МЕНЮ

«Ми притягуємо аудиторію з Facebook у телевізор»

Владислава ШЕВЧЕНКО
21 грудня, 2018 - 12:54
«День» з’ясовував з Юрієм ГУДИМЕНКОМ, Олександром НОЙНЕЦЕМ та Татусею БО, що таке українське блогерство в уявленні самих блогерів

В Україні шаленими темпами розвивається блогерство. Кожен може завести профіль у соціальних мережах та донести свою думку. Люди довіряють блогерам, шукають у них підтримки та порад, але при цьому не знають особисто один одного. Добре це чи погано? Чи не губиться в таких темпах питання відповідальності за написане?

У новому телепроекті «БлогПост» «5 канал» відкриває обличчя блогерів та надає їм багатомільйонний глядацький майданчик для дискусій разом з експертами, політиками та громадськими активістами.

«День» розпитав популярних блогерів та ведучих програми «БлогПост» Юрія ГУДИМЕНКА, Олександра НОЙНЕЦЯ та Татусю БО (Тетяну Комлик) про вплив блогерів на українське суспільство та те, як політичні сили намагаються пропагувати себе через соціальні мережі.

— Кому належить ідея створення програми «БлогПост»? Чому був обраний саме такий формат?

Юрій ГУДИМЕНКО:

— Колись була зустріч блогерів, на якій порушили питання, чому блогерів, які розказують, як все погано в країні, як все «рушиться», кличуть на різні канали. Ця ідея запала в голову. Зокрема, я запропонував проект і назву. Спочатку нам виділили 40 хвилин ефіру раз на тиждень. Ведучим програми став я. Тепер, із ростом популярності, програма виходить щодня з понеділка по п’ятницю. До того ж п’ятничний випуск розширився до двох годин.

— За якими критеріями ви обираєте експертів, що виступають у вашій програмі?

Ю. Г.: — Ми вибираємо топ-блогерів у якості експертів. Адже у першу чергу програма блогерська. Тему підбирає сам ведучий, зазвичай вона корелює з темою дня. Якщо починаються події у Керченській протоці, то ми кличемо когось з армії. Можемо також покликати волонтера чи колишнього військового. Якщо виходить новий фільм, то режисера чи блогера, який пише про кіно.

Татуся БО:

— Це залежить від того, яка тема є актуальною на даний час. Подія могла статися вчора, тема могла вибухнути ще раніше, але головне, щоб була актуальна сьогодні. Я шукаю блогерів, активістів, політиків, які цікаво пишуть і говорять. Вони повинні розуміти тему, вміти аналізувати та висловлювати свою думку, навіть якщо ведучий програми її не поділяє.

— У переломний момент для країни топові блогери в соцмережах стали активною меншістю, яка часто розпалює скандали. Наскільки великий вплив мають блогери на українське суспільство?

Т. Б.: — Я вважаю, що нас трохи переоцінюють у плані впливу на суспільство. Не всі люди в Україні зареєстровані у Facebook. Ми притягуємо аудиторію з Facebook у телевізор, а частина людей, які суто дивляться телевізор, переходять у Facebook і починають нас читати. Мої дописи охоплюють невелику частину суспільства. Так, моя думка і поведінка мають вплив на людей, які підписані на мене у соціальних мережах. Однак це лише 70 тисяч. У контексті України це не багато.

Олександр НОЙНЕЦЬ:

— Варто рахувати не в тих цифрах, які читають Татусю. Важливо рахувати активну меншість. А її достатньо для того, щоб досягти будь-яких змін у країні.

Ю. Г.: — Джерело влади в країні — це Facebook. Незважаючи на те, що у Facebook зареєстровано 10% населення. Все одно Татусю читають більше людей, ніж 99% статей на сайтах. Тут скоріше можна порівнювати аудиторію з телебаченням. Люди, які читають блогерів, сприймають їх як особистості. Їм можна поставити запитання, посперечатися. Це конкретна людина, до неї більший рівень довіри, ніж до безликого ЗМІ.

— Ви вважаєте, що блогери мають більший вплив через блоги, ніж журналіст через матеріали?

Ю. Г.: — Це не можна порівнювати. У Facebook набагато більший мобілізаційний потенціал. Жодне ЗМІ не може вивести людей на Майдан чи зробити так, що всі понесуть кудись якісь речі. Натомість Facebook не може поширювати з тією регулярністю, як ЗМІ. Читаючи одного блогера чи навіть п’ятьох, ви не отримаєте хоча б приблизну інформаційну картинку дня. Блогер пише лише те, що йому цікаво.

— Проте багато інформаційних приводів створюються саме з постів у Facebook.

Т. Б.: — Часто журналісти замість того, щоб шукати інформаційні приводи, опрацьовувати їх та робити аналітику, заходять у Facebook, читають нас та видають це за новину. Мене дратує, коли особистий пост перетворюють на новину.

Ю. Г.: — Це глобальний конфлікт між медіа та блогерством, який не може бути вирішений. Традиційні медіа не можуть давати такі емоційні пости. Вони повинні бути в рамках журналістських стандартів. А блогер не може написати таку кількість новин, щоб дати повноцінну картинку. Також блогери подають яскраві новини, а дрібні зазвичай оминають. А вони теж дають свою важливу інформацію.

— Блогерство розвивається з шаленою швидкістю. З чим ви пов’язуєте успіх блогерства у світі?

О. Н.: — Розвиваються просто інші сегменти блогерства: Instagram та YouTube. Там набагато вищий рівень сегментизації. У YouTube сильна цензура. Блогери, які знімають ролики на тему зброї, наразі переходять у PornHub.  Подібні відео YouTube забороняє як пропаганду насильства.

Ю. Г.: — У Facebook був «вибух» у 2013—2014-му роках. Та у перші роки війни, коли люди могли надавати інформацію найпершими, а традиційні ЗМІ не встигали за цим процесом. У Facebook популярний блогер має 10 000 підписників, а у Instagram — 1 мільйон.

— Наразі актуальним є питання медіаграмотності та фактчекінгу. Блогери не підкорюються редакторам, які можуть перевіряти подану інформацію. У соцмережах можна писати будь-яку інформацію. Як тоді бути з відповідальністю блогерів за написане?

Т. Б.: — Це неправда. У вас один редактор, а в мене 71 тисяча. Вони значно швидше ловлять, що я десь збрехала, десь не зрозуміла або не вивчила щось. Мене на другу хвилину після публікації будуть в коментарях звинувачувати. Тут набагато більша відповідальність, ніж у ЗМІ. Там ще попробуйте довести, що це була неправильна, маніпулятивна чи перебрехана інформація. А тут миттєва реакція, значно швидша, ніж у ЗМІ. Тут ти натиснув поширити. І якщо ти перекрутив, зманіпулював чи прибрехав, то одразу тобі у перших коментарях про це напишуть.

Якщо я бачу, що помилилася, то одразу публікую спростування на своїй сторінці.

— Чи зросла ваша популярність  з переходом на телебачення?

Ю. Г.: — Телебачення — більш вразливий формат. Перед тим, як щось написати, у тебе є час, щоб перевірити це. Ти можеш швидко відредагувати та виправити. А тут ти виходиш в ефір, і якщо щось бовкнув, то воно буде через 5 хвилин на YouTube. Це не можна виправити.

О. Н.: — У Facebook популярність не виросла, а ось у Миколаєві виросла. Коли я туди приїжджаю, то люди мене впізнають.

— Чим нині живе українське блогерство? Чи існують у ньому якісь правила чи обмеження?

Т. Б.: — Коли пишеш контраверсійні пости, то у коментарях розвивається дискусія. Якщо там з’являються пропагандистські російські коментарі, то всі, хто протистояв одне одному, об’єднуються проти прибічника Росії. Тому перед обличчям одного російського ворога відбувається єднання.

— Хвиля популярності блогерів викликає велику спокусу політичних сил нею скористатися. Чи можливо блогеру в таких умовах залишатися незалежним?

Т. Б.: — До мене часто звертаються: «чи можете ви написати рекламний пост за гроші?» Якщо я чимось користуюся і воно класне, то я цим поділюся. Особливо товаром українського виробника чи компанії. Коли мені платять, то я не можу бути об’єктивною. Іноді нас намагаються використати та маніпулювати: «Напишіть про те, що ось це відбулося.» Але ми вміємо шукати, аналізувати та співставляти інформацію. Перед тим як поширювати щось, що мені скинули, я спочатку погуглю. Я пошукаю інші джерела та перевірю людину. Зазвичай, люди, які щось надсилають, таємно чи не дуже працюють на різні політичні сили.

— Які секрети успіху блогів?

О. Н.: — Помічати дрібні деталі. Нещодавно я був в «Укртрансгазі». Там у кабінеті я побачив два прапори: один «Укртрансгазу», інший — України. І тут я бачу, що прапор України перевернутий догори низом. «Укртрансгазу» як компанії років сімдесят, Україні як країні років 27. Усі 27 років там прапор догори дригом не з політичних причин. Просто так випадково поставили на столі. Я єдиний це помітив, а людей там пройшло за цей час мільйони.

Т. Б.: — Взагалі пости, викладені у різний час, збирають різну кількість лайків.

О. Н.: — Так, є різні технології підвищення кількості переглядів. Якщо викладати пости у вільний для людей час, коли вони їдуть у маршрутці або обідають, то можна підвищити популярність блогів у два рази без жодних грошей. Але два рази від нуля все одно буде нуль, а от у два рази від тисячі буде дві.

— Як ви гадаєте, яке місце соцмережі займатимуть у медійному просторі в майбутньому?

Т. Б.: — Частина аудиторії буде мігрувати на інші майданчики. Це завжди відбувається. Залишиться частка людей, які дивляться телевізор та різні ток-шоу. Залишаться люди, які дивляться новини на «5 каналі». Залишаться люди, які люблять купувати газети.

О. Н.: — Не буде змін, нічого не зникне. Це як повинно було кіно знищити театр, але все залишилося на своїх місцях. Люди дивляться кіно і ходять у театр. Гаджети не вбили друковану пресу. Проходять зміни всередині формату. Блоги будуть змінюватися, люди будуть писати по-іншому. Але глобальних змін не відбудеться...