МЕНЮ

Деспотизм і анархія

Ігор ЛОСЄВ
19 червня, 2020 - 09:35
Якщо народ не може дисциплінувати себе сам, тоді його починають дисциплінувати інші народи

Наскільки я можу судити з особистих спостережень, карантин у нас закінчився. Зрідка можна побачити людину в масці. Люди заходять до магазинів без них. Здається, і контроль держави за дотриманням санітарних норм теж зник.

Міністр охорони здоров’я Степанов приречено й безпорадно зазначив, що ослаблення карантину багато громадян сприйняли як його скасування. Я зробив зауваження одній дамі у продуктовому магазині, а вона відповіла: «Я маску ніколи не надівала, й взагалі: кожному своє». Ну й що ти скажеш такій особі, яка під свою дурість підводить цілу філософську базу? Схоже на те, що розслаблений народ і безвольна влада готують нам усім колосальний сплеск пандемії й масову смертність. І тоді замість першого легкого карантину піде важкий і жорский, коли вже ніхто не зважатиме на виття й ревіння мас, що в них закінчилися гроші і їсти нічого... Так, носити маску неприємно й незручно. Тим паче що я знаю: вона мене не захистить. Але в разі, якщо я, не дай Боже, виявлюся вірусоносієм, вона захистить від мене інших людей. У глибині душі жевріє надія, що й співгромадяни зі мною поводитимуться по-людськи, спрацює закон людської солідарності та взаємності. Але він не спрацьовує... Дуже багато людей у нас узагалі не розуміють, що це таке — зважати на інтереси ближнього, про якого звикли не думати. Але найсумніше, що ці люди й про себе не думають... Фантастична безвідповідальність... На цьому тлі привертають увагу повідомлення з Нової Зеландії, де вже повністю перемогли пандемію й не фіксують випадків нових захворювань. Певна річ, дисциплінований і організований народ.

А академік Елла Лібанова, кажучи про стабільне поліпшення епідеміологічної ситуації в Німеччині, пов’язала це з акуратністю, педантизмом і дисциплінованістю німців.

Як Росія всю свою історію страждала від деспотизму, так Україна від анархії, від безвідповідальності народу, від дурості й політичної короткозорості еліти, від відсутності організованості та єдності дій, від усіляких «чорних рад». До речі, останню за часом «чорну раду» ми пережили на виборах 2019 року. І наслідки її будуть дуже тяжкими. Якщо народ не може дисциплінувати себе сам, тоді його починають дисциплінувати інші народи, звісно, у своїх власних інтересах. Якщо ти не можеш тримати себе в руках, то тебе триматимуть інші. У цих психологічних особливостях — причина багатьох поразок. Невміння підпорядкувати своє свавілля, розгнузданість, анархічність вищій національній меті гарантувало нам поразку за поразкою, позбавляючи цілком досяжних перемог і тріумфів. Якби свого часу Нестор Махно поєднав свою чудову армію Південної України, про яку білий кавалерійський генерал Слащев повідомляв у штаб Денікіна: «Елемент з військової точки зору — відмінний. Кіннота викликає захват», з армією УНР та Українською Галицькою армією, то ми б нині, цілком можливо, відзначали б не 29-ю, а 101-річницю незалежності України... Але «анархія» — мати порядку, як щиро вірив Махно.

Можливо, коли-небудь наш народ усе-таки прийде до ідеалу дисципліни й порядку. Дуже хочеться до цього дожити. Цьому дуже могла б сприяти нормальна влада, якої у нас немає. Чи можна назвати нормальною владу, яка сама не виконує тих вимог, з якими звертається до мас, зокрема демонстративно порушує карантин?

Тут-от днями пан Зеленський розповів суспільству, що він готує закон про статус і навіть особливу державну інституцію «першої леді» країни. У країні війна, чи не щодня гинуть наші бійці, у країни на кордонах російська армія вторгнення, у країні пандемія, хворіють десятки тисяч людей, багато хто вмирає, у країні безробіття й падіння виробництва та життєвого рівня, у країни тисячі серйозних проблем, а нам підкидають інформаційну «жуйку», мовляв, треба якось прилаштувати дружину Зеленського. Може, українському суспільству треба ще й перейнятися надважливим питанням, як там з ранковим випорожненням у дітей Президента, чи немає якихось труднощів? І це глава держави? 95-й квартал у натурі... Народ! Ти хотів мати карикатурну владу? Ти її обрав, ти її маєш. Матимеш і карикатурну політику, і карикатурне життя. От тільки вже скоро стане не смішно, а страшно. Між іншим, в результаті адміністративно-територіальної реформи в поки ще українському Закарпатті вперше виник етнічно чистий угорський район, розташований якраз на угорському кордоні. Чекатимемо, коли Угорщина у світових структурах і міжнародних судах висуне вимогу «возз’єднання»? Ось про що варто було б думати Президентові України, а не про прилаштування своєї дружини. Я різко негативно ставлюся до партії ОТЗЖ і особисто до Вадима Рабиновича. Але він нещодавно прорік дуже точне визначення: нинішня влада не має елементарного уявлення про основи державного управління. І це проявляється постійно. Причому дилетантизм «слуг народу» вже не дивує, оскільки став нормою.

Увага нашого суспільства останніми днями дещо переключилася на події в США. На каналі «Прямий» ці події обговорювали, і якась депутатка мертвою хваткою вчепилася в Миколу Вересня, який дозволив собі назвати «чорним» чорношкірого громадянина США, який загинув унаслідок перевищення повноважень і неадекватного застосування сили поліцейськими. Ще трохи й Миколу Вересня урочисто зарахували б до «расистів». Але річ у тому, що далеко не всі чорношкірі люди сприймають вираз «чорний» як образу. Наприклад, за межами США їх живе набагато більше. У тій же Бразилії, куди основна маса африканців була работоргівцями привезена з Анголи. Там навіть стоїть пам’ятник негритянці з підписом: «Ангола — чорна мати Бразилії». Про расизм там говорять, на відміну від США, дуже мало. Та й будь-який іноземець, який спостерігає, як білі, чорні й жовті бразильці разом грають у футбол чи танцюють самбу, розуміючи один одного з півпогляду, відчуває, що це дійсно єдина бразильська нація. В іспаномовних країнах слово «negro» — «чорний» зовсім не образа. Тому не треба якісь реалії життя в США поширювати на весь світ і, зокрема, тягти до нас в Україну.

Та й у США за останні 50 років багато чого кардинально змінилося. І найкращим символом цих змін стало обрання Барака Обами. Звичайно, є люди в США, які постійно експлуатують тему расизму. Але інші вважають за краще просто інтегруватися в американське суспільство. Колін Пауел не вступав до організації «Чорні пантери», що виступала під гаслом: «Влада — чорним!», а багато й добре вчився, закінчив елітну військову академію Вест-Пойнт, чесно й довго служив і, врешті-решт, став головою комітету начальників штабів, тобто військовим №1 у США. Чотиризірковим генералом. Кондоліза Райс, завдяки своєму розуму, освіті й працьовитості зайняла посаду державного секретаря США. А крім них ще дуже багато політиків, сенаторів, бізнесменів, адвокатів, суддів, шерифів, командирів авіаносців, професорів, губернаторів і т.д. І колір шкіри їм не завадив. Він заважає здебільшого тим, хто організовує погроми, грабує магазини, підпалює автомобілі й б’є, а часом і вбиває людей. Утім, американці й без нас розберуться у своїх нелегких проблемах...