Час «джинси»

Українські медіа не забезпечили об’єктивне висвітлення місцевої виборчої кампанії

В цілому виборча кампанія на місцевих виборах в Україні була спокійною, учасники перегонів могли вільно проводити агітацію, але засоби масової інформації не впорались із завданням щодо постійного неупередженого та збалансованого висвітлення учасників виборчих перегонів, що позбавило виборців можливості зробити повністю інформований вибір.

Це — попередні висновки міжнародних спостерігачів Бюро демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ щодо місцевих виборів в Україні, що відбулися 25 жовтня. І ці міжнародні спостерігачі не є єдиними, хто оприлюднив критичні зауваження щодо висвітлення в ЗМІ виборчої кампанії-2020.

ТБ БЕЗ БАЛАНСУ

Обмежена Місія БДІПЛ зі спостереження за виборами в Україні розпочала свою роботу 23 вересня й продовжує працювати у містах, де відбудеться другий тур голосування за посади міських голів. Спостерігачі оцінювали відповідність виборів зобов’язанням перед ОБСЄ та іншим міжнародним стандартам демократичних виборів, а також положенням національного законодавства. Окрім всього іншого, аналізували проведення агітації учасниками виборів і висвітлення виборчих перегонів в ЗМІ.

В цілому позитивно оцінивши агітаційну кампанію, яку вони назвали вільною, Місія БДІПЛ висловила цілу низку критичних зауважень. А висвітлення виборчої кампанії в медіа отримало дуже негативні оцінки.

Місія БДІПЛ зі спостереження за виборами здійснювала моніторинг новинних програм у прайм тайм (з 17:00 до опівночі) на суспільному телеканалі «UA: Перший» та чотирьох приватних телеканалах «1+1», «NewsOne», «Україна 24» та «Прямий» на національному рівні, та регіональних телеканалах «Дніпро 34», «Сімон» (Харків), «НТА» (Львів), «Репортер» (Одеса) та «Ужгород 21» та здійснювала моніторинг виборчого контенту у онлайн ЗМІ та у соціальних мережах.

У попередньому звіті спостерігачі написали таке: «Національне медійне середовище є різноманітним, проте характеризується високою концентрацією політично контрольованих засобів масової інформації у приватній власності, як на національному, так і на регіональному рівні. Це сприяє політичній поляризації новин, а також підриває загальну довіру громадськості до засобів масової інформації». Спостерігачі підкреслили — як державні, так і приватні ЗМІ, моніторинг яких здійснювала Місія БДІПЛ, не впорались із виконанням вимог законодавства щодо неупередженого та збалансованого висвітлення учасників виборчих перегонів. Окрім того, засоби масової інформації «транслювали велику кількість непозначених агітаційних матеріалів», що «завадило виборцям зробити повністю інформований вибір».

За результатами моніторингу Місії БДІПЛ, з десяти національних й регіональних каналів, лише суспільний телеканал UA:Перший забезпечував найбільш нейтральне висвітлення та досяг практично рівного висвітлення різних політичних сил. Інші національні приватні та регіональні канали присвятили більшість позитивного висвітлення тим політичним силам, що пов’язані або безпосередньо належать власникам телеканалів.

Так, окрім висвітлення президента, уряду та органів місцевого самоврядування, у прайм-тайм політичне висвітлення здійснювали:

• канал «1+1» — здебільшого позитивно висвітлював партію «За майбутнє», пов’язану з Ігорем Коломойським (17% новинних програм, в той час як висвітлення інших партій складало від 1 до 7%);

• канал «NewsOne» — партію «Опозиційна платформа за життя», пов’язану з Віктором Медведчуком (49%);

• канал «Україна 24» виділив 12% ефірного часу партії «Слуга народу», та 11% — Радикальній Партії Олега Ляшка, яку підтримує Рінат Ахметов, і лише від 1 до 4% приділив висвітленню інших партій;

• телеканал «Прямий» віддав переважну кількість ефірного часу партії «Європейська солідарність», лідером якої є Петро Порошенко (57%).

Політичні новини у прайм-тайм на регіональних телеканалах також демонстрували дисбаланс у висвітленні партій:

• телеканал «Дніпро 34» віддав 51% ефірного часу партії «Слуга народу» і 20% партії «Пропозиція»; більшість контенту була у позитивній або нейтральній риториці, при цьому висвітлення інших партій складало від 2 до 8%;

• телеканал «Сімон» (Харків) висвітлював переважно партію «Опозиційна платформа за життя» (16% у переважно позитивній риториці), при цьому партія «Слуга народу» отримала 14% політичного висвітлення, яке здебільшого було нейтральним або у негативному тоні;

• канал «NTA» (Львів) виділив більшість ефірного часу партії «Європейська Солідарність» та партії «Свобода» (25 та 10% відповідно) порівняно з іншими партіями, а висвітлення партії «Самопоміч» було переважно негативним.

• телеканал «Репортер» (Одеса) 81% часу у здебільшого позитивній риториці приділив Морській партії України кандидата на посаду міського голови Сергія Ківалова (висвітлення всіх інших учасників перегонів не перевищило в цілому 16%),

• телеканал «Ужгород 21» приділив переважну більшість своїх політичних новин (37%) партії «За майбутнє», в той час як висвітлення інших партій складало від 1 до 9%.

