МЕНЮ

За два кроки від раю

Сергій ТРИМБАЧ
5 лютого, 2019 - 12:01
4 лютого, на 88-му році життя, помер кінорежисер ТИМУР ЗОЛОЄВ (1931 - 2019)

4 лютого, на 88-му році життя, помер кінорежисер ТИМУР ЗОЛОЄВ (1931 - 2019)


Народжений на Кавказі, ТИМУР справляв враження людини, якій на роду написано прожити років 200, не менше. Здавалося, літа не беруть його... Та кілька років тому жорстка хвороба взяла його у нещадний полон, і то вже назавжди. Як жаль...

ЗОЛОЄВ з числа тих, хто створив славу і легенду студії "КИЇВНАУКФІЛЬМ" у 1960-ті. Його фільми, передусім "ШАХТАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР" і "МИКОЛА АМОСОВ" тоді, на рубежі 1960-70-х, мали просто шалений успіх. Пригадую, як вразив "Амосов" - дивовижною стереоскопією характеру великого хірурга і вченого. Це, власне, була художня стрічка, попри її науково-популярне спрямування.

То ж і не дивно, що ЗОЛОЄВ ПІШОВ ШУКАТИ ЩАСТЯ В ІГРОВЕ КІНО й упродовж 15 літ працював на Одеській кіностудії. Зробив чимало фільмів, визначальною рисою яких була наявність пригодницької фабули і сильних чоловічих характерів. "Голубий патруль", "Де ти був, Одісей", "Очікування полковника Шалигіна", "У двох кроках від "Раю",- усе це були більш ніж професійні роботи. Та, мабуть, вони далеко не завжди приносили ТИМУРУ задоволення.

Відтак ЗОЛОЄВ повертається до Києва, на Київнаукфільм, який невдовзі, уже від початку 1990-х, почав сповзати в безодню. Одначе ТИМУР працював - на Військовій телестудії, на студії "Контакт" (під керівництвом Лариси Роднянської), викладав в Інституті екранних мистецтв імені І.Миколайчука. І знімав, знімав фільми, у своєму улюбленому жанрі кінопортрету: "Друг мій, Льонька" (про Леоніда Осику), "Брати Коломийченки", "Сергій Бондарчук. Батьківщина"...

Як справжній кавказець, дуже любив застілля, і в Будинку кіно траплялося те незрідка. ЗОЛОЄВ був майстер не тільки тостів, а й неспішної бесіди, в якій розкривалося стільки таємниць буття. Принаймні для мене...

Що ж, завершилось довге, непросте, але достойне життя. Душа ТИМУРОВА уже на шляху в недосяжні для нас висі. Там на нього чекає стільки людей, стільки приятелів і колег - сумувати не доведеться.

Прощавайте, дорогий ТИМУРЕ! Спасибі за кіно, за науку життя, за приязнь і мудрість плавби ріками буття.

ЦАРСТВО НЕБЕСНЕ!