«Гібридна капітуляція»

Влучно висловився нещодавно ексвіцеспікер ВР Руслан Кошулинський. Він сказав: «В Україні непокаране зло стає владою». Так воно і є. Антиукраїнські сили мають в Україні, яка воює, свої партії, парламентські фракції, ЗМІ та почуваються цілком комфортно. Ось є така партія Анатолія Шарія. А цей самий Шарій, за твердженням телеканалу «24», сам написав у «Фейсбук», що дачу в Іспанії за 3 млн. доларів йому подарував Володимир Путін. Російський диктатор готує заміну Зеленському? У нас часто скаржаться на шкідницьку діяльність проросійських партій. Та які взагалі можуть бути проросійські партії в Україні, проти якої Росія веде війну? Наскільки мені відомо, у Великій Британії й США після їх вступу у Другу світову війну швидко розібралися з усіма пронімецькими партіями й організаціями. У нас з внутрішнім ворогом граються в «демократію», але ці забавки ведуть демократів і всю країну до концтабору. Таке вже було. Крок за кроком нинішня влада здає країну, робить її дедалі слабкішою й нездатною до ефективного опору. Експерт Юрій Кочевенко заявив, що йде скорочення в різних структурах співробітників, що відповідають за інформаційну оборону. Якщо фізично територія України окупована Російською Федерацією на майже 10%, то інформаційний простір окуповано в Україні більш ніж на 50%...

У нас відбуваються дивні й дикі речі, які неможливо пояснити з позицій нормальної державної логіки.

На каналі «Прямий» екснардеп і ветеран АТО Ігор Лапін повідомив, що СБУ заарештувало людину, яку «ДНР» звинувачує в убивстві свого «фюрера» Захарченка.

Якщо затримана СБУ людина дійсно ліквідувала одного з найлютіших ворогів України, то в адекватній країні й за адекватної влади він заслуговує на найвищу державну нагороду, а не арешт. Чи Зеленський з Бакановим мають іншу думку?

Багато в нас уже писали про мученицьку смерть бійця Ярослава Журавля, кинутого пораненим вмирати в «сірій зоні» головнокомандувачем Зеленським та його підлеглими. Як виявилося, ця підлість була здійснена, щоб, не дай боже, не зіпсувати настрій Путіну. А то він може й не піти на чергове фейкове перемир’я, користі від якого майже немає. Смерть Ярослава на совісті верховного головнокомандувача з його безглуздими малограмотними наказами. Був колись у Російській імперії такий Григорій Распутін, який командував міністрами й генералами під час Першої світової війни, будучи не в змозі освоїти російську граматику й щось грамотно написати. То ж він, принаймні, не був царем... Можна собі уявити, як армія сприймає нашого верховного головнокомандувача, незважаючи на те, що йому «42 роки і він не лох»...

Зеленському як представникові дуже творчої інтелігенції можна порекомендувати подивитися уважно американський фільм «Порятунок рядового Райана». Може, він тоді щось зрозуміє...

Дмитро Чекалкін, який кілька років був дипломатом у країнах Близького Сходу, назвав показане в Луцьку «інсценізацією, спектаклем». У тих країнах, де працював пан Чекалкін, терористичні акти відбуваються досить часто. Але те, що відбувалося в центрі Волинської області, на його думку, абсолютно не відповідає звичайній практиці спецслужб і поведінці заручників. До Луцька приїхав шеф МВС Аваков, але там не було шефа СБУ Баканова. І це при тому, що боротьба з тероризмом — це функція передусім СБУ. Але Баканову не потрібно рятувати свою репутацію (він поки ще не встиг її сформувати), а Авакову критично необхідно. Надто він дискредитував себе справою Шеремета, за якою «маринують» у важких і принизливих умовах нашого СІЗО Антоненка й Кузьменко й тримають під домашнім арештом Дугарова вже багато місяців. А знайти скільки-небудь переконливі докази їхньої провини не можуть. Як казав великий Конфуцій: «Важко знайти чорну кішку в темній кімнаті. Особливо, якщо її там немає...» І ось «залізний лицар внутрішніх справ» мав у Луцьку в блиску й величі розчавити гідру тероризму. Але вийшло щось дрібне й жалюгідне. До речі, сусіди терориста (?) Кривоша у багатоквартирному будинку в місті Дубно Рівненської області всі як один назвали епопею в Луцьку «спектаклем» і «договорняком». Вони дуже добре знають людину, яка чимало років тероризувала їх на побутовому рівні.

Зеленський спілкувався з терористом. Рідкісний випадок в історії, щоб глава держави зійшов до такого фігуранта. Навіть коли стався колосально масштабний терористичний акт у Будьонівську, організований Шамілем Басаєвим, з ним говорив телефоном прем’єр Віктор Черномирдін, але не президент Борис Єльцин.

Тепер багато психопатів схочуть вчинити терористичний акт, будучи впевненими, що з ними на особистий контакт вийде Президент. А в Росії зроблять висновок, що якщо тиснути на Зеленського, то він гнеться. Отже, це працює, отже, треба тиснути.

У кримінальному світі є така спеціалізація «злодійка на довірі». Ці особи втираються в довіру до добропорядних наївних жінок, обіцяють їм по-знайомству придбати супермодний одяг, дефіцитні речі. Беруть на це все гроші й зникають.

А ми маємо справу з «капітулянтами на гуманізмі». Будь-який відступ і здачу позицій вони виправдовують порятунком людських життів. Чому ж вони відмовилися рятувати Ярослава Журавля?

А якщо завтра захоплять 40—50—100 осіб і вимагатимуть від Зеленського капітуляції України? То заради порятунку десятків життів під ноги пустять 40 мільйонів українців, позбавивши їх волі й країни? Завдяки Зеленському Україна вже опинилася під зовнішнім управлінням Росії. Путін у розмові з Зеленським заявив, що закон України про місцеві вибори є неприйнятним. За яким правом глава іноземної держави, країни, яка веде війну проти України, диктує нам, які у нас мають бути закони?

Путін також обговорював із Зеленським Конституцію України. Хто дав право Зеленському обговорювати нашу Конституцію з ворогом? А чому там не обговорювали конституцію РФ, там є що обговорити? Жалюгідне перемир’я (яке вже за рахунком?), яке Зе випросив у Путіна, не варте тих жертв, яких ми зазнали й ще зазнаємо.

Люди вже говорять, що під мудрим керівництвом Зеленського нам незабаром доведеться рити окопи де-небудь під Броварами в Київській області...

На каналі «Прямий» Йосиф Зісельс точно визначив сутність того, що відбувається сьогодні в Україні: «Повзуча гібридна капітуляція, а рівень компетентності влади — нижче плінтуса».