету Земля та голови її жителів інформаційними продуктами в астрономічних масштабах. За якихось 10 — 15 років людство зробило квантовий стрибок від недостатньої кількості інформації до її божевільного надлишку. Як дати цьому раду? Чому молодь, зокрема українська, шукає в мережі лише розваги, а інтелектуальний контент — той, скажімо, який зараз намагається продукувати Суспільне ТВ, — не знаходить підтримки? Якщо розглядати відеоблогерів як частину нових медіа, то чи не потребують вони стандартів роботи, схожих на ті, за якими працюють класичні ЗМІ? І взагалі, наскільки можливо ввести в рамки інтернет — середовище інформаційної свободи, яка давно перетворилась на інформаційну анархію? Якщо так, хто має це зробити? Штучний інтелект? Алгоритми, на зразок тих, якими зараз YouTube цензурує відео, які заливають його користувачі, на предмет порнографії, насилля? Усі ці питання, на жаль, попри яскраву і гостру суперечку між учасниками дискусії, залишилися без відповіді. Уже під час перерви у приватній розмові з журналістом «Дня» Олександр Педан зізнався, що вихід він бачить в тому, щоб кожен, хто працює в інтернеті: розміщує блоги, пише новини, коментарі, історії тощо, — був соціально відповідальним, адже нам потрібно ще жити і старіти в цьому світі. А ще діти — майбутні користувачі нових і класичних медіа — мають вчитися сприймати мережу не лише як джерело безкінечних розваг, а й як інструмент самоосвіти. А тут уже без допомоги школи, держави — новим медіа не обійтись.