МЕНЮ

Високий стиль і релігійна простота Літанії Монюшка

Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА
5 листопада, 2019 - 10:45
Незабаром у Харкові відбудуться музичні імпрези маестро Романа Реваковича

Цього року музичний світ святкує 200-річчя Станіслава Монюшка — найвидатнішого, поряд із Шопеном, польського композитора ХІХ століття. ЮНЕСКО оголосили 2019-й рік Роком Монюшко. Польський Сейм також встановив 2019-й рік Роком Станіслава Монюшка. На честь цієї події, центральний вокзал у Варшаві отримав ім’я композитора.

Україна-музична теж приєднується до вшанування композитора концертами і проектами. У вересні вже відбулися імпрези а Хмельницькому та Житомирі за участі солістів Тетяни Оленич, Олега Ланового, Тараса Бережанського та Хору і оркестру Хмельницької філармонії під диригуванням Романа Реваковича. На черзі — концерти в Києві та Харкові, організовані Фундацією Pro Musica Viva за підтримки Міністра Культури та Національної Спадщини Республіки Польща в межах багаторічної програми НЕЗАЛЕЖНА на 2017—2022 а дотаційної програми Інституту Адама Міцкевіча «Культурні помости», Польського інституту в Києві.  

Цього разу солісти сопрано Валерія Туліс, мецо-сопрано Марія Березовська, тенор Олександр Чувпило, бас Сергій Москальчук та Ансамбль класичної музики імені Бориса Лятошинського Національного будинку органної та камерної музики України під диригуванням Романа Реваковича виконають 4 «Остробрамські літанії» Монюшка 13 листопада в Києві в Національному будинку органної та камерної музики України та 15 листопада в новому концертному залі Харківської філармонії.

Композитор народився в маленькому селі Убель у Білорусі. Дитинство проводив частково у Варшаві, частково в Мінську. Навчався в Берліні, а першу роботу знайшов у Вільнюсі — був там органістом, диригентом, учителем музики, імпресаріо. Тож Литва теж оголосила 2019-й Роком Монюшка. Тут композитор написав багато пісень і чотири «Остробрамські літанії», які дослідники вважають найвищим досягненням композитора в сфері релігійної музики. Останніх 14 років провів у Варшаві на посаді директора Опери, займався педагогічною діяльністю, оточений пошаною і захопленням як найзначніший із живих польських музикантів.

Розпочинаючи свою кар’єру у Вільнюсі, Станислав Монюшко обіймав там посаду органіста при колишньому єзуїтському костелі св. Яна Хрестителя і св. Яна Євангеліста. Створив при ньому аматорський хор, який швидко досягнув непоганого художнього рівня, що дав можливість виконувати навіть серйозні ораторійно-кантатні твори принаймні в фрагментах, за участі оркестрів, куди входили також «аматори й ентузіасти». З думкою про тих власне виконавців написав свої найоригінальніші релігійні твори — «Остробрамські літанії» (Litanie ostrobramskie). Водночас вони були амбітною спробою піднесення на вищий рівень сакральної музики, яка в ті часи переживала регрес, на чому неодноразово наголошували критики, а також сам Монюшко.

Litanie — це благальна молитва (від гр. Lite — прохання), належить до найбільш архетипних форм християнської побожності. Прекрасними, до сьогодні актуальними залишаються слова Яна Клеинського, який у розлогому некролозі композитору висловив зачудування музикою Монюшка:»Ми переконані, що нескоро схожу спадщину з інших рук отримаємо. Де ж знайти цю глибоку релігійність, яку мав світлої пам’яті Монюшко, серед теперішнього віку сумніву і реалізму? Де ж знайти цю чисту простоту душі, цю наївність, властиву тільки людям геніальним, що такою великою мірою характерна творам нашого майстра? Де ж знайти автора, якому б, попри закордонні студії, вдалося бути настільки самостійним і близьким нам у всіх своїх творах?».