Олександр ТКАЧЕНКО: Ми не ставимо собі за мету казати, що Президент поганий"
"Післямова" народилася в листопаді 1994 року. І, попри всі кардинальні зміни, які відбулися за три роки в нашому суспільстві: економічні, політичні, моральні - залишається найпопулярнішою аналітичною передачею на вітчизняному ТБ.
- Олександре, у своїх інтерв'ю ти неодноразово наголошував, що головна мета "Післямови" - об'єктивно висвітлювати реальний стан справ у країні. Гадаю, що це неодноразово створювало для передачі проблеми: "Післямову" то виганяли з каналу, то забороняли. Але останнім часом, здається, вас залишили у спокої. І, навіть сам Президент, саме "Післямові" дає - в обхід передач державних телеканалів - інтерв'ю, в якому заявляє про намір балотуватися на наступних виборах... Що змінилося: чи то наша влада стала цивілізованішою, чи то ви - більш беззубішими?
- А що, для того, щоб довести, що ти професійно працюєш, треба, щоб тебе періодично закривали? Можу сказати, що при цьому відчуваєш не найкращі почуття, не найсвітліші. Кожну подібну ситуацію дуже важко переживаєш, адже, крім усього іншого, я відповідаю не лише за себе, але й за команду, за долю конкретних людей...
- А чи зараз "Післямова" відчуває на собі якийсь тиск ззовні?
- Авжеж. У середньому кожного дня буває 6-7 телефонних дзвінків - з різних боків, і з різного роду побажаннями.
- І як ви на них реагуєте?
- Ми розмовляємо. Й намагаємося аргументувати свою позицію.
- Чи доводилося щось змінювати в програмі через телефонний дзвінок?
- Ні. Ніколи. Я гадаю, що це в наших власних інтересах. Так, ми не намагаємося будь що бути в опозиції до влади. Але й у "позиції" щодо неї журналістика також перебувати не може. Тоді цю професію вже дещо по-іншому називатимуть.
Що ж стосується нещодавнього інтерв'ю Леоніда Кучми "Післямові" - гадаю, саме нам він його дав тому, що знає: нас дивляться. До того ж, ми вже давно від нього домагалися інтерв'ю. І, до речі, за весь час існування "Післямови" це лише третє інтерв'ю Президента нашій програмі. Так що навряд чи можна казати про якусь нашу наближеність до нього. В "Післямові" були вже практично всі відомі в країні політики - також і ті, яких ми критикуємо. Це вказує лише на визнання певної популярності передачі.
- І, можливо, не в останню чергу на те, що на вітчизняному ТБ "Післямова" практично не має гідних конкурентів?
- Ну чому ж? Просто ті політичні щотижневики, які в нас є, переслідують дуже різні цілі. Передача одного каналу більш мозаїчна, ніж ми, в іншій переважає більш історичний, скажімо, підхід... Ми різні - й це непогано. Аудиторія може тепер вибирати.
- А наскільки зараз наша політична журналістика залежна від бізнесу?
- Чим далі, тим більше.
- Отож я вважаю за удачу, що "Післямова" виходить саме на каналі "1+1". Роднянський займається телевізійним, а не політичним бізнесом. Ми заробляємо гроші рекламою. Й саме ця залежність - від рекламодавців - найкраща від всіх залежностей, які є в світі. Бо в остаточному підсумкові все визначає рейтинг програми - тобто інтерес або його відсутність з боку глядача.
І те, що ми намагаємося робити - слава Богу, поки що дуже відрізняється від того, що ми бачимо на деяких наших каналах або, скажімо, від того, що роблять зараз на російському ТБ. Обслуговуючи різні політичні команди, вони ніби знову прийшли до радянської журналістики, яка переслідує винятково пропагандистські цілі. Й, хоча все це робиться на суперпрофесійному рівні, нічим іншим, як цілковитою неповагою до власного "я" й глядача, їхнє шоу не назвеш.
- Але деякі газети прямо вказують на конкретних людей, які нібито стоять за каналом "1+1" і диктують його політику. Наприклад, на відомого бізнесмена й радника Президента - Вадима Рабиновича.
- Наскільки мені відомо, Вадим Рабинович, має дуже опосередкований стосунок до каналу "1+1". В усякому разі, мені не доводилося чути про будь-які, як ти кажеш, "побажання" від нього.
- А як ти вважаєш, на стабільність програми "Післямова" може вплинути зміна влади в країні?
- Лише в тому разі, якщо до влади прийдуть люди, які мають інші погляди на свободу слова, преси тощо.
- Тобто, ти хочеш сказати, що нині ці права гарантуються в повному обсязі?
- Порівняно з тим, що було 2-3 роки тому, ситуація, безперечно, поліпшилася. Насамперед, стало іншим середовище. З'явилося багато газет та телеканалів, котрі конкурують, до журналістики прийшло нове покоління - й межі дозволеного розширилися... Хоча наші можливості й зараз відрізняються від наших уявлень про те, як це має бути...
- В такому разі, що ти вважаєш найбільшим своїм особистим досягненням за ці три роки?
- Те, що нас досі не закрили.
