Iнфотейнмент, пропаганда та чутки

Соціологи дізналися, звідки українці дізнаються новини

13 серпня Центр Разумкова і Центр «Социс» оприлюднили результати дослідження «Соціально-політична ситуація в Україні — липень 2020».

Серед інших питань було і таке: «З яких джерел Ви найчастіше отримуєте нову інформацію, новини про останні події в житті світу, України та свого регіону?».

Відповіді респондентів якщо і здивували, то тільки трохи. Виявилося, що каналом №1 для отримання відомостей про навколишній світ залишається телебачення. В якості джерела новин центральні телеканали зазвичай обирають більш ніж 2/3 українців (майже 66%). Далі йдуть інформаційні онлайн-ресурси, які переглядають в пошуках «чогось-новенького» понад половина наших співгромадян (близько 53%). Трохи менша кількість мешканців України (45%) дізнається про події в країні та світі з соціальних мереж.

Четвірку лідері замикає такий канал комунікацій, який можна, в принципі, вважати «аналоговою» чи «невіртуальною» «соцмережею» — йдеться про от отримання інформації від друзів, колег, знайомих, сусідів... Таким чином дізнається новини більше ніж третина українців — понад 36%.

Всі інші джерела інформації значно відстають від найбільш популярних постачальників новин.

 

Дослідження «Соціально-політична ситуація в Україні» проводилося Центром «Социс» та Центром Разумкова 21-28 липня 2020 року методом стандартизованого інтерв’ю «face-to-face» за місцем постійного проживання респондентів. Результати репрезентують доросле населення України загалом без урахування непідконтрольних територій АР Крим, частини Донецької та Луганської областей. Загалом було опитано 4000 респондентів у віці старше 18 років.

Отже, традиційний «блакитний екран» поки що залишається найпершим постачальником  інформації в родини українців. Але телебачення — це поняття доволі узагальнене та абстрактне. Які саме канали дивляться українці, або, ще краще, які саме передачі переглядають, щоб дізнатися новини?

Ось як виглядає перелік найпопулярніших інформаційних телевізійних передач за підсумками липня:

• «Сьогодні»; «Сьогодні. Підсумки з Олегом Панютою» — канал «Україна»,

• ТСН; ТСН-тиждень — 1+1,

• «Факти»; «Факти тижня»; «Надзвичайні новини» — ICTV

• «Подробиці» — Інтер.

 (Відомості з рейтингу «ТОП-програм за липень 2020 року (вік 4+, вся Україна) Індустріального Телевізійного Комітету).

Загальне поняття «сайти новин в мережі Інтернет», звісно, теж було б цікаво «розбити» на окремі ресурси. Але з цим складніше, ніж у випадку із телебаченням.

Справа в тому, що в одному відомому рейтингу на перших позиціях розміщуються ресурси, які неодноразово були помічені в розповсюдженні фейків і загалом в порушення журналістських стандартів. Зрозуміло, як можна «накрутити» собі популярність в мережі, якщо «не заморочуватися» питаннями етики. Втім, із врахуванням даних рейтингів та всіх «але», серед популярних загальнонаціональних онлайн-видань можна відзначити УНІАН, ГЛАВКОМ, ГОРДОН, Цензор.НЕТ, УНН, GAZETA.UA... Цей перелік є суб’єктивним та невичерпним, але все ж таки дає приблизне уявлення про те, які інформаційні Інтернет-ресурси переглядає в пошуках новин значна кількість українців.

Із новими медіа соціальними мережами дещо складніше. Є дані про те, яким соцмережам віддають перевагу мешканці України. За даними соцопитування Центра Разумкова і Центру «Социс», найчастіше українці використовують Фейсбук (майже 60%). На другому місці за популярністю — YouTube (40%). Але що або кого саме читають чи дивляться користувачі з України , коли хочуть дізнатися НОВИНИ— не відомо. Так, ми знаємо про популярність YouTube-»блогера Шарія» — але все ж таки дуже важко назвати його продукт джерелом інформації.

Цікаво, що месенджер Telegram соціологами також віднесено до соціальних мереж. В Україні ним користується майже 18% громадян. З огляду на популярність цього каналу під час отримання інформації про поточні події в сусідньої Білорусі, будемо вважати Telegram джерелом новин і для якоїсь частини українців.

А от світовий лідер коротких повідомлень — в  тому числі і інформаційних —  Twitter, в нас наразі не є дуже популярними — ними користується трохи більше 4% українців.

Завершити огляд джерел новин варто згадкою про ще один відносно популярний канал, який можна назвати «сарафанним радіо» чи «ОБС» («одна бабця сказала»). Невідомо, чому наші співгромадяни вважають почуті від друзів, колег, знайомих та сусідів історії новинами. Але можна зробити однозначний висновок — цим джерелом інформації користуються, бо довіряють цим близьким людям. Бо не збрешуть, бо знають краще, бо розумна ж людина...

Тут рейтинг джерел скласти неможливо в принципі — в кожній людини він буде свій. Чоловік, кум, сват, брат, дружина, батько, однокласник, сусід по дачі, колега по роботі...

А тепер увага, питання: як люди перевіряють факти, викладені цими джерелами інформації? Може відповідь «ніяк»? Бо ж цієї «людині точно можна вірити»?..

Загалом вивчення питання «звідки українці дізнаються новини» висвітлило всі наші ключові проблеми в інформаційної сфері. Це і відсутність якісних медіа серед лідерів суспільної думки, це і звичка українців вірити чуткам, а не «офіціозу», це і засилля олігархічних медіа, це і наступ російських медійно-пропагандистських проектів...

Теоретично всі ці проблеми мають своє рішення, і вони мають бути вирішені — бо це інформаційна безпека держави, яка є складовою національної безпеки. Але на практиці українці все частіше дізнаються про світ та країну з сюжетів в стилі інфотейнменту, розповідей блогерів, анонімних Telegram-каналів чи чуток. Є і виключення — але тенденція виглядає саме так. І ніякі програми розвитку вільних медіа чи підтримки незалежної журналістики поки не можуть зупинити наше сповзання в світ чи то середньовічних традицій передачі відомостей про навколишній світ, чи то в світ тотальної постправди.