МЕНЮ

Врятувати пам’ятки Причорномор’я

Олена БЕРЕЖНЮК
25 червня, 2020 - 09:55
Найстаріший в Україні Одеський археологічний музей збирає гроші на ремонт через спільнокошт

Минулого тижня на краудфандинговій платформі «Велика ідея» з’явилося оголошення від Одеського археологічного музею. Через цей сайт музей вирішив зібрати кошти на капітальну реконструкцію парадних сходів та гідроізоляцію приміщень фондів. Усього на проєкт потрібно 950 000 гривень. А щоб зібрати їх у музею є 100 днів. Поки справи йдуть не надто добре. На момент підготовки матеріалу вдалося зібрати лише близько 13 000.

Ремонт затіяли — не просто «для краси». Через старі сходи і погану гідроізоляцію страждають тисячі унікальних експонатів. Як у музеї склалася така критична ситуація, та чому кошти на ремонт ніяк не вдається знайти?

70 РОКІВ БЕЗ РЕМОНТУ

Археологічний музей в Одесі — найстаріша подібна установа в Україні. Основний фонд музею налічує 98 000 експонатів. Переважно це пам’ятки історії Північного Причорномор’я, від кам’яної доби до середньовіччя. Хоча, є тут і колекції античних речей та пам’яток історії Стародавнього Єгипту.

Сам музей виник у середині ХІХ століття і пережив не мало. У роки Другої світової війни частина його документів була втрачена, тому підтверджень якихось ремонтних робіт у музеї в той чи інший час — нема. Але й після війни, вже понад 70 років, капітальних ремонтів тут не проводили. Головна проблема музею нині — потріскані парадні сходи. І це питання не лише зовнішнього вигляду. Справа в тому, що під сходами знаходяться основні фондосховища. Коли йде дощ, через тріщини вода затікає туди та шкодить експонатам. Ремонт сходів надто дорогий, тому зробити його своїм коштом у музеї не можуть, розповідає  завідувачка відділу наукової обробки та зберігання фондів Одеського археологічного музею Олена ШЕВЧЕНКО: «Наші сходи потріскалися та похилилися. Коли йде дощ, на них стоять калюжі води. Ми постійно просимо наших прибиральників їх змітати. Але якщо дощ іде вночі чи на вихідних, коли у музеї практично нікого нема — калюжі застоюються і вода постійно просочується у фонди. Нам потрібно реконструювати не просто сходи, а й внутрішні конструкції. Ми робимо поточні ремонти, латаємо сходи, щоб хоча б якийсь час не затікало, робимо внутрішній ремонт. Це вимагає не малих коштів, а результат дає буквально на рік-два. Далі знову починає затікати. Лише рік тому ми зробили такий ремонт, і у сховищі знову «дується» стеля, буде сипатися вапняний пил. Але якщо не усунути причину протікань — наслідки будуть проявлятися».

НЕВДАЧА ЗА НЕВДАЧЕЮ

Експонати, що зберігаються у приміщеннях під сходами, мають статус національного надбання, а підвищена вологість їм дуже шкодить. Звісно, для них намагаються створити усі необхідні умови. Зокрема, всі експонати перебувають у коробках, у приміщеннях є підсушувачі повітря, але ці заходи — лише тимчасові. У цих сховищах все одно не можна зберігати металеві речі, та інші предмети старовини, не стійкі до вологи. Можливим рішенням було б поки перемістити експонати до інших сховищ, але з ними ситуація теж не краща.

Справа в тому, що музей — давно себе переріс. Від часу його створення до колекції додалися тисячі експонатів. А ось сховищ — більше не стало. Тому усі вони — переповнені. До того ж, частина сховищ взагалі зараз недоступні.

«У нас є ще два допоміжних фондосховища, але там можуть зберігатися лише речі без інвентарного номера. — пояснює Олена. — Тобто, це речі, які не мають серйозної наукової цінності. Але і з цими фондосховищами не все просто. Одне з них перебувало у підвалі Одеського коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, який згорів минулого року. Під час пожежі саме сховище не постраждало, бо перебувало у тій частині будівлі, яку вогонь не зачепив. Але тепер ми не маємо до нього доступу. Зараз мені експедиція привезла п’ять ящиків матеріалів, 200 нових експонатів, які мали б зберігатися у цьому сховищі. А ми не можемо туди потрапити. Після пожежі ми були там лише раз,  разом з рятувальниками, щоб побачити, чи все в нормі. Більше такої змоги не траплялося. А там — мільйони експонатів. Ми не можемо працювати з колекціями, не можемо завезти туди нові експонати. З другим фондосховищем також проблеми, нещодавно його залило каналізацією. Загалом перспективи не хороші. Я з жахом думаю, куди мені розмістити нові експонати».

СПІЛЬНОКОШТ — ЄДИНИЙ ВИХІД

Одеський археологічний музей підпорядковується Національній академії наук України. Але там додатковими коштами на ремонт не допомогли. У відповідь на наш запит у НАН повідомили, через недофінансування, сприяти таким проєктам не можуть. Та й це — не єдиний заклад у їх структурі, який потребує капітального ремонту. Це підтверджує й Олена Шевченко:

 — Вони не проти допомагати, адже розуміють цінність артефактів нашого музею, але на жаль не мають коштів. — пояснює Олена. — Ми зверталися і до влади міста, але нам також відмовляють. Ми не перебуваємо у їх підпорядкуванні, тому і на допомогу не можемо розраховувати...

Коли ж у музеї зрозуміли, що отримати кошти від офіційних установ не вийде, вирішили звернутися до благодійників. Олена дізналася, що на схожій платформі «На старті», збирали кошти на реконструкцію балкону в одному з замків на заході України. Збір пройшов досить успішно, автори проєкту отримали багато схвальних відгуків. В Одеському археологічному музеї надихнулися прикладом і собі вирішили спробувати.

Ремонт запланували на осінь, щоб встигнути до холодів. Але поки не знають, чи вдасться їм зібрати бодай половину суми. Адже через карантин багато людей втратили джерела доходів і благодійність поки не в пріоритеті.

Всі, хто  хочете допомогти Одеському археологічному музею, зробити це можна за посиланням: https://biggggidea.com/project/odeskij-arheologichnij-muzej-remont-paradnih-shodiv/