Регіональним телеканалам також не вистачало балансу в обсязі та риториці висвітлення кандидатів на посади сільських, селищних та міських голів у відповідних містах. Зокрема, при висвітленні кандидатів на посаду міського голови в програмах у прайм-тайм,

• телеканал «Сімон» виділив 34% ефірного часу, переважно у нейтральній риториці, чинному міському голові Геннадію Кернесу та 15%, здебільшого у позитивній риториці, висвітленню Олега Абрамичева;

• телеканал «NTA» приділив 65% ефірного часу висвітленню Олега Синютки, переважно в позитивній риториці, та лише 14% часу — чинному міському голові Андрію Садовому, який переважно висвітлювався негативно;

• телеканал «Дніпро 34» приділив 70% ефірного часу Сергію Риженко та 17% чинному міському голові Борису Філатову;

• телеканал «Репортер» приділив 91% висвітлення Сергію Ківалову, риторика була здебільшого позитивна;

• телеканал «Ужгород 21» приділив 96% єдиному кандидату на посаду міського голови, чинному меру Богдану Андріїву.

«ЗАМОВНА» ПРОБЛЕМА

«Всупереч положенням Виборчого кодексу», як зазначається в попередньому звіті Місії БДІПЛ, на більшості регіональних та приватних національних телеканалах, за якими місією здійснювався моніторинг в ефірі новин у прайм-тайм спостерігалась велика кількість непозначених рекламних матеріалів (відомих як «джинса»).

«Співрозмовники Місії БДІПЛ відмічали, що звичайною практикою для ЗМІ є публікація політичного контенту в обмін на оплату та у багатьох випадках є практично єдиною можливістю для регіональних ЗМІ отримати дохід», — зазначено у попередньому звіті ОБСЄ.

Саме з такими акцентами висловилися і інші міжнародні спостерігачі — Європейська мережа організацій з моніторингу виборів (ENEMO). Як передає «Радіо Свобода», заступник голови місії П’єр Пейтьє зазначив, що забезпечується свобода вираження поглядів, а медіапростір продовжує бути різноманітним, хоча упереджене висвітлення у ЗМІ та прихована реклама (джинса) залишаються проблемою.

Практика публікації прихованих замовних матеріалів, наголошують спостерігачі Місії БДІПЛ, «спотворює збалансоване висвітлення політичних програм кандидатів для виборців».

«ДЖИНСОВІ» ГАЗЕТИ

Медійні моніторингові структури робили власні дослідження роботи ЗМІ під час виборів. Їхні результати теж є вкрай сумними.

У жовтні 2020 року Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) провів моніторинг роздержавлених регіональних друкованих медіа та їхніх сайтів у восьми регіонах України: Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Львівській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернівецькій областях. (Подробиці про моніторинг можна прочитати на сайті ІДПО).

Висновок дослідників: основним джерелом інформації про передвиборчу кампанію 2020 року для читачів реформованих ЗМІ були матеріали з ознаками замовності (джинса, офіціоз) та передвиборча агітація, якої в деяких газетах було більше, ніж власне суспільно вагомого контенту. Роздержавлені видання не аналізували передвиборчих програм кандидатів, діяльності нинішніх представників органів місцевого самоврядування, а отже, не здійснювали покладених на них функцій критики й контролю влади на місцях. Деякі ЗМІ водночас надавали площу для агітації (маркованої чи немаркованої) тільки окремим політикам, зазвичай колишнім власникам (тобто, представникам діючої місцевої влади).

Основними форматами матеріалів з ознаками замовності були звіти про діяльність представників місцевої влади, які водночас є кандидатами на посади міських чи сільських голів, тексти з відстоюванням інтересів політиків / посадовців та численні привітання: із державними та професійними святами. Як констатували в Інституті ім. Орлика, частина видань перетворилася на дайджести політичної реклами чи ж дошку для розміщення замовних матеріалів.

ВИСНОВОК — НЕГАТИВНИЙ

Презентували в жовтні проміжні і результати двох моніторингів висвітлення в онлайн-медіа та Facebook місцевої виборчої кампанії, які проводилися 26 вересня — 9 жовтня коаліцією громадських організацій («Комісія журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації», «StopFake» (Україна) та «Асоціація «Жінки в медіа») та ГО «Детектор медіа».

Діана Дуцик, консультантка Ради Європи, виконавча директорка Українського інституту медіа та комунікації, сформулювала ключовий висновок двох згаданих досліджень так: «Загалом висвітлення виборчого процесу у місцевих онлайн-медіа не настільки якісне, аби громадяни могли робити усвідомлений вибір. Більшість медіа має своїх фаворитів, тоді як велика частина суб’єктів виборчого процесу залишається поза їхньою увагою. Також проблемою залишається «джинса». «Джинсують» як великі парламентські партії, так і місцеві. Надзвичайно невелика кількість сайтів маркують політичну рекламу і маркують її правильно. Дехто використовує незрозуміле маркування (у вигляді зірочки чи ще якихось позначень), на яке читач може й не звернути уваги. Тому загалом місцевим онлайн-медіа можна поставити умовну двійку з плюсом, або трійку з мінусом за висвітлення цієї кампанії».

Загалом заангажованість ЗМІ та засилля «джинси» наразі очевидно є головними проблемами медіа в Україні. В цих медійних реаліях абсолютно неможливо вимагати від людей свідомого вибору під час голосування, як і загалом проявів критичного мислення щодо вирішення будь-яких суспільних проблем сучасної України. Для демонстрації такої розумної та відповідальної поведінки громадяни повинні мати доступ до повної, достовірної та збалансованої інформації про всіх кандидатів на всі виборчі посади під час виборів, та про всі проблемні питання, які є у порядку денному країни. Але це, як бачимо, не наш випадок.