МЕНЮ

Магія руху

Інна ГЛЄБОВА
13 березня, 2020 - 13:12
У київському видавництві «АВІАЗ» вийшла книжка «Феномен Бєльського»

У своїй новій книжці театрознавиця Алла Підлужна звернулася до мистецького жанру, про який досі мало пишеться в українському театрознавстві. Книжка «Феномен Бєльського», можна зазначити, знаменує початок досліджень про музично-пластичне мистецтво України. Це спроба ґрунтовного й докладного аналізу розвитку пластичної драми в українському театрі. На тлі загальної картини національного мистецтва зроблено культурологічний портрет окремого, самобутнього Театру, що сповідує пластично-драматично-музичне мистецтво, з його оригінальною історією, формуванням у часі, становленням і творчим процесом сьогоднішнього існування. Це Криворізький академічний Театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху».

Театр «Академія руху» — авторський проєкт засновника і керівника цього унікального колективу, видатного українського режисера музично-пластичного театру, театрального педагога, заслуженого діяча мистецтв України Олександра Бєльського. Саме його самобутня й яскрава творчість дала підставу авторові назвати книжку, акцентуючи саме на неординарності митця.    

Авторська оповідь дає широку панораму становлення режисера, розпочинаючи оповідь від витоків, дитячих захоплень Олександра Бєльського, формування мистецьких пріоритетів і уподобань, упевненого шляху до омріяної справи. Захоплення пантомімою, новим і незвичним, модним на той час мистецтвом, виросло у молодого аматора в бажання навчитися самому перетворювати слова на рух, робити їх промовистими і виразними, щоб вони «звучали» пластично, творили нові форми, народжували пластичні метафори. Все це сформувало потужну залюбленість у магію руху, упевнило в думці присвятити мистецтву пластичної драми своє творче життя.

Так з’явився у долі Олександра Бєльського Театр «Академія руху». Він існує на професійній основі у Кривому Розі 25 років, але до того була двадцятилітня історія самодіяльної студії пантоміми, Народного театру пантоміми «Театр двох А», професійного Молодіжного театру-студії музично-пластичних мистецтв при Палаці культури Криворізького центрального гірничозбагачувального комбінату, з творчих представників якого Олександр Бєльський виховував, формував і плекав акторські кадри. Отже, у книжці досліджується 45-річна історія цього самобутнього театру, який вирізняється своєю оригінальністю, унікальністю і тим, що зараз не має аналогів в Україні.

Хоча книжка носить характер театрознавчого дослідження, вона легка у сприйнятті, написана добірною художньою мовою з емоційним нюансуванням, яскравими описами, цікавими й доречними коментуваннями моментів мистецького процесу. З теоретичних, аналітичних відомостей можна скласти картину про розвиток музично-пластичного мистецтва у періоді не тільки останнього десятиліття, а й кількох попередніх.

На прикладі Театру «Академія руху» прослідковано шлях становлення жанру від початків його зародження саме в Україні до стану, коли вже були продемонстровані реальні сценічні успіхи у вигляді численних різноманітних перемог і відзнак, участі у багатьох фестивалях. Продемонстрована картина, як митці-ентузіасти розвивали основи мистецтва пантоміми, що панували на той час в європейській культурі (герой дослідження — режисер Олександр Бєльський, навчався у Марселя Марсо), як переносили це на національний ґрунт, адаптували та намагалися запроваджувати у своєму театрі, працюючи над вихованням глядачів на зразках високого мистецтва.

Знайомлячись із розділом «Мовчання — золото... руху. Знакові вистави «Академії руху»», читач ніби потрапляє в атмосферу справжньої вистави, так докладно й образно відтворена картина спектаклю, передано сюжет, дух і красу задуму, вишуканість й неординарність художніх відкриттів. У своїй роботі режисер звертається виключно до зразків високої літератури, тому вистави «Академії руху» представляють вишуканий, високохудожній репертуар — Т. Шевченко, Леся Українка, М. Гоголь, В. Стефаник, Г. Ібсен, Е. Хемінгвей, О. Пушкін, М. Сервантес. Театрознавчий аналіз вистав доповнюється моментами творчості майстра, що насичені оригінальними висловлюваннями режисера, його роздумами про характерні риси й засади винайденого метода побудови музично-пластичної вистави, які базуються на філософській метафоричності, на пріоритетах руху, міміки, жесту, пластичних переживаннях акторського тіла.

Постать режисера досліджена автором всебічно й досконально, розкриті підстави для означення його мистецтва як феноменального явища. Цитата переконливо дає можливість пересвідчитись у цьому: «Театр, якому Олександр Бєльський присвятив життя — культ, сакральна творча територія, де фантазія здатна знайти прихисток і розкритися несподівано, а реальність, завдяки експериментальності, може набути рис ілюзії. Він — маг техніки руху, маг перетворення слова на рух. Усі зусилля режисера спрямовані на творення, він — будівничий за своєю натурою, суттю. Храм його творчості величний у своїй епічності та натхненний унікальною енергетичною силою!»

Особливо цінним виглядає розділ дослідження «Нотатки режисера», де зібрано ексклюзивні матеріали режисера з розробки та постановки вистав. Тут читач потрапляє у лабораторію митця, дізнається, як народжується з думок та фантазії диво-вистави. 

Книжка багато ілюстрована. Світлини талановитих фотохудожників оживляють всесвіт вистав «Академії руху», їхні виразні миті наче бринять у просторі насиченістю емоцій, вишуканістю й красою рухів. 

Це дослідження важливе для вітчизняного театрознавства, проаналізовано цікавий сегмент загального мистецького процесу, представлена творчість майстра Олександра Бєльського, що розвинув новий жанр в Україні і започаткував новий Театр. Зверненням до такої малодослідженої галузі, як пластична драма, музично-пластичний жанр, відкривається простір для подальших досліджень, аналітики й узагальнень. Тож є надія, що з’являтимуться нові відкриття в галузі пластичної драми і театру музично-пластичних мистецтв